Класифікація за тривалістю закріплення та зберігання матеріалу

Наприкінці 60-х - на початку 70-х років XX ст. американські психологи Р. Аткінсон і М. Шиффрін запропонували триком­понентну теорію пам'яті, у якій, залежно від тривалості закріплен­ня та зберігання матеріалу, виділили три основні блоки, які відповідають трьом основним видам пам'яті: сенсорну, коротко­тривалу, довготривалу.

Сенсорна пам'ять — це миттєвий відбиток отриманої сенсорної інформації на периферичних частинах аналізаторів. Інформація

сюди потрапляє завдяки цілеспрямованому процесу сприймання фізичних характеристик стимулів, і її обсяг, по суті, дорівнює об­сягу сприймання. Залежно від модальності подразника розрізня­ють наступні основні різновиди сенсорної пам'яті: іконічну — сен­сорну копію візуальної інформації і екоїчну — сенсорну копію аку­стичної інформації. В конічній пам'яті інформація зберігається до 250 мс; в екоїчній — до 1 с Забувається інформація у сенсорній пам'яті внаслідок згасання слідів.

Короткотривала пам'ять — це така пам'ять, яка характери­зується обмеженим часом зберігання інформації і обмеженим об­сягом. Матеріал надходить або з сенсорної, або довготривалої пам'яті: з сенсорної надходить нова інформація; з довготривалої — інформація, яка пригадується. Необхідною умовою для цього є спрямованість уваги людини на цю інформацію і її сенсорна організація (акустична, візуальна або семантична).

Досліди американського психолога Дж. Міллера продемонстру­вали обмежений обсяг короткотривалої пам'яті: 7±2 одиниці, тоб­то від 5 до 9 одиниць. Однак, шляхом перекодування інформації в нові структурні одиниці її обсяг може зрости, правда кількість цих нових структурних одиниць надалі продовжує дорівнювати 7±2. Таким чином, обсяг короткотривалої пам'яті визначається не стільки кількістю окремих об'єктів, скільки кількістю добре інтег­рованих груп об'єктів. Цей обсяг має тенденцію збільшуватися від дитинства до дорослості (якщо в дитячому віці він становить 4-5 одиниць, то у дорослому — 7-8). Для різних модальностей в однієї людини він також може бути різним, залежно від доміну­вання того чи іншого типу пам'яті.

У короткотривалій пам'яті інформація зберігається дуже короткий час: до ЗО сек', отже, вона характерна для тієї стадії запам'ятовування, коли сліди подразників лише утворюються. Однак, переважно матеріал необхідно затримати довше, ніж на декілька секунд, і тому його слід повторювати «про себе». Механічне повторення забезпечує повторне подходження інфор­мації в короткотривалу пам'ять. Важливою умовою при цьому є те,

' Детальніше див. § 12.4.4. «Забування»