Порівняльна характеристика інформаційної війни та зв'язку з громадськістю

ЖИТОМИРСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ

Ім. С. П. КОРОЛЬОВА

Факультет інформаційних та телекомунікаційних систем

Контрольна робота

з дисципліни

Виконав:

студент 301з групи

Горєлов В.Л.

Житомир

Запровадження

Поняття «інформаційна війна» ставати дедалі більше популярним. Воно використовується у наукових працях, а й у художніх фільмах. Поява киноплёнок та виступів різних громадських діячів, які підтверджують наявність інформаційних атак і маніпуляцій свідомістю, дозволяє констатувати актуальність вивчення цього явища. До того існує тенденція ототожнення понять «інформаційне вплив», «інформаційне маніпулювання» і «зв'язки з громадськістю», у зв'язку з ніж за доцільне розмежувати ці негативні явища.

1.1 Визначення поняття «інформаційна війна»

Щоб порівняти дані поняття, потрібно спочатку обрати ухвали і основні характеристики.

Існує безліч визначень поняття «інформаційна війна». У зв'язку з цим за доцільне розглянути найпопулярніші їх неї і виділити риси, притаманні усім тлумаченням цього явища.

Інформаційна війна – це:

a) вплив на громадянське населення і (чи) військовослужбовців іншої іноземної держави шляхом поширення повну інформацію. Термін «информационно-психологическая війна» був позичений на російський язик із словника військових кіл США. Переклад цього терміна («information and psychological warfare») з англійської мови може лунати і як «інформаційне протиборство», як і «інформаційна, психологічна війна», залежно від контексту конкретного офіційного документа чи наукової публікації; [1]

b) цілеспрямовані дії, що їх задля досягнення інформаційного переваги шляхом заподіяння шкоди інформації, інформаційним процесам і сучасних інформаційних системам противника за одночасної захисту власної інформації, інформаційних процесів та інформаційних систем; [2]

з) всеосяжна, цілісна стратегія, обумовлена зростання значимістю і цінністю інформацією питаннях командування, управління, політики, економіки та життя; [3]

d) дії, здійснювані задля досягнення інформаційного перевазі забезпеченні національній військовій стратегії шляхом на інформації і інформаційні системи противника з одночасним зміцненням і нашої власної інформації та інформаційних систем; [4]

e) збір компромату проти від конкурентів і його планомірне використання; [5]

f) зримі й приховані цілеспрямованіінформаційні впливу систем другна одного з з метою отримання певного виграшув матеріальної сфері; [6]

G) нову форму боротьби сторін, у якій використовуються спеціальні засоби і способи, які впливають на інформаційне середовище супротивника й які захищають власну у сфері досягнення стратегічних цілей війни.

Аналіз визначень дає можливість окреслити ті риси, які завжди під час інформаційної війни:

a) Вплив ні на яку аудиторію (народ, військовослужбовців, робочих, інтелігенцію тощо.)

b) Інформація, передана цієї аудиторії.

з) Стратегія застосування інформаційних коштів має виключно наступальний характер.

d) Мета ведення інформаційної війни – зміна мислення боку, яку спрямоване поєднання отримання вигіднішого становища.

e) Захист власного інформаційного простору від нападу.

Є й інші класифікації складових частин інформаційної війни [8]:

a) психологічні операції – використання інформації для на аргументацію солдатів ворога.

b) електронна війна – використання різних коштів, які дозволяють ворогу отримати точну інформацію.

з) дезінформація – надання ворогу удаваної інформації про сил і намірах.

d) фізичне руйнація – то, можливо частиною інформаційної війни, коли має метою вплив на елементи інформаційних систем.

e) заходи для безпеки – уникнення здобуття права ворог знав про можливості та намірах.

f) прямі інформаційні атаки – пряме спотворення інформації без видимого зміни сутності, де вона перебуває.

Інформаційна війна – цей засіб задля досягнення жодної мети боку, провідною цю війну. Як і будь-яке засіб, інформаційна війна варта виконання певних функцій:

a) контролювати інформаційне простір щоб одержати можливості використати його, захищаючи у своїй власні інформаційні функції від ворожих дій (контринформация).

b) використовувати контролю над інформацією для ведення інформаційних атак на ворога.

з) підвищити загальну ефективність власних сил з допомогою використання військових інформаційних функцій.

Для інформаційного впливу необхідно дотримуватися певних умов. Щоб інформаційна система коштує спромоглася цілеспрямовано перепрограмувати іншу таку систему, вона повинна переважно її «розуміти». Під «розумінням» у цьому контексті приймається такий стан, у якому «на абсолютна більшість однакових вхідних повідомлень дві інформаційні системи видають однакові за змістом результати». Дане твердження входять такі пояснення:

a) Перепрограмування інформаційної системи – означає добір нею таких вхідних даних, які відповідають мети стороны-агрессора.

b) мета перепрограмування – це пошук в навколишній світ чи спеціальне створення інформаційногоеталона, який дана система має стати схожою.

«Понимающие» інформаційні системи формуються однаковимиемоційними впливами, минаючи засоби захисту, засновані на логіці. Що стосується швидкого й масового перепрограмування народу, нації найефективнішими є прийоми, мають емоційне забарвлення і належать таким сферам як: масові культура, мистецтво, релігія. Це означає, що розв'язання завдань із перепрограмування населення першу чергу упор повинен робитися на митців, культури, релігійних служителів.

Руйнування усталених інформаційних структур не сприяють збільшенню можливостей для перепрограмування систем.

Для будь-який інформаційної системи безпечно оперувати з тим інформацією, механізми обробки якої вже є в даної системи.

Інформаційне вплив – цілеспрямована і спланована низка дій. Учёными виділено деякі моделі ведення інформаційної війни. Традиційний прямий засіб впливу на свідомість грунтується на переконанні людей. Необхідної складовою є зверненої до розуму людей, облік реальної обстановки. У цьому важливо усвідомлювати розстановку сил, реальні інтереси людей, проводити науковий аналіз, враховувати стан суспільної свідомості, давати чіткі, помітні, зрозумілі гасла.

Крім раціональних методів застосовуються методи, засновані на емоційному вплив. Одна з найбільш ефективних – метод великий брехні. Він грунтується у тому, що у велику брехня люди вірять охочіше, ніж у малу.

У основі іншого методу лежить обмеженість сприйняття людей. Людина не встигає переробляти масив даних, та її оперативна пам'ять обмежена, надлишкову інформацію він сприймає як шум. Тому справді важливе значення мають прості формулювання, повторення, закріплення певного набору положень. Миронова так коментує використання цього: «як у людини впихують, вбивають, вантажать тонни інформації, їй немає потрібної, святковим, дурної, тоді пам'ять руйнується під непосильним ношею «звісток», відмовляється служити фахівця в царині розумному усвідомленні справжнього життя, у сенсі справжніх подій». Наступний метод грунтується у тому, що у підсвідомості людини закладено певне, коррелирующее вчинки окремих осіб, «стадну» відчуття до до визначеної суспільну групу, що стимулює моду, синхронізацію вчинків, підпорядкування лідерам.

Слід також розглянути ефективність інформаційної війни. Інакше кажучи, яке стан вважати успішної інформаційної війною, яке – немає. Слід зазначити, що буде різними для боку, провокуючою війну, і боку, реагуючу неї.

Для стороны-провокатора ефективна інформаційна війна – це й зміна поведінки протилежного боку на бажану. Неефективна інформаційна війна – це розпізнавання іншим боком акта інформаційного впливу і здійснення їй успішних зворотних дії, у яких модель мислення, зазнала зміни, не змінилася.

Для боку, котру піддали інформаційну атаку, «вийти переможцем – це що означає вчасно зрозуміти, чого можна навчатися, а якої не можна, тобто. які вхідні дані можна обробляти, а які – в жодному разі».

1.2 Визначення поняття «зв'язки з громадськістю»

Поняття «зв'язки з громадськістю» багатогранно і має безліч тлумачень. О.Н. Чумиков у роботі «Зв'язки з американською громадськістю» наводить таке визначення: «Паблік рилейшенз – то окрема функція управління, що сприяє установленню і підтримці спілкування, порозуміння і співпраці між організацією і громадськістю, рішенню різних труднощів і завдань; допомагає керівництву організації бути поінформованим про думку та дійде вчасно реагувати нею, виробити готовність до будь-яких змін і використовувати найбільш ефективно; визначати головне завдання суспільства – служити інтересам громадськості – і робить у ньому особливу увагу…» тощо.

Цікаво як і визначення Сема Блека: «PR – це управлінська діяльність, спрямовану встановлення взаємовигідних гармонійних взаємин між організацією і громадськістю, від якої залежить успіх функціонування організації.» [12]

Ключові компоненти зв'язку з громадськістю:

a) Інформація, сформульована як ПР послання.

b) Цільова аудиторія, на яку призначена інформація.

з) Зворотний зв'язку з цільової аудиторією.

d) Спрямованість для досягнення взаємної користі компанії та громадськості.

e) Певні канали комунікації з цільової аудиторією.

Т.В. Абанкина так описує взаємозв'язок основних об'єктів зв'язку з громадськістю: «У кожному процесі PR діє якийсь суб'єкт чи джерело інформації. Об'єктом впливу служить громадськість (аудиторія). PR завжди реалізується з допомогою інформації (інформаційного послання), котра надходить з певних каналам. Весь процес протікає і натомість конкретної обстановки, а реакція громадськості вивчається з допомогою зворотний зв'язок. У цьому, зазвичай, необ-хідно у подоланні різних перешкод («шумів»), які заважають нормальному перебігові процесу». [13]

Зв'язки з американською громадськістю виконують певні функції [14]:

a) створення і позитивного іміджу організації серед верств населення та груп громадськості, є зовнішніми стосовно організації,

b) створення і корпоративної соціальної відповідальності всередині організації.

з) Формування організація прагнення служити інтересам громадськості.

Є різноманітні добре розроблені технологій і методи зв'язку з громадськістю. У цьому під технологією розуміється актуальна послідовність дій, що у однакових умов завжди призводить до одного й тому результату. У сфері діяльності PR виробляється своя технологія чи набір технологій. Методики – застосовувані у межах певній технології кошти й інструменти ПР (використання друкованих ЗМІ, проведення прес-конференцій і прийомів тощо.). Універсальної класифікації ПР технологій немає, оскільки діяльність фахівця з зв'язків із громадськістю багатогранна й поширюється на різні сфери людської діяльності (від політики до некомерційної діяльності). Деякі класифікації беруть в основі алгоритм діяльності фахівця з зв'язків із громадськістю. Наприклад, Калмиков А.А. і Денисова М.А. [15]:

a) визначення проблем PR,

b) планування і програмування PR-мероприятий,

з) вжиття заходів і здійснення комунікацій,

d) оцінка програми.

Більше коректною представляється комунікація з урахуванням напрямів діяльності фахівця з зв'язків із громадськістю [11]:

a) управління корпоративним іміджем,

b) співробітництво з колишніми державними установами,

з) побудова відносин із ЗМІ,

d) управління кризовими ситуаціями,

e) побудова стосунки з персоналом,

f) побудова стосунки з споживачами,

g) тощо.

Розглянувши коротко кожна з понять можна приступати до їхнього порівнянню.

Порівняльна характеристика інформаційної війни" та зв'язку з громадськістю

Часто можна зустріти визначення зв'язку з громадськістю як чогось котрий маніпулює і обманывающего споживачів. Наприклад, «…звідси виникли PR, реклама, инфовойны як вирішення спірних питань між пануючими угрупованнями…» тощо. Проте порівняння понять «зв'язки з громадськістю» і «інформаційна війна» дозволяє, по-перше, пояснити цю ситуацію, а по-друге, розмежувати ці поняття.

Ототожнення зв'язку з громадськістю з «брудними» технологіями на громадської думка викликано, швидше за все, тим, що вони використовують дуже близькі кошти реалізації своєї мети. (Мабуть, ще одне факт, що вплинуло цього – несумлінне використання можливостей зв'язку з громадськістю деякими компаніями.)

Але потрібно пам'ятати, що мета діяльності цих сфер різні. Якщо діяльність фахівця з зв'язків із громадськістю носить информирующий характер, то фахівця з инфовойнам – наступальний і який маніпулює.

Також відмінністю є якість наданої інформації. Якщо зв'язках із громадськістю використовується правдива інформація, то тут для ведення інформаційної війни широко застосовується як замовчування окремих фактів, і навіть їх фальсифікація.

Висновок: Інформаційна війна та з громадськістю схожі лише з етапі реалізації цілей, проте самі це ще принципово різні.

2. Використання засобів у зв'язках із громадськістю та інформаційних війнах