Особистість у соціальному оточенні. співпрацювати. Тому вони опиняються за межею міжособистісних стосунків

співпрацювати. Тому вони опиняються за межею міжособистісних стосунків. Найчастіша причина такого становища — психологічна несумісність з іншими членами групи.

Варіантом соціометричного дослідження групи є референто-метрія (від лат. refero -доповідаю; metrio — міряти) — метод, за допомогою якого виявляють коло осіб, значущих для суб'єкта з ог­ляду якостей особистості, поведінки, ціннісних орієнтацій. Спо­чатку члени групи взаємно оцінюють один одного. Результати роз­кладаються в окремі конверти з позначенням прізвищ того, хто їх надав. Далі кожному дають змогу ознайомитися з оцінками його якостей, які надали 3-4 члени групи. Передбачається, що за таких умов людина прагне ознайомитись з думкою найбільш значущих для неї осіб, тобто тих, які і є референтними для неї у цій групі.

Нормативно ухвалений зразок поведінки, який оточуючі очіку­ють від кожного, хто займає дану соціальну позицію, називають соціальною роллю. Будучи членом суспільства, людина одночасно виконує декілька ролей, наприклад, студентки, сестри, подруги і доньки; або керівника закладу, лікаря, чоловіка і батька тощо. Роль може бути приписана людині від народження (наприклад, роль чо­ловіка чи жінки), а може набуватися упродовж життя і визначати­ся офіційною посадою (наприклад, роль голови студентської ради), соціальним статусом (наприклад, роль зірки) або обиратися самим членом групи (наприклад, роль групового блазня). Кожна особа виконує свої ролі по-різному, виходячи з власного індивідуального досвіду. Багатогранність рольових позицій породжує їхню супе­речність. Це стає причиною рольових конфліктів¹. Соціальна роль завжди передбачає соціальну оцінку: суспільство може схвалюва­ти, але може і не схвалювати деякі соціальні ролі (наприклад, не схвалюється соціальна роль злочинця). У різних соціальних групах це схвалення чи несхвалення може відрізнятися.

9.2. Види соціальних груп

Соціальні групи поділяють залежно від форми існування, спо­собу створення, рівня згуртованості, цінності групових норм та розміру.

¹ Детальніше див. § 8.5. «Ефективне та конфліктне спілкування».

За формою існування розрізняють:

S реальні групи, або контактні, які об'єднані на ґрунті реаль­них взаємин. Усі їхні члени взаємодіють один з одним у просторі і часі. Наприклад, навчальна група, сім'я, група друзів;

S умовні групи, які утворені за якоюсь умовною ознакою (на­приклад, професією, віком, віросповіданням) і члени якої не взаємодіють між собою як більш-менш стійке об'єднання. Окремі члени такої умовної групи можуть бути знайомі між собою, але всі вони не взаємодіють як ціле. Вони не обов'язково існують в єдино­му просторі і часі, але володіють певними спільними психо­логічними особливостями. Наприклад, усі студенти-відмінники одного вузу, молодь Львівщини тощо.

За способом утворення бувають:

S формальні групи, або офіційні, які створюють на підставі на­казу, розпорядження, юридичного акту. Наприклад, студентська академічна група, члени кафедри вищого навчального закладу тощо;

S неформальні групи, або неофіційні, виникають стихійно на підставі спільної мотивації, симпатій тощо. Юридично фіксовано­го статусу вони не мають. Наприклад, товариство філателістів, компанія любителів джазу тощо.

За рівнем згуртованості групи можуть бути:

S дифузні групи, або конгломерат, малозгуртовані, існують короткий час, склад їхніх членів випадковий, домінують най­простіші взаємини за типом симпатій-антипатій. Мета функціону­вання такої групи — однакова діяльність. Наприклад, попутники в купе поїзда, хворі з однієї палати тощо;

■ S асоціації, або кооперації, мають спільну мету і постійний ос­новний склад. Вони згуртовані, існують протягом відносно трива­лого часу, мають відносини як типу симпатій-антипатій, так і ділові, мають розподіл ролей. Проте мотивація їхньої діяльності може не збігатися. Асоціації можуть бути просоціальними, напри­клад, студентський науковий гурток, та асоціальними, наприклад, група хуліганів-правопорушників;

■ / корпорації є згуртованими групами, які дотримуються асоціальної мети і цінностей. Такі групи працюють лише на себе. Наприклад, мафіозні об'єднання, секти;

Розділ III