Професійно-етичні принципи в психодіагностиці

Сучасна психодіагностика – це досить складна і відповідальна галузь професійної діяльності психолога, яка може впливати на життя людей. До даної діяльності психолога висувають особливі кваліфікаційні вимоги, основні з яких: хороша теоретична підготовленість, досконале знання психодіагностичних методик і правил їх використання, наявність достатнього досвіду практичного використання відповідних методик. Тому до психодіагностики і дослідника висувають професійно-етичні вимоги, які представлені у вигляді принципів. Основні з них представленні в Етичному кодексі психолога. Цей нормативний акт є гарантом високопрофесійної, гуманної, високоморальної діяльності психологів України, здійснюваної залежно від спеціалізації та сфери їх інтересів. Даний Кодекс являє собою сукупність етичних норм, правил поведінки, що склалися у психологічному співтоваристві й регулюють його життєдіяльність. Об'єктом досліджень і впливу психологів є внутрішній світ особистості, тому їхні контакти з іншими людьми повинні бути теплими, доброзичливими, цілющими.

Принцип дотримання таємниці психодіагностики припускає нерозголошення її результатів без персональної згоди на це тієї особи, на якій проводилась психодіагностика. Цей принцип передусім стосується повнолітніх осіб. Якщо мова іде про неповнолітніх, то згода повинна бути отримана у батьків, або осіб, які їх замінюють і несуть моральну і юридичну відповідальність. Виключення становить лише психодіагностика, яка проводиться з науковою метою як частина експериментального дослідження, але в даному випадку не рекомендується зазначати в публікаціях точні імена і прізвища досліджуваних.

Принцип наукової обґрунтованості психодіагностичної методики вимагає того, щоб вона, як мінімум, була валідною і надійною, тобто давала такі результати, яким можна було б довіряти.

Принцип ненанесення шкоди передбачає, що результати психодіагностики ні в якому випадку неможна використовувати проти людини, з якою проводиться діагностика. Якщо психодіагностика проводиться з метою конкурсного відбору або при прийомі на роботу, то даний принцип використовується поряд з принципом відкритості результатів психодіагностики для обстежуваного, який потребує інформації про те, що і як у нього буде досліджуватись, які результати його обстеження, а також яким чином вони будуть використані для вирішення його долі.

Принцип об’єктивності висновків із результатів дослідження вимагає, щоб вони були науково-обґрунтованими, тобто випливали саме з результатів методик, а не залежали від суб’єктивних установок тих, хто проводить дослідження або користується його результатами.

Принцип ефективності запропонованих рекомендацій передбачає, що такі рекомендації обов’язково повинні бути корисними для тієї людини, якій вони надаються. Не дозволяється давати рекомендації людині, які приведуть до небажаних і непередбачуваних наслідки.

Не залежно від того, хто займається психодіагностикою – професіонал або аматор, обов’язково при її проведенні дотримання наступних морально-етичних норм:

1. Людину не можна піддавати психологічному обстеженню проти її волі, за виключенням особливих випадків, судової чи медичної практики.

2. Перед проведенням психологічного дослідження людину необхідно попереджувати про те, що в процесі дослідження вона проти власної волі може видати таку інформацію про себе, свої думки і почуття, яку сама не усвідомлює.

3. Будь-яка людина, якщо це не зазначено в законі, має право знати результати свого дослідження, а також те, де, коли і як вони можуть бути використані.

4. Результати дослідження пред’являються досліджуваному тим, хто проводив дослідження в доступній для розуміння формі.

5. При дослідженні неповнолітніх осіб їх батькам або опікунам повідомляються результати дослідження.

6. Основна відповідальність за належне використання на практиці психологічних методик лежить на психологах, особах і організаціях, які користуються ними.