Поняття суб’єктів туристичної діяльності та їх взаємодія.

Тема: Суб'єкти туристичної діяльності

2. Характеристика туроператорі та тур агентів.

1.Згідно з Законом України «Про туризм» суб'єктами туристичної діяльності є підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, фізичні особи, що зареєстровані у встановленому чинним законодавством України порядку і мають ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг. В такому контексті туристичні послуги визначаються як кінцевий продукт діяльності туристичного підприємства по задоволенню відповідних потреб та реалізації діяльності людей у вільний: час: відпочинок, екскурсії, подорожі.

Суб'єктам и ринкових відносин в контексті туристичної діяльності є:

- організатори і продавці (туроператори і турагенти) туристичного продукту;

- контрагенти — виконавці послуг (готелі, ресторани, компанії-перевізники, екскурсійні бюро);

- покупці (споживачі) як комплексного турпродукту, так і окремих туристичних послуг.

В міжнародній практиці широко використовуються угоди і контракти, які регулюють взаємовідношення контрагентів з турагентами і туроператорами. Наприклад, взаємовідносини з контрагентами — транспортними підприємствами, зокрема з авіаперевізниками, можуть бути оформлені договорами фрахтування (чартер, субчартер), які визначають орендні зобов'язання по відношенню до всієї або частини місткості транспортного засобу, який здійснює чартерний рейс, або договорами на придбання блоку місць в транспортному засобі (блок-чартер), які визначають відношення купівлі-продажу прав на послуги з перевезення пасажирів, їх багажу чартерним або регулярним рейсом.

Таким чином, ключовими суб'єктами туристичної діяльності, які взаємодіють в процесі розробки і реалізації турпродукту, надання і споживання туристичних послуг є:

- виробник (організатор) і гуртовий продавець тура — туроператор;

- виконавці туристичних послуг (контрагенти) — підприємства і компанії, які надають окремі послуги з розміщення, харчування, транспортні, екскурсійні, страхові, послуги, які пов'язані з оформленням закордонних паспортів і віз, бронюванням і купівлею квитків, та ін., що входять до складу турпакету, туру — це готелі, ресторани, транспортні компанії (компанії-перевізники), підприємства культури (музеї, театри), спорту (клуби, стадіони), лікувально-оздоровчі заклади, екскурсійні підприємства тощо. Вони виступають в якості національних або іноземних контрагентів, які постачають туроператорам послуги, що входять в тур;

- роздрібний продавець — турагент;

- турист (споживач) — будь-яка фізична особа, яка використовує, купує або має намір придбати туристичні послуги (турпродукт) для особистих потреб.

Допускається поєднання деяких з перерахованих функцій окремими суб'єктами.

Ні туроператори, ні турагенти не надають власне турпослуг, а здійснюють лише функції посередників між безпосередніми виробниками турпослуг і споживачами. В свою чергу, їх діяльність — також є тур послугою. Відмінність полягає в тому, що туроператори, крім діяльності по просуванню і реалізації туристичного продукту, ще й формують такий продукт.

Формування турпродукту включає кропітку роботу з пошуку закордонних партнерів, вибору готелів, підбору екскурсій, переговорів з авіакомпаніями, участь у виставках та ярмарках, точний розрахунок кількості місць в готелі та на авіарейсах, що бронюються, випуск каталогів, робота з пошуку та відбору агентств тощо.

Турагентство — це фірма-посередник між туроператором і клієнтом. Однак, останнім часом крім посередницьких функцій вони часто виробляють власні послуги, додаючи їх до основної програми туроператора. Тим не менш, слід враховувати, що на практиці досить важко чітко розмежувати чисто роздрібні і гуртові фірми. Гуртові фірми часто мають відділення або філіали для роздрібних операцій, а роздрібні фірми за будь-якої зручної нагоди готові взятися за невеликі гуртові операції.

2. У практиці туристичної діяльності розрізняють туроператорів і турагентів, які працюють на прийом туристів — рецептивні (inbound, incoming) або їх відправку — ініціативні генеруючі (outbound). Прийом і відправка можуть здійснюватися по відношенню як до внутрішніх, так і міжнародних туристів.

Функціонально виробничо-обслуговуюча діяльність туроператорів:

- формування (комплектацію) турів;

- просування турів;

- гуртову реалізацію турів;

- забезпечення обслуговування туристів в межах програми туру;

- контроль і оперативний супровід турів;

- відповідальність за виконання робіт.

До основних функцій туроператорів відносять:

1) вивчення потреб потенційних туристів на тури та туристичні програми;

2) складання маршрутів та перспективних програм обслуговування туристів;

3) взаємодія з постачальниками послуг;

4) розрахунок вартості туру та визначення ціни;

5) реалізація турів;

6) методичне забезпечення турів;

7) забезпечення4 туристів необхідним та спеціальним упорядженням, сувенірною та рекламно-інформаційною продукцією;

8) підготовка, підбір та призначення спеціалістів на маршрути подорожей (екскурсоводи, інструктори, гіди-перекладачі тощо);

9) рекламно-інформаційна робота по просуванню туристичного продукту до споживачів;

10) контроль за якістю, надійністю та безпекою туристичного обслуговування.

За специфікою функціонування на ринку туристичних послуг вирізняють чотири основних типи туроператорів:

1. Оператор масового ринку — найбільш відомий тип операторів. Сутність діяльності для даного типу полягає у формуванні, купівлі і продажу турпакетів у добре відомі туристичні центри і курорти, перевезення. Клієнтів до яких здійснюється приватними авіакомпаніми або чартерними рейсами.

2. Туроператори, які спеціалізуються на певному сегменті (напрямі) туристичного ринку, — найбільш поширений тип туроператорів, який може бути поділений на декілька категорій:

а) туроператори, які пропонують пакети для певної категорії споживачів (наприклад, для молоді, вчених, бізнесменів, сімейних пар тощо);

б) туроператори, які пропонують пакети на певні напрямки дестинації (наприклад, в Англію, Францію, Угорщину, Швейцарію, Австрію і т.д.);

в) туроператори, які пропонують пакет турпослуг в певних туристичних центрах (наприклад, Майорка, Анталья тощо);

г) туроператори, які пропонують турпродукт, пов'язаний з перевезеннями клієнтури на. певному виді транспорту (наприклад, ароплави, потяги, літаки);

д) туроператори, які пропонують специфічні тури (сафарі, рафтінг, дайвінг тощо).

3. Туроператори внутрішнього ринку (domectic), які продають турпакети в межах країни проживання, тобто турпродукт реалізується на національному рівні.

4. Туроператори зовнішнього ринку (international) створюють пакети і продають їх в різні країни. Найчастіше їх діяльність пов'язується з тими країнами, з яких приїздить більша кількість туристів. Як і з попереднім типом, тут вирізняють декілька категорій. Деякі організовують для зарубіжних туристів різноманітні послуги і виступають в ролі менеджерів сервісного забезпечення турпродукту. Інші — спеціалізуються виключно на зустрічі і перевезенні (трансфері) туристів у готелі, а також пропонують послуги ескорту. Окремі туроператори пропонують різноманітний набір послуг, який включає переговори з партнерами, які мають автобуси і готелі, організацію освітніх турів, організацію харчування і розваг з метою мінімізації цін, що закріплені в контрактах.

Підприємства-туроператори найчастіше організовують в'язок зі споживачами через турагентів. Останні на договірній основі отримують від туроператорів права на реалізацію сформованого турпродукту. Набір функцій турагента залежить від угоди з туроператором. В деяких випадках [агентське підприємство може виконувати більшість функцій туроператора. Фактично, виконуючи роль посередників, туагенти — невеликі фірми з незначним капіталом і обмеженим ринком, залежать від діяльності крупних туроператорів транспортних компаній.

Серед підприємств в галузі туризму туроператорів не більше 5%, тургентів - 95%. Отже, активно діючий турагент - це вирішальний елемент агентської мережі туроператора.

З огляду на це, основними якостями туроператора важаються:

- комунікабельність персоналу;

- надійність і чесність;

- вміння використовувати різні ефективні методи продажу.

За формами організації турагентства можуть бути:

а) самостійними підприємствами, які співпрацюють з однією або декількома фірмами-туроператорами на основі взаємних угод;

б) частиною збутової сітки великої фірми туроператора;

в) турбюро — турагентства, які забезпечують переважно екскурсійне обслуговування і за попередніми формами взаємодіють з туроперторами і турагентствами інших видів.

Процес взаємодії між туроператором і турагентом має вигляд:

- публічної оферти туроператора;

- укладання договору між туроператором і турагентом;

- розсилка туроператором пропозиції у вигляді прайс-листів та рекламних матеріалів;

- замовлення турагентства на бронювання туристичного продукту;

- підтвердження замовлення туроператором і виставлення рахунку;

- оплата рахунку турагентом і передача туроператору документів туриста (в разі оформлення в'їзних віз до країни подорожі).

Згідно з окремими даними в Україні зареєстровано вже понад 5 тисяч турфірм.

Така ситуація цілком закономірна. Вихід вітчизняних туроператорів на світовий ринок ускладнюється тим фактом, що їх конкуренти — давно утворені компанії, які мають значний досвід, напрацьовані масштабні та стабільні партнерські зв'язки, оборот капіталу в сотні мільйонів доларів. Наприклад, серед туроператорів Німеччини наприкінці XX ст. провідні місця займали TUI та LTU. Перший з них надає щороку послуги понад 8, 5 млн клієнтів на майже 10 млрд. євро, другий — відповідно, 6 та 7.