Спільні риси натовпу

Психологія натовпу

Науці давно відомо, що психологічні закономірності поведінки натовпу дуже мало залежить або й зовсім не залежать від освітнього чи культурного рівня людей, що утворюють натовп. «Хоч якими були б індивіди, хоч якими були б їх спосіб життя, заняття, характер чи розум, одного їх перетворення у натовп досить аби сформувалася свого роду колективна душа, що змушує їх відчувати, думати і діяти зовсім інакше, ніж думав би, діяв і відчував кожен з них окремо», - писав свого часу Г. Лебон, визначний французький соціолог і психолог XIX ст.

Отже, натовп - це і є народ, що вийшов на вулиці, якщо, звичайно, дотримуватися не довільних, а науково обґрунтованих уявлень про натовп як особливу спільність людей.

У межах однієї з найпоширеніших класифікацій, якими користуються соціологи і психологи, прийнято розрізняти чотири основні різновиди натовпу: випадковий, експресивний, конвенційний і діючий.

Випадковий натовп - це чималий гурт людей, чию увагу, наприклад, привернула якась надзвичайна подія, скажімо, дорожньо-транспортна пригода.

Експресивний натовп утворюється з людей, згуртованих прагненням спільно висловити свої почуття-радість, горе, протест, солідарність тощо. Експресивний натовп можна побачити на багатолюдному весіллі чи похороні, на мітингах і маніфестаціях.

Під конвенційним натовпом розуміють найчастіше учасників масових розваг, наприклад, глядачів на стадіоні чи в концертному залі. Їх об'єднує не тільки цікавість до масового дійства, але й готовність реагувати на нього згідно з певними ритуалами чи нормами, що не мають офіційного характеру, а виникають ніби за домовленістю - конвенцією.(від лат. сonventio – договір, угода).

Діючий натовп поділяється на агресивний, панічний, скажімо, самосуд розгніваної юрби над спійманим на гарячому - масова втеча людей від несподіваної небезпеки. Дії натовпу завжди спрямовані на оволодіння якимись цінностями чи благами. Це може бути штовханина за дефіцитними товарами чи просто сутичка за місце у транспорті.

Спільні риси натовпу

По-перше, натовп - це завжди досить велика група людей. По-друге, на відміну під інших соціальних утворень, таких, скажімо, як трудовий колектив, ця група існує протягом досить короткого часу і тому не встигає розмежуватися за певними симпатіями. інтересами та виконуваними, функціями. По-третє, люди в натовпі розміщуються дуже щільно на невеликій площі, тобто перебувають безпосередній близькості, що діє їм змогу підтримувати між собою зоровий і слуховий контакти, постійно одержуючи інформацію про реакції одне одного на зовнішні стимули, на слова оратора, який виступає на мітингу.

Ці риси й зумовлюють появу «колективної душі», про яку писав Г. Лебон і яка притаманна більшою або меншою мірою всім різновидам натовпу. Мабуть, найпереконливішим свідченням їх родової спільності є дивовижна на перший погляд, легкість) з якою один різновид переходить в інший. Переймаючись єдиним настроєм і відчуваючи свою силу, натовп швидко радикалізується, змінює характер і спрямованість дій. Щоб передбачити «поворот» подій, заздалегідь вжити необхідних заходів, запобігти можливим трагічним наслідкам, треба мати чітке уявлення про ті зміни, яких неминуче зазнає людська психіка в натовпі.