Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Казка про Орфоепію






У невеличкому місті Орфоепос жили незвичайні мешканці – звуки: голосні та приголосні.

Голосних було мало, всього шість, але їх дуже любили Слова. Кожний Голосний звук був у великій пошані. Особливо гарно звучали вони у піснях. У голосні звуки був закоханий Наголос, а на Приголосні навіть уваги не звертав. Одного разу найбільш заздрісний звук [з] став думати-гадати, як би провчити Голосні звуки. Він звернувся за допомогою до свого брата [с]. Зібрали брати на збори усі звуки. Звук [з] почав говорити, що Голосні звуки зазнаються, нескромно себе ведуть. Звук [с] почав суперечку з Голосними, які стали оправдовуватись. Усі звуки почали сваритися.

Найбільш чутливий звук [о] сказав ображено: «Облиште суперечку. Якщо Приголосні звуки такі горді та зарозумілі, хай обходяться без нас. Я і всі брати дуже ображені, тому ми покинемо вас».

Не стало Голосних у царстві. Перестали співати пісні. По-іншому почали говорити. Приголосні ледве могли порозумітись між собою. Сумно стало жити... І тоді Приголосні звуки зрозуміли, що їм не обійтися без Голосних звуків. Перепросили вони їх і попросили повернутися. А тоді всі разом стали думати над правилами, які б допомагали не робити більше помилок у вимові Слів. Та й придумали основні правила української орфоепії.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА УКРАЇНСЬКОЇ ОРФОЕПІЇ

Звуки Вимовляються Приклади
голосні  
усі наголошені чітко й виразно   [поговорú ], [заснý ли]
[а], [і], [у]в усіх позиціях чітко й виразно [кучугý ра], [гарá зд]
[о] в більшості ненаголошених позицій відсутнє акання, [о]ніколи не наближається до [а] [головá ], [молокó ], [покотú ли]
[о] ненаголошений перед складом з наголошеним [у] нечітко, з наближенням до [у]: [оу] [у коужý с'і], [гоулý бка], [роузý мна]
ненаголошений [е]ненаголошений [и] нечітко: наближаючись до [и] – [е и ] наближаючись до [е] – [и е ] [стеижкú ], [виешнé в’іǐ ]
приголосні    
шиплячі [ж, ч, ш, ] (неподовжені), губні [б, п, в, м, ф], задньоязикові [ґ, к, х], глотковий [г] завжди твердо, напівпом'якшено лише перед [і], а також пом’якшуються в окремих іншомовних словах степ, вісім, любов, піч, піч, дуб, чу­до, хитрий, бюро, пюре
дзвінків кінці слова і перед глухими в середині слова не оглушуються, крім [г] у кількох словах (нігті, кігті, легко, вогкий, дьогтю, де на місці г вимовляємо[х]) рибка, гадка, скибка, раз, вуж, стежка, казка, плуг, друг, полоз
глухіперед дзвінкими в середині слова дзвінко(одзвінчуються) [прó з'ба], [бород'бá ], [ó дже] (орф. отже, просьба, боротьба).
звук [в] ніколи не оглушується, на початку слова та в кінці складу чи слова вимовляється як [ў] віра, вигляд, врода [ўрó да], мав [маў], втроє [ўтрó jе]

 

[ , ] неподільні, злиті звуки (африкати), джміль, дзвіночок, дзенькіт, джем
[д]і [з], [д] і [ж] окремі звукина межі двох морфем відзимувати, віджити
[д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н] перед м'якими та перед і вимовляютьсям'яко [ý ман'с'кі], [л´ і´ н'іjа]
різна артикуляція гортанного[г] і прори­вного задньоязикового [ґ] в сучасній українській мові набагато вужче використання має проривний[ґ]: гай, гарно, газ, галас, аґрус, ґава, ґанок, ґуля
звук [ф] у запозичених словах філософія, фойє, феєрія
звукосполучення [хв] у власне українських словах хвіртка, хвастнути
префікси роз-, без- дзвінкопри повільному темпі абоглухов швидкому темпі [розсú пала] і [рос: ú пала]
у прийменниках і префіксах на [з]перед шиплячими уподібнюється свистячий [з] до шиплячих(вимовляється довгий шиплячий звук або два шиплячі) з жахом [ж: á хом], безжурні [беиж: ý рн´ і],
звукосполучення    
-ться, -шся у дієсловах вимовляються як[ц': а], [с': а] купаються — [купá jуц': а], смієшся — [см’іjé с': а].
у наказовому способі дієслів -жся, -чся вимовляються як[з'с'а], [ц'с'а] морочся [морó ц'с'а], зважся [звá з'с'а].

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.