Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методи управління






 

Мотивація як процес спонукання працівників до трудової діяльності у деяких джерелах розглядається як метод впливу на працівників або управління.

Метод управління – це спосіб спонукання працівників до діяльності з метою досягнення цілей.

Набір методів управління випливає з сукупності розглянутих мотивацій праці. Управління буде ефективним, якщо методи впливу на працівників у максимальному ступені узгоджуються з мотивацію до праці даного працівника або даної групи працівників.

 

Класифікація методів управління

 

За характером впливу

 

За характером впливу розрізняють три групи методів управління: економічні, соціально-психологічні, організаційно-розпорядницькі.

Економічні методи управління призначені забезпечити стимулювання ефективної діяльності підприємства в цілому, його підрозділів та окремих працівників.

Економічні методи – це система економічних важелів та стимулів.

Для підприємства – це система оподаткування та пільг: податки на прибуток, ПДВ, інші податки та платежі, відрахування на обов’язкове державне соціальне страхування, кредитування, бюджетне фінансування, дотації, система пільг тощо.

В залежності від величини податків, відрахувань та платежів підприємство може стимульоване на відкриту та високоефективну діяльність або, навпаки, пригнічуватися, або знаходитися у стані стагнації. Якщо підприємство пригнічується податками, воно змушене частково здійснювати “тіньову” діяльність для того, щоб вижити.

Економічні методи для працівника – це система оплати праці і оподаткування доходів.

Соціальні методи управління пов’язані із створенням сприятливих умов праці, побуту, відпочинку. Це система соціального добробуту: поліпшення житлових умов, медичне страхування, здешевлення харчування, допомога дитячим дошкільним закладам, утримання спортивних баз, баз відпочинку, гуртожитків тощо, створення сприятливих умов праці, організація культурно-оздоровчих та святкових заходів, виїздів на природу, організація екскурсій тощо.

Психологічні методи управління призначені забезпечити сприятливий морально-психологічний клімат у колективі.

Це забезпечується за допомогою:

- підбору робочого місці працівнику у відповідності до його психологічної конституції;

- регулювання конфліктів та попередження і згладжування стресів;

- гуманізації праці (освітлення, чистоти у приміщенні, температури на робочому місці, вібрації, шуму, забрудненості повітря, інтер’єру, кольору навколишнього середовища, випромінювання тощо);

- чіткої організації виробництва;

- чіткого розподілу обов’язків;

- відзнаки та шанування ефективної та добросовісної роботи;

- нормальних людських відносин;

- тощо.


Організаційні методи призначені забезпечити раціональну організацію праці.

До них відноситься:

- створення чіткої організаційної структури виробництва та управління:

- організаційне і правове регламентування діяльності колективів та окремих працівників за допомогою статуту, колективного договору, стандартів підприємства, положень про підрозділи та посадових інструкцій, інших інструктивних матеріалів;

- підбір та розстановка кадрів.

Розпорядницькі методи призначені безпосередньо спонукати колективи та працівників до діяльності.

До них відносяться: накази, розпорядження, інструктаж, попередження, роз’яснення, контроль.

Ефективність впливу розпорядницьких методів суттєво залежить від ефективності попереднього застосування економічних, соціально-психологічних та організаційних методів управління.

 

За типом впливу

 

За типом впливу методи управління класифікуються таким чином: прямого безпосереднього впливу, постановки завдання, стимулюючої ситуації.

Метод прямого безпосереднього впливу передбачає постановку завдання працівникові та роз’яснення методики його виконання.

Він застосовується до працівників, які не мають достатньої кваліфікації або від яких не потрібна творчість при виконанні роботи.

 

Метод постановки завдання передбачає тільки постановку завдання працівнику. Метод його виконання працівник обирає сам.

Цей метод застосовується до працівників, які мають достатню або високу кваліфікацію і здібні самостійно вирішувати виробничі завдання.

 

Метод стимулюючої ситуації передбачає постановку завдання у загальних рисах. Конкретизацію завдання та вибір метода його виконання обирає сам працівник.

Цей метод застосовується до дуже висококваліфікованих працівників, інколи і у випадках, коли керівник сам путтям (толком) не знає, як вирішити проблему, але у випадках, якщо трапляються екстремальні непередбачені обставини, які потребують негайного рішення, наприклад, при аваріях.

У таких випадках, як правило, наперед обговорюється винагорода працівника – стимул.

 

За фактором часу

 

За фактором часу методи управління класифікуються таким чином:

- короткострокові та довгострокові;

- разові та періодичні.

Короткострокові методи управління діють обмежений час. Наприклад, надбавка або премія за виконання важливого завдання встановлюється на період виконання цього завдання.

Цей метод застосовується, якщо необхідно стимулювати роботу, яку необхідно виконати у обмежений час.


Довгострокові методи управління діють тривалий час. Наприклад, нарахування розміру річних бонусів або пенсії з урахуванням стажу.

Цей метод застосовується, якщо необхідно стимулювати високоефективну роботу протягом тривалого часу.

Разові методи управління застосовуються одноразово. Наприклад, винагорода за виконання акордного завдання.

Цей метод застосовується, якщо необхідно стимулювати роботу одноразово.

Періодичні методи управління застосовуються багаторазово, тобто періодично повторюються. Наприклад, щомісячна премія.

Цей метод застосовується, якщо необхідно стимулювати роботу багаторазово, як постійний стимулюючий важіль.

 

 


Конфлікт – це крайній випадок загострення протиріччя.

Його позитив полягає у тому, що він виконує діагностичну функцію, оскільки розкриває недоліки у діяльності.

Необхідно відрізнять позитивні (корисні для виробництва) та негативні конфлікти (шкідливі для виробництва).

 

Психологічні типи людей:

сангвінік – продуктивний та наполегливий у роботі;

флегматик – спокійний, витриманий, холоднокровний, корисний у роботі, яка вимагає високої витриманості, або на кропіткий роботі;

холерик – рухливий, швидкий, енергійний, але не завжди його діяльність та рішення обґрунтовані;

меланхолік – щирий, нетерпимий до фальші, емоційний, корисний при виконанні контрольних та ревізійних функцій.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.