Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






L. Взаємопритертість.






Говоривши про численні вимоги, що їх ставить до словесних форм практика

усного й писемного спілкування, не можна не згадати й вимог, скажу так, вза-

ємопритертости слів у мовному потоці. Знову незрозуміливй термін - зауважить

читач - що це ще за взаємопритертість? Даний термін вжито для більшої наочнос-

ти, а найкраще його зрозуміти на конкретних прикладах.

Усі знають скорочений перелік чинників, які загартовують людський організм:

сонце, повітря і вода.

Висловлена нашою мовою ця тріяда звучить ніби не так гладко, як у російській мо-

ві. По-російськи тріяда солнце, воздух и вода вимовляється одним духом як певна

ритмо-мелодична єдність, що сама спливає з язика, легко запам’ятовується і легко

повторюється. Про слова в такому досконалому з ритмо-мелодичного боку виразі

можна сказати, що вони ”взаємопритерті”. У наведеній російській тріяді їх не

можна навіть розміняти місцями: вираз солнце, вода и воздух уже не має тих яко-

стей, про які ми говорили щодо ідіоми солнце, воздух и вода.

Очевидно, в українському виразі сонце, повітря і вода слова теж не ”притер-

то”. Мабуть, скопіювати ”притерті” вирази з мови на мову не так легко. Крім

змістової відповідности треба подбати і про взаємопритертість слів у тексті або

мовному потоці. В українському варіянті варто переставити останні два слова, а

І замінити на Й: сонце, вода й повітря. Звучить краще. Можна піти далі і трохи

переробити зміст: сонце, море і повітря, або

сонце, вітер і вода.

Остання переробка своєю притертістю повторює російський варіянт.

З цього прикладу стає очевидно, що сполучаючись у мовні конструкції - в то-

му числі у розповідні речення - слова дуже вередливі щодо своїх партнерів: деяк-

их терплять як сусідів, деяких - ні. Ця вередливість вимагає від нас не просто

механічно тулити слова одне до одного, а добирати найпритертіших партнерів.

На жаль, операція добору відповідних словесних форм не завжди вдається на-

шим мовцям і ”писцям”. Наприклад, у пресі можна натрапити на таке речення:

У команді не уникнути зіткнень. (А)

У цьому реченні дві хиби: лексична і стилістична. Лексична полягає у не-

властивому українській мові вжитку заперечення НЕ з інфінітивом. Конструкції

Дружби не купити за золото

Книги не знайти в бібліотеці

нам не властиві. Це копії російського стилю. Замість них українці кажуть

Дружбу годі купити за золото

Книгу годі знайти в бібліотеці.

Так склалося у нашій мовній стихії.

Цю особливість української мови відбито й у літературі:

Раді б вишню з’їсти,

Та високо лізти,

Ой, раді б зірвати,

Та годі дістати! (Л. Українка).

Росіянин останній рядок висловив би так: ”но не достать! ”.

Отже по-українськи фраза

У команді не уникнути зіткнень

має виглядати так:

У команді годі уникнути зіткнень.

Але цьому реченню бракує ритмо-мелодичної досконалости: деякі слова у ньому не

притерто. Останнє слово зіткнень просто важко вимовити після уникнути. Гляньте,

як тут звук Н два рази парується із звуками К і Т:

униКНуТи зіТКНень.

Чи не краще замість зіткненя вжити синонім сутичка:

У команді годі уникнути сутичок?

Слід додати, що появу непритертих словесних конструкцій викликає здебільшо-

го хапливий переклад російських текстів на українську мову під час російського

думання. Речення (А) найвірогідніше виникло шляхом перекладу фрази

В команде не избежать столкновений.

У російському тексті слова притерто. В українському дослівному перекладі

- ні. Тому, перекладаючи, треба дбати про притертість слів і в перекладі.

Розглянувши низку вимог, що їх ставить мовна стихія до лексичних одиниць

під оглядом форми, спробуймо підсумувати наші спостереження:

1. Щоб бути конкурентоздатною, лексичні одиниці не мають бути задовгими

2. Вони мусять бути легкомовні та милозвучні

3. Задовольняти наш мовний смак

4. Легко притиратися з оточенням

5. Мати узвичаєні наголоси.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.