Процеси мислення.

Мислення – це процес опосередкованого, предметного відображення

(пізнання) загальних, суттєвих властивостей об’єктів та явищ дійсності,

відображення взаємозв’язків та відношень, що існують між ними.

Процес мислення характеризується такими особливостями.

1. Процес мислення становить складну єдність. Мислення не пов’язане з

мовою, але виражене в мові.

Незважаючи на те, що в онтогенезі відношення мислення і мовлення

своєрідні і мінливі, неможливо вивчати ппроцес мислення вдитини поза

аналізом розвитку її мовлення.

2. Мислення дорослої людини має узагальнений характер. Про що б людина

не думала, над розв’язанням якої б конкретної задачі не працювала, вона

завжди думає за допомогою мови, отже, узагальнено.

40. Класифікація та види мислення.

Мислення – це процес опосередкованого, предметного відображення

(пізнання) загальних, суттєвих властивостей об’єктів та явищ дійсності,

відображення взаємозв’язків та відношень, що існують між ними.

Види мислення:

Наочно-дійове мислення полягає у тому, що розв’язання задач здійснюється шляхом реального перетворення ситуації та виконання рухового акту. Так, у ранньому віці діти виявляють здатність до аналізу і синтезу, коли сприймають предмети в певний момент і мають можливість оперувати ними.

Наочно-образне мислення-грунтується на образах уявлень на образах уявлень, перетворені ситуації в план обазів. Власитиве художникам, поетам. Значення цього мислення полягає в тому, що за його допомогою повніше відтворюється різноманітність характеристик об'єкта, відбувається встановлення незвичних поєднань предметів та їхніх властивостей. У простій формі це мислення виникає в дошкільному віці. Дошкільники мислять образами. Спонукаючи до створення образів на основі прочитаного, сприйнятих об'єктів.Оперативне мислення під яким розуміють такий процес розв’язання практичних завдань.Професійне мислення-це інтелектуальна діяльність щодо розв’язання професійних завдань.

Інтуїтивне та аналітичне мислення розрізняють на підставі трьох ознак: часу перебігу процесу, структурності (чіткий розподіл на етапи) та рівня перебігу (усвідомленості або неусвідомленості). Аналітичне мислення - це вид мислення, який розгорнутий у часі, має чітко виражені етапи, достатньою мірою усвідомлені суб'єктом. Інтуїтивне, навпаки, вид мислення, згорнутий у часі, який протікає швидко, в ньому відсутній поділ на етапи, він мало представлений у свідомості.

41. Індивідуальні відмінності в мисленні людини та її інтелект.

Мисленнєва діяльність завжди індивідуально своєрідна, вона виділяється в індивідуально-психологічних характеристиках, що впливають на протікання мисленнєвої діяльності: глибина, широта, гнучкість, самостійність, швидкість, послідовність тощо. Їх називають якостями розуму. Глибина розуму полягає у здатності суб'єкта виділити суттєві характеристики об'єкта і зробити відповідне узагальнення.. Гнучкість розуму - це властивість, яка означає вміння змінити припущення, обраний шлях у вирішенні проблеми, коли змінились її умови і вибір не підтвердився. У свідомленість мисленнєвої діяльності полягає в тому, що суб'єкт розуміє і може виразити в слові особливості задачі, шляхи розв'язання її, особливості міркування та аргументи на користь правильності висновку. Неусвідомленість мислення виявляється в тому, що суб'єкт відчуває труднощі, пояснюючи, які орієнтири добирав для вироблення припущення, якими прийомами можна перевірити його правильність, яких допущено помилок тощо. Самостійність розуму полягає в тому, що суб'єкт виявляє прагнення самостійно проаналізувати задачу, прийняти рішення, довести його правильність. До індивідуально-психологічних особливостей мислення психологи відносять навіюваність та критичніст. Навіювання - це цілеспрямований вплив однієї людини на іншу, яка некритично, пасивно, в обхід своїх думок сприймає цей вплив. Критичність розуміють як усвідомлений контроль за перебігом інтелектуальної діяльності людини, під час якого відбувається оцінка роботи думки, вироблених гіпотез, шляхів їхнього доведення тощо. Мислення та інтелект - близькі терміни. Ми кажемо " розу­мна людина", позначаючи цим індивідуальні особливості інтелекту. Ми можемо також сказати, що розум дитини з віком розвивається. Таким чи­ном означуємо проблематику розвитку інтелекту. Терміну " мислення" ми можемо назвати як відповідник у нашій по­всякденній мові слово " обмірковування" або " думання. Інте­лект - здатність до мислення. Мислення - процес, у якому реалізується інтелект. Інтелект — це певний ступінь здатності людини розв'язувати завдання (проблеми відповідної складності).З цих позицій можна вести мову про рівень розвитку інтелекту. Він, за логікою, може бути низьким, середнім і високим (або початковим, ни­зьким, середнім, досить високим і високим).Мислення й інтелект віддавна вважають найважливішими рисами людини.