Словник психологічних термінів. Тип темпераменту— поєднання закономірно пов'язаних між собою рис темпераменту.

Тип темпераменту — поєднання закономірно пов'язаних між собою рис темпераменту.

Типізація — прийом створення образів уяви шляхом виділення в об­разах предметів і явищ суттєвого і того, що регулярно повто­рюється.

Тривога — емоційний стан гострого внутрішнього беззмістовного не­спокою, який пов'язаний з прогнозуванням невдачі, небезпеки або з очікуванням чогось важливого для людини в умовах невизначеності.

Тривожність — індивідуально-психологічна особливість, яка вияв­ляється у схильності людини до частого та інтенсивного переживання тривоги.

У________

Увага — пізнавальний психічний процес, який полягає у спрямова­ності та зосередженості психічної діяльності на певних об'єктах та явищах, зовнішніх або внутрішніх, при одночасному відволіканні від інших.

Уважність — характерологічна риса особистості, яка характеризує здатність людини бути уважною.

Узагальненість сприймання — особливість сприймання, яка полягає у відображенні одиничного випадку як особливого прояву більш загального.

Узагальнення — мисленнєва операція об'єднання предметів чи явищ за їхніми загальними та суттєвими ознаками.

Уміння — способи успішного виконання дії, що відповідають цілям та умовам діяльності.

Умови психічного розвитку — середовище, яке безпосередньо (психічні властивості та особливості людини, соціально-істо­ричне середовище) або опосередковано (природне середовище) впливає на психічний розвиток.

Умовиводи — логічна форма мислення, при якій на основі кількох суджень утворюється нове.

Умовна група — група, яка утворена за якоюсь умовною ознакою і члени якої не взаємодіють між собою як більш-менш стійке об'єднання.

Уникнення — стратегія поведінки у конфлікті, яка полягає у відсут­ності активних дій у розв'язанні конфлікту.

Універсальний лідер — особа, яка займає позицію лідера під час вико­нання різноманітних видів діяльності.

Універсальний предметний код, — вроджений спільний для різних мов код, який існує на рівні мозкових структур і дає змогу лю­дині засвоїти мову.

Управління групою — свідомий і цілеспрямований процес впливу лідера або керівника на свідомість і поведінку членів групи з метою підви­щення організованості та ефективності їхньої спільної діяльності.

Усне мовлення — мовлення, яке сприймається на слух.

Установка — психічний стан готовності суб'єкта до певної діяльності або до певної реакції.

Учіння — цілеспрямоване та активне засвоєння людиною знань, умінь, навичок та соціального досвіду з метою наступного вико­ристання їх у практичному житті.

Уява — пізнавальний психічний процес створення людиною на основі її попереднього досвіду образів об'єктів та явищ, які вона безпо­середньо не сприймає і не сприймала.

Уявлення — образи пам'яті.

Уявна розсіяність — неуважність людини до безпосереднього оточення.

Ф

Фактори психічного розвитку — чинники (біологічні та соціальні), які спричинюють психічний розвиток.

Фантазія — 1) уява, яка мало або зовсім не відповідає дійсності; 2) те ж, що і уява.

Фантастична уява — вид уяви, у якому відображення дійсності відхи­ляється від реальності.

Феномен групового тиску — див. конформізм.

Феномен групової поляризації — після обговорення погляди окре­мих членів групи зближуються і посилюють середню тенденцію стосовно прийнятого рішення.

Феномен духу групи — очевидно правильне рішення приноситься в жертву одностайності групи, члени групи стають інтелектуаль­но нечутливими до інших поглядів.

Словник психологічних термінів