Психологічна структура педагогічної діяльності

Розглянемо психологічну структуру педагогічної діяльності як систем дій вчителя, спрямованих на досягнення поставленої мети через розв'язання педагогічних задач. Більшість авторів виділяють в ній такі аспекти: конструктивний, організаторський, комунікативний, проективний, мобілізуючий, розвивальний, інформаційний, фізичний. Коротко охарактеризуємо їх.

Так, конструктивний аспект виявляється у повсякчасному перетворенні умов, змісту та процесу навчально-виховної роботи. Праця педагога характеризується постійним творчим її конструюванням залежно від завдань, змісту й умов навчання та виховання школярів. Конструктивна діяльність вчителя завжди спрямовується на те, щоб за несприятливих умов навчання і виховання було ефективним. Науково-технічний прогрес, необхідність запровадження в навчально-виховний процес нових педагогічних технологій, наприклад, автоматизованих систем навчання з використанням комп'ютерної техніки, проектування педагогічного процесу на ближчу та дальшу перспективи ставить високі вимоги до конструктивної діяльності педагога.

Самостійні композиція матеріалу, добір методичних прийомів -це складна творча діяльність, яка базується на вмінні вчителя використати все, що створене Іншими, зробити все своїм способом, без стандарту та копіювання. Йому необхідно пристосувати передовий досвід колег до своїх умов та можливостей. Така композиція навчального матеріалу забезпечує реалізацію не тільки близьких, а й віддалених цілей /розумовий розвиток учнів, підготовка їх до майбутньої діяльності, життя/. Що ж забезпечує виконання таких завдань? Це, насамперед, знання вчителям свого предмету, а також глибоке розуміння психології дітей та володіння методами викладання. Знання психології дітей надає конструктивній діяльності вчителя зовсім іншого характеру. Вона стає ефективнішою в порівнянні з тими, хто не знає особливостей школярів.

Попередня конструктивна діяльність педагога робить матеріал доступним, дозволяє чітко передбачати реакцію учнів на своє пояснення. Для цього вчителю необхідно володіти почуттям нового, умінням передбачати. Так, володіння лекційним методом, вміння пропонувати учням творчі завдання, будувати уроки не схожими один на одного, ентузіазм, здатність пов'язати навчальний матеріал з життям, а також вміння проникнути в душу дитини. - все це умови ефективної конструктивної діяльності. Отже, конструктивна діяльність - не тільки добір вчителем матеріалу, а й знання ним того, як учні сприйматимуть матеріал, запам'ятають його думки і почуття, які він викликає у своїх вихованців.

Організаторська діяльність вчителя тісно пов'язана з конструктивною. Це є реалізація вчителем на практиці своїх проектів - умова цілеспрямованого та реального проектування особистості. Вона здій­снюється в різноманітних видах організації навчально-виховного процесу: організація умов розвитку, навчання і виховання, планування навчальної, класної, позакласної роботи, організація різноманітних видів виховання й самовиховання, організація громадської діяльності учнів і своєї власної діяльності. У роботі вчителя кожна педагогічна дія носить організуючий характер.

Отже, організаційна діяльність вчителя включає такі три аспекти:

1. Організація власної діяльності та поведінки.

2. Організація діяльності дітей /класу, групи, окремого учня/,

3. Організація власної взаємодії з школярами.

Вчитель повинен вміти організувати працю, гру, навчання, пізнавання і спілкування. Кожний вад діяльності вимагає оволодіння вчителем цілим рядом організаторських умінь та навичок. Таким умінням володіють далеко не всі педагоги, навіть, можна сказати, що це рідкісні випадки. Тому педагогічні заклади повинні сприяти оволодінню майбутніми вчителями практичними організаторськими уміннями. Це повинно здійснюватися шляхом постановки перед студентами завдань на організацію різних видів діяльності. Вчитель-організатор уміє розподілити час, контролювати діяльність всіх учнів, домагається міцних знань тощо.

Які ж якості вчителя забезпечують успішне виконання організаторської діяльності? Це., насамперед, самоорганізованість, допитливість, зосередженість, терпеливе ставлення до дітей, ініціативність, чуйність. Мова вчителя-організатора образна, емоційна, виразна, пристрасна, яскрава. Вимогливість до учнів повинна здійснюватись на основі великої вимогливості до себе. На власному досвіді треба знати, важко чи легко виконати свою вимогу.

Комунікативний аспект педагогічної діяльності вчителя виявляється у навчально-виховних контактах з учнями, колегами, з батьками та громадськістю. Вона здійснюється в безпосередніх і опосередкованих стосунках та зв'язках зі своїми вихованцями, вмінні ефективно спілкуватися та встановлювати ці стосунки.

Гностична діяльність вчителя полягає у плануванні власної пізнавальної діяльності та пізнавальної діяльності школярів. Навчаючи інших, педагог повинен постійно навчатися сам.

. Дидактичний аспект діяльності педагога полягає у повсякденній навчальній роботі, в її плануванні та організації, в доборі ефективних технологій методів і засобів навчання, в активізації розумової діяльності учнів. Викладання, облік та оцінка знань потребують глибокого знання вікових та індивідуальних особливостей школярів з метою досягнення найбільш можливих успіхів за найменшої затрати сил вчителя й учня. Це є одним з основних завдань оптимізації навчання.

Виховна діяльність пронизує кожен момент праці вчителя. Школяра виховує все: умови навчання, характер стосунків між педагогом та учнем, зрілість особистості педагога, конкретна соціально-психологічна обстановка в сім'ї, класі, школі загалом.

Розвиваючий аспект діяльності вчителя полягає у забезпеченні умов для розвитку різнобічно розвиненої і внутрішньо несуперечливої особистості, творчих здібностей, індивідуального стилю діяльності тощо.

Мобілізуючий аспект педагогічної діяльності полягає в тому, що вчитель забезпечує становлення мотивів навчання і самовиховання, спонукань до інших видів діяльності тощо.

Одним із аспектів педагогічної діяльності є фізична активність вчителя. Педагог повинен мати міцне здоров'я, бо його діяльність супроводжується великими фізичними навантаженнями.

Названі вище аспекти можуть реалізуватися вчителем на різних рівнях майстерності. У залежності від результатів діяльності Н.В.Кузьміна виділила п'ять рівнів майстерності: