Теоретичні основи організації обстеження дітей з порушеннями зору

Психолого-педагогічне обстеження дітей з порушеннями зору, як вже зазначалося раніше, здійснюється на основі загальних та специфічних закономірностей, які були виділені відомими дефектологами Л.С.Виготським, В.І.Лубовським, В.М.Синьовим, Є.П.Синьовою та ін.

Вплив глибоких порушень зору на процес розвитку пов’язаний з появою відхилень в усіх видах пізнавальної діяльності і впливає на формування особистісної і емоційно-вольової сфер дитини. Найбільш суттєво порушення зору проявляється отриманні якості і кількості зовнішньої інформації. Значне зменшення або повна відсутність зорових відчуттів, сприймання, уявлень обмежує можливості формування образів уяви, пам’яті, а також психологічних систем, їх структур, зв’язків, функцій і відношень між різними системами. Відбуваються якісні зміни системи взаємовідношень між аналізаторами, виникають специфічні особливості у формуванні образів, понять, мовлення, у співвідношенні образного і понятійного в мислиннєвій діяльності, в орієнтації і мобільності в просторі та ін. Значні відмінності відбуваються у фізичному розвитку – порушується точність рухів, їх інтенсивність, стає специфічною хода і інші рухові акти. Відповідно до чого у дитини формується своя, достатньо своєрідна психологічна система, яка включає в себе процеси, які знаходяться на різних рівнях розвитку через вплив на них первинного дефекту, а також його корекції на основі створення нових компенсаторних шляхів розвитку. Це доводить, що міжфункційні зв’язки у дітей з порушенням зору відбуваються теж по-іншому, своєрідно. Тому формування і розвиток психологічної системи дітей з порушенням зору, безпосередньо пов’язане з корекційною роботою, яка проводиться з ними, і з формуванням у них компенсаторних процесів, починаючи з раннього дитинства. Корекція вторинних відхилень медико-педагогічними і психологічними засобами підвищує компенсаторні можливості дитини.

Таким чином, компенсація порушень зору не може бути простим заміщенням одних функцій іншими, а являє собою створення на кожному етапі розвитку нових складних систем зв’язків і взаємовідношень сенсорних, моторних, логічних структур, які дозволяють сприймати і досліджувати інформацію з оточуючого середовища для адекватного його відображення і поведінки відповідно до умов життя і діяльності, соціальним і моральним вимогам.

В зарубіжній, а особливо американський літературі існує достатня кількість тестів для визначення соціального і інтелектуального рівня дітей, які мають глибокі порушення зору. На основі аналізу цілого ряду тестів в 1957 році була створена шкала соціального рівня сліпої дитини від народження до 6 років. До даної шкали потрібно відноситись як до приблизного розвитку сліпої дитини, оскільки соціальний розвиток дитини залежить від ряду соціальних умов і відношення до сліпоти і слабозорості в сім’ї і суспільстві, іноді соціальний розвиток може бути вище показників шкали, іноді – нижче.

Проводячи психолого-педагогічне обстеження дитини з глибокими порушеннями зору необхідно обов’язково враховувати кризисні періоди в житті дитини не стільки загально психологічні, скільки тифлопсихологічні.

Найбільш специфічним таким періодом є період усвідомлення своєї відмінності від дітей з нормальним зором, який приходиться на середній і старший дошкільний вік. Другим критичним періодом є перехід дитини від дошкільної системи виховання до регулярного систематичного навчання в спеціальній школі. Третім періодом є перехід до навчання в середніх класах загальноосвітніх і спеціальних шкіл. В першу чергу це означає для дітей зміну умов перебування, вчителів, товаришів, колективу, появу нових вимог, перехід до викладання навчальних предметів різними вчителями. Наявність зорового порушення в усіх цих випадках посилюється станом тривоги у дітей, невпевненістю в своїх можливостях, може викликати стресові стани.

Роль тифлопсихолога, який проводить обстеження дітей в ці періоди життя, полягає в тому, щоб підготувати дітей до перемін у їхньому житті, в створенні разом з педагогами установки на подолання труднощів і можливості їх подолати або уникнути.