Класифікація різновидів відчуттів.

Характеристика основних відчуттів людини: 1) Зорові відчуття відіграють важливу роль у діяльності людини та пізнанні нею навколишнього світу. Апаратом зору є око - орган чуття зі складною анатомічною будовою. 2) Слухові відчуття також мають велике значення в житті людини. Вони допомагають їй правильно орієнтуватися у навколишньому середовищі й регулювати власні дії. 3) Нюхові відчуття. Подразником, що їх викликають, є мікроскопічні частини речовини, які потрапляють до носової порожнини разом з повітрям, розчиняються в носовій порожнині та діють на рецептор. 4) Смакові відчуття пов'язані з нюховими. Їх поєднує спільна роль у процесі харчування. 5) Тактильні відчуття дають знання про міру рівності та рельєфності поверхні предметів, яку можна відчути під час обмацування. 6) Больові відчуття сигналізують про порушення цілісності тканини, що, звичайно, викликає в людини захисну реакцію.7) Температурне відчуття - це відчуття холоду, тепла, що його спричинює контакт з предметами, які мають температуру, вищу або нижчу за температуру тіла. 8) Статичні відчуття відображають положення нашого тіла в просторі - лежання, стояння, сидіння, рівновагу, падіння. 9) Кінестетичні відчуття відображають рухи та стани окремих частин тіла - рук, ніг, голови, корпусу. 10) Органічні відчуття сигналізують про такі стани організму, як голод, спрага, самопочуття, втома, біль. Відчуття - це форма відображення адекватних подразників. Проте різним видам відчуттів притаманна не лише специфічність, а й спільні для них властивості.

15. Сприйняття, його види та закономірності. Сприйняття— це психічний процес відображення предметів та явищ у всій сукупності їх властивостей та ознак при безпосередньому їх впливі на органи відчуттів.Залежно від ведучої ролі того чи іншого аналізатора існують такі види сприйняття: зорові, слухові, нюхові, смакові, кінестетичні. На відміну від відчуттів, у результаті сприйняття складається цілісний образ предмета, явища. В силу такої закономірності людина зазвичай при недостатній інформації прагне самостійно заповнити відсутні елементи сприйнятого об´ єкта, що іноді приводить до помилкових тверджень. Тому при допиті свідків необхідно з´ ясувати не лише те, що вони чули, бачили, але й те, на чому грунтуються їхні твердження про ті чи інші властивості сприйнятого ними предмету.

16. Поняття і види пам'яті. Пам'ять - процеси організації і збереження минулого досвіду, що роблять можливим його повторне використання в діяльності або повернення в сферу свідомості. Основні функції пам'яті: запам'ятовування, збереження і відтворення інформації. Розрізняються по структурі, початковим даним і результатам, а так само різним індивідуальним розвитком. Види пам'яті I. За часом збереження матеріалу. 1. Миттєва (чи іконічна). 2. Короткочасна пам'ять. 3. Оперативна пам'ять. 4. Довготривала пам'ять. 5. Генетична пам'ять. II. По переважаючому аналізатору в процесах запам'ятовування, збереження і відтворення матеріалу. 1. Зорова пам'ять. 2. Слухова пам'ять. 3. Рухова пам'ять. 4. Емоційна пам'ять. 5. Дотикова, нюхова, смакова та ін. види пам'яті. III. По характеру участі волі. 1. Мимовільна пам'ять. 2. Довільна пам'ять. IV. По різній мірі свідомості: механічна; 2) логічна.

17. Індивідуальні особливості пам'яті та її розвиток. Процеси пам'яті носять індивідуальний характер. Уданий час виокремлюють дві групи індивідуальних відмінностей в пам'яті: до першої належать відмінності в продуктивності заучування, до другої — відмінності так званих типів пам'яті.Відмінності в продуктивності заучування виявляються у швидкості, міцності, точності запам'ятовування, а також у готовності до відтворення матеріалу. Відомо, що одні люди запам'ятовують швидко, інші — повільно, одні пам'ятають довго, інші швидко забувають, одні відтворюють точно, інші припускаються багатьох помилок, одні можуть запам'ятати великий об'єм матеріалу, інші запам'ятовують мало.