У випадку припинення трудового договору, припинення фізичною особою підприємницької діяльності, батьківства, надана неповнолітній особі повна цивільна дієздатність зберігається.

Ст. 35 ЦК України не згадує про значення членства у виробничому кооперативі, однак, мабуть, таке членство особи, що досягла 16 років, за аналогією з трудовим договором, може бути основою надання повної цивільної дієздатності.

2) Часткову цивільну дієздатність мають фізичні особи, що не досягли чотирнадцяти років (ст. 31 ЦК України називає їх також “малолітніми особами”).

Їхня дієздатність обмежується можливістю самостійно робити дрібні побутові угоди (тобто, угоди, що задовольняють побутові потреби особи, які відповідають рівню її фізичного, духовного чи соціального розвитку і такі що торкаються предмета, який має невисоку вартість), а також здійснювати особисте немайнове право на результати інтелектуальної, творчої діяльності, охоронювані законом.

Всі інші угоди, зроблені малолітніми до досягнення ними 14 років, незначні і не породжують для них правових наслідків. Однак така угода може бути визнана судом дійсною за вимогою його батьків, усиновлювача чи опікуна, якщо вона зроблена в інтересах малолітньої особи (ст. 172 ЦК України).

Малолітня особа не несе цивільно-правової відповідальності за заподіяну ним шкода. Це пояснюється тим, що малолітні особи ще не можуть повною мірою оцінювати свої дії і керувати ними, а тому не можуть визнаватися винними і нести відповідальність за правопорушення. Відповідальність за дії малолітніх покладається на їхнього батьків, усиновлювачів, опікунів, винних у нездійсненні належного нагляду за діями малолітнього чи неналежному вихованні дітей. Батьки, усиновителі, опікуни малолітніх можуть бути звільнені від відповідальності, якщо доведуть, що зобов'язання було порушено чи шкода заподіяна не з їхньої вини (ст. 33, 1197 ЦК України).

3) Неповну цивільну дієздатність мають неповнолітні особи, тобто особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ст. 32 ЦК України).

Крім угод, передбачених статтею 31 ЦК України, вони можуть:

- самостійно розпоряджатися своїм заробітком, чи стипендією іншими доходами;

- самостійно здійснювати право на результати інтелектуальної, творчої діяльності, охоронювані законом;

- бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом чи установчими документами юридичної особи;

- самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунка) і розпоряджатися внеском, внесеним такою фізичною особою на своє ім'я (коштами на рахунку). Однак, якщо кошти, внесені у фінансову установу на його ім'я іншими особами, то неповнолітня особа може розпоряджатися ними за згодою батьків (усиновлювача) чи опікуна.

Неповнолітня особа робить інші угоди за згодою батьків (усиновлювачів) чи опікунів. Згода може бути замінена наступним схваленням у писемній формі угоди, укладеної зазначеними особами. У випадку заперечення проти угоди того з батьків (усиновлювачів), з ким проживає неповнолітня особа, угода може бути укладена з дозволу органа опіки і піклування.

На здійснення неповнолітньою особою угоди у відношенні транспортних засобів чи нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода батьків (усиновлювачів) чи опікуна. Порушення цього правила може послужити підставою визнання судом угоди недійсної (ст. 233 ЦК України).