Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методи інженерної психології






Застосовуючи системний підхід, інженерна психологія викори­стовує широкий арсенал методів і конкретних методик, роз­роблених як у психології праці, так і в суміжних галузях знань (фізіології, кібернетиці, математиці тощо).

За характером отримання даних про діяльність операто­ра методи досліджень можна поділити на психологічні, фі­зіологічні та математичні (схема 2).

 

Схема 2

 

За допомогою психологічних методів здійснюється пси­хологічний аналіз діяльності оператора в реальних або ла­бораторних умовах, аналіз впливу різних психологічних факторів на результати діяльності оператора. Психологічні методи застосовують з метою дослідження або з метою випробування. За результатами досліджень, отриманими за допомогою спостереження, експерименту або опиту­вання, виявляють закономірності діяльності оператора та механізми психічних явищ. У процесі випробувань, які проводяться через тестування, з'ясовується наявність не­обхідних психологічних рис та характеристик певного опе­ратора.

Фізіологічними методами послуговуються у вивченні фун­кціонального стану людини, характеру реагування різних си­стем організму в процесі діяльності. Аналіз фізіологічних ха­рактеристик дає змогу визначити, як і якою «ціною» здій­снюється досягнення відповідної мети.

Математичні методи використовують для статистичної обробки результатів, пошуку закономірностей, побудови мо­делей діяльності оператора.

Психологічні і фізіологічні методи є традиційними для психології, і тому для вирішення необхідних завдань роз­роблено надзвичайно багато методик.

Особливістю методів моделювання є те, що в них роз­глядаються не реальні процеси, а штучно побудовані об'єк­ти, які певним чином співвідносяться з реальними явища­ми і тому називаються моделями.

Залежно від характеру, моделювання може бути фізич­ним, математичним, імітаційним.

При фізичному моделюванні вивчається діяльність опе­ратора в лабораторних умовах за допомогою спеціального обладнання — тренажерів, стендів, макетів, експеримен­тальних об'єктів. Це інженерно-психологічний експери­мент із відтворення психологічної структури та особливо­стей реальної діяльності оператора в лабораторних умо­вах. Утім, таке моделювання передбачає і застосування математичного планування та обробки отриманих резуль­татів.

Математичне моделювання досліджує діяльність операто­ра за допомогою математичних моделей — формул, рівнянь, нерівностей, — котрі відображають реальний процес. У та­кому разі дослідження самої діяльності переноситься на пе­ретворення різних формул або вирішення системи рівнянь. При цьому є певні обмеження стосовно застосування отри­маних результатів.

Імітаційне моделювання здійснюється за допомогою еле­ктронно-обчислювальної техніки, яка значною мірою вра­ховує вплив випадкових факторів, зумовлених умовами ді­яльності, особливостями процесу управління та самою людиною.

На різних стадіях проектування та експлуатації СЛМ можуть бути застосовані різні методи. Так, наприклад, на початкових етапах проектування діяльності оператора кра­ще вдаватися до математичних методів моделювання, кот­рі дають змогу попередньо оцінити СЛМ, діяльність са­мого оператора та висунути вимоги до її технічного за­безпечення. Далі доцільно використовувати імітаційне або фізичне моделювання для отримання повніших вихідних параметрів функціонування СЛМ. На завершальних ета­пах проектування виникає необхідність отримання даних про діяльність оператора, його стан і фактори, котрі впли­вають на ефективність функціонування СЛМ. Тут уже переважають психологічні та фізіологічні методики. На ста­діях випробування а експлуатації дослідження здійсню­ються комплексно, що потребує правильного поєднання різних методів.

Слід зауважити, що в інженерно-психологічних досліджен­нях застосовуються:

- антропометричні та біомеханічні методи для реєстрації ру­хової активності людини і виявлення різних зон її досяж­ності;

- методи гігієни праці для опису та аналізу факторів ви­робничого середовища — температури, вологості, шуму, вібрації, інтенсивності опромінювання, освітлення тощо;

- методи соціометрії для проектування спільної діяльності операторів, підбору команд, екіпажів.

Проблема класифікації методів в інженерній психології аналогічна тій, котру вивчав Б. Г. Ананьєв, створюючи кла­сифікацію методів сучасного людинознавства [3], яка може слугувати й інженерно-психологічним дослідженням. Згідно з цією класифікацією всі методи досліджень поділяються на чотири основні групи:

- організаційні, до яких належить система методологічних засобів, що забезпечують комплексний підхід до дослід­ження СЛМ. Характерною рисою міждисциплінарних до­сліджень є не поєднання окремих результатів, отриманих у незалежних дослідженнях, а організація такого дослі­дження, в якому синтезовані різні дисципліни;

- емпіричні, що охоплюють усі методи отримання наукових даних. Це методи спостереження і самоспостереження, експериментальні методи здобуття даних у лабораторно­му та виробничому експериментах, діагностичні методи(тести, анкети, інтерв'ю, бесіди, соціометрія тощо), ме­тоди аналізу процесів і продуктів діяльності (хрономет­рія, циклографія, трудовий метод, професіографічний опис і т. ін.), моделювання;

- обробки даних, до яких належать методи кількісного та якісного опису наявних даних, добору необхідних кри­теріїв їх зіставлення;

- інтерпретації отриманих результатів у контексті ціліс­ного опису діяльності людини та функціонування СЛМ.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.