Нейроандрогенетична теорія Л. Елліса

Відмінності між жінками і чоловіками мають еволюційне обгрунтування і багато в чому інстинктивну природу. Однак поширене також і фізіологічне пояснення особливостей поведінки людини, побудоване на вивченні дії статевих гормонів. Зокрема, нейроандрогенетична теорія Лі Елліса, сучасного американського психолога, стверджує, що статеві відмінності в поведінці пов'язані з дією андрогенів (чоловічих гормонів) на мозкові системи. У кожної людини є і чоловічі, і жіночі гормони, але в чоловіків домінують андрогени, а в жінок - естрадіол (жіночий гормон).

Вплив статевих гормонів на мозок охоплює " організаційну" (на третьому місяці життя ембріона) і " активаційну" (у процесі статевого дозрівання) стадії. Під час них особливо інтенсивно формується біологічна стать людини. Дослідження підтвердили зв'язок біологічної статі і психологічної поведінки: маніпуляція андрогенами внаслідок кастрації, кореляційні дослідження, вивчення поведінки до, під час і після пубертата. Вони дали змогу визначити 12 стійких поведінкових програм, пов'язаних із чоловічою статтю (що перебувають під андрогенетичним контролем) і, відповідно, невластивих жіночій поведінці:

1. Наступальна еротична поведінка: від чоловіків чекають ініціативи, а в жінок вияв еротичних ініціатив суперечить інстинктам, властивим тваринам.

2. Агресивна поведінка: чоловікам властиве інструментальне ставлення до світу, згідно з яким потрібно постійно щось руйнувати, щоб створювати нове. У психології тварин отримано дані,, що не збігаються зі стереотипами людської поведінки. Наприклад, щурі жіночої статі значно сміливіші й активніші, ніж чоловічої, причому ця тенденція спостерігалася навіть після видалення статевої залози у представників обох статей.

3. Просторова орієнтація: чоловіки краще, ніж жінки, сприймають простір, віддаленість, швидкість.

4. Територіальна поведінка: чоловікам (як і самцям у тварин) властиво " позначати" і перевіряти свою територію, а також охороняти її межі, тому розкидання речей - типово чоловіча реакція.

5. Витривалість до болю: у чоловіків еволюційно нижчий больовий поріг (відповідно, вища больова чутливість), ніж у жінок, підготовлених природою до пологів.

6. Повільне засвоєння оборонних умовних рефлексів: чоловікам більш властиво нападати, а не захищатися, тому хлопчики часто не вміють " дати здачу".

7. Слабкий прояв емоційних реакцій у відповідь на загрозу: чоловіки схильні приховувати переживання, які не стають слабшими, але виявляються або в поведінці, або в психосоматичних захворюваннях.

8. Наполегливість (персистентність) при виконанні завдання без підкріплення: чоловікам, зважаючи на їх слабшу научуваність, властиво повторювати власні помилки.

9. Слабкий зв'язок з найближчими родичами: чоловіки, як правило, менше прив'язані до членів своєї сім'ї, ніж жінки, рідше згадують про батьків.

10. Периферизація: потяг до створення груп за інтересами (клуб, гараж, спортивна секція, риболовля, полювання), жінкам від цього відмовитися набагато легше.

11. Пошук пригод, нових і складних подразників: чоловіки втомлюються від монотонності, тому іноді схильні щось хороше, але вже відоме, проміняти на незрозуміле й нове (захоплення екстремальними видами спорту, відпочинку, туризму).

12. " Хижацька поведінка", пов'язана з полюванням: потяг до суперництва й небезпек, бажання не тільки домогтися мети, а й обійти в цьому суперників. Перемога без боротьби не приносить їм задоволення.

Ці програми стосуються сфери статевого дипсихізму, але це не означає, що вони виявляються у всіх чоловіків або не можуть бути властивими деяким жінкам.