Проекту громадського будинку

Техніко-економічні показники

фундаментів 9-поверхових

будівель з розрахунку на 1м² площі

Відомість прорізів воріт і дверей

Відомість перемичок

Специфікація заповнення елементів прорізів

Специфікація перемичок

Специфікація розміщення елементів збірних конструкцій

Специфікація бетонних, залізобетонних та металевих елементів

Специфікація елементів крокв

Експлікація підлог

^*Тип підлоги за робочими кресленнями

^**При використанні типової конструкції підлоги наводять тільки додаткові дані

Відомість опорядження приміщень

Примітки

1. Кількість граф визначається наявністю елементів інтер’єру, які належить опоряджувати.
2. Площі опоряджування приміщень розраховують згідно з відповідними нормативними документами і вказують в м².

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ

Організація курсового проектування

назва дисципліни „Будівельні конструкції”

спеціальність 5.06010101

„Будівництво та експлуатація будівель і споруд”

курсовий проект „Цивільна будівля”

методичні рекомендації

Рівне - 2010

Укладачі – Стайоха Тетяна Борисівна – спеціаліст вищої категорії,

викладач-методист, викладач будівельного відділення

Рівненського державного аграрного коледжу

Петриковська Алла Анатоліївна - викладач будівельного відділення

Рівненського державного аграрного коледжу

В методичних рекомендаціях подано вимоги щодо організації виконання курсового проекту „Цивільна будівля” з навчальної дисципліни „Будівельні конструкції” та оформлення курсового проекту відповідно до вимог стандартів.

Рецензент – Яремчук Зоя Іванівна - спеціаліст вищої категорії,

викладач-методист, викладач будівельного відділення

Рівненського державного аграрного коледжу

Розглянуто на засіданні циклової комісії будівельних дисциплін

„___” ____________________ 20__ року протокол № ________

Мета і завдання курсового проектування

Активізація пізнавальної діяльності, залучення до усвідомлення виконання професійно-орієнтованих завдань є обов’язковими щодо підвищення якості процесу навчання у вищому навчальному закладі будь-якого рівня акредитації.

Найсучасніші педагогічні технології, засоби навчання не сформують потрібних знань, умінь та навичок, якщо студент не займе активну особистісну позицію. Не можна змусити вчитися активно, можна лише спонукати до активності у навчанні через реалізацію певних прийомів, методів, умов навчання. За рівнем розвитку виділяється три рівні пізнавальної активності: репродуктивний, продуктивний, творчий. Репродуктивна активність характеризується усвідомленим заучуванням теорії, відтворенням зразка розумової чи практичної дії. При цьому студенти засвоюють готові висновки науки, відомі способи дій, поняття, основні положення теорії, привила, закони, формули. Репродуктивна пізнавальна активність реалізується в процесі оволодіння теоретичними знаннями. Реалізація продуктивної та творчої активності студентів потребує використання в навчально-виховному процесі творчо-пошукових форм пізнавальної діяльності. Однією з таких форм є курсове проектування.

Метою курсового проектування є поглиблення, закріплення і узагальнення знань, набутих студентами під час вивчення теоретичного матеріалу, вдосконалення практичних навичок, вирішення конкретних технічних завдань. Саме в процесі курсового проектування найбільш доцільним і методологічного обґрунтованим є використання методів стимулювання і мотиваційної навчально-пізнавальної діяльності: стимулювання інтересу до навчання, обов’язку та відповідальності студентів. Виконуючи курсовий проект, студенти розвивають і поглиблюють навички роботи з технічною та довідковою літературою; формують чітке уявлення про послідовність виконання завдання з обов’язковим дотриманням вимог щодо змісту, обсягів та оформлення курсового проекту; усвідомлюють важливість, ступінь і межі відповідальності за самостійно прийняте проектне рішення; готуються до вирішення більш складних завдань, які їм доведеться розв’язувати під час дипломного проектування, практичної діяльності за обраним фахом.

З дисципліни „Будівельні конструкції” навчальним планом передбачено виконання на другому курсі курсового проекту „Цивільна будівля”. Теми курсових проектів розглядаються та затверджуються на засіданні циклової комісії будівельних дисциплін. Студенти виконують курсовий проект в позаурочний час. Контроль за виконанням графіка курсового проектування здійснюється на позааудиторних консультаціях.

Проект цивільної будівлі

І. Склад курсового проекту

Архітектурно-конструктивний проект цивільної будівлі складається із графічної частини та розрахунково пояснювальної записки.

Графічну частину проекту виконують на двох аркушах формату А1 або чотирьох аркушах формату А2, на яких розміщують такі креслення:

• генеральний план (план благоустрою, план озеленення, план проїздів, тротуарів, доріжок, майданчиків ділянки) – М 1: 500 (1: 1000);
• фасади – М 1: 100 (1: 200);
• плани поверхів – М 1: 100 (1: 200);
• поперечний розріз (по сходовій клітці) – М 1: 50 (1: 100);
• план монолітних або сема розміщення елементів збірних фундаментів – М 1: 100 (1: 200);
• схема розкладки плит перекриття (ригелів) – М 1: 100 (1: 200);
• план даху – М 1: 100 (1: 200);
• деталі основних конструктивних вузлів – М 1: 10 (1: 20).

Текстова частина проекту (пояснювальна записка) обсягом 15-17 сторінок формату А4 повинна містити такі розділи:

Вступ.

1. Загальна характеристика запроектованої будівлі

Генеральний план

2.1.Загальні відомості

2.2.Вертикальна і горизонтальна прив’язка будівлі

2.3.Техніко-економічні показники генплану

3. Об’ємно-планувальне вирішення будівлі

3.1. Загальні відомості

3.1. Техніко-економічні показники проекту

4. Архітектурно-конструктивне вирішення будівлі

5. Зовнішнє і внутрішнє опорядження будівлі

Література

ІІ. Рекомендації щодо послідовності роботи над курсовим проектом

Роботу над виконанням курсового проекту необхідно організовувати в такій послідовності:

- вивчення завдання, вивчення методичних вказівок щодо організації виконання курсового проекту;

- вивчення діючих будівельних норм і правил, що регламентують вимоги до складу, змісту та правил оформлення архітектурно-будівельних креслень будівлі відповідно до завдання;

- підбір та вивчення технічної та довідкової літератури, зміст якої відповідає темі курсового проекту;

- вибір конструктивної схеми, конструкцій і будівельних матеріалів з використанням Регіональних каталогів індустріальних виробів для будівництва, завдання на курсовий проект, практики будівництва в регіоні;

- розпланування будівлі відповідно до вимог об’ємно-планувального вирішення будівель заданого функціонального призначення;

- визначення габаритів зображень з врахуванням кількості ланцюжків розмірів, відстаней між розмірними лініями, імовірних місць розміщення написів щодо складу багатошарових конструктивних елементів та інш.;

- виконання чорнових зображень плану поверху, розрізу, фасадів;

- узгодження змісту зображень з керівником курсового проекту;

- корекція габаритних розмірів зображень, компонування аркушів графічної частини курсового проекту;

- викреслювання графічної частини курсового проекту в тонких лініях;

- остаточне оформлення графічної частини (нанесення розмірів, необхідних написів, відміток висоти; наведення контурів зображень поза межами січних площин, наведення контурів зображень, що попали в січну площину);

- компонування та оформлення пояснювальної записки.

ІІІ. Вимоги щодо оформлення курсового проекту

3.1. Графічна частина

3.1.1. Вимоги щодо оформлення графічної частини курсового проекту

Основний напис на аркушах креслень виконують згідно з ДСТУ Б А.2.4-4-99 Основні вимоги до проектної та робочої документації. Зміст, розміщення і розміри граф основних написів на аркушах комплекту робочих креслень будівель повинні відповідати вимогам стандарту.

Креслення планів поверхів виконують відповідно до вимог п.4.3. ДСТУ Б А.2.4-7-95 Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень креслення розрізів, фасадів – п.4.4., креслення планів підлог і покрівлі (даху) – п.4.5. Умовні графічні зображення будівельних конструкцій і їх елементів виконуються згідно додатку А цього ж стандарту.

Розміщення зображень на аркушах має відповідати таким вимогам:

- аркуші мають бути заповнені не менше ніж на 75%;

креслення фасадів розміщують в проекційному зв’язку з кресленнями планів поверхів (якщо фасади і плани розміщено на одному аркуші);

- нанесення розмірів на кресленнях, написи щодо одного номера, позначення координаційних осей виконуються шрифтом на номер більшим;

- нумерацію координаційних осей, нанесення розмірів на кресленнях необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б А.2.4-7-95 Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень;

- при нанесенні розмірів звертати увагу на те, щоб розмір „читався” зі сторони елемента, якого він безпосередньо стосується (висотна відмітка + 0.000 проставляється всередині контуру розрізу, її недоцільно проставляти за межами контуру чи на фасаді; ззовні контуру плану поверху слід позначати ширину прорізів, визначену вимірюванням ззовні та інш.).

При розміщення зображень на аркуші треба пам’ятати що на аркуші по одній вертикалі зображення розміщують знизу вверх за зростанням висотних відміток (схема розміщення елементів фундаментів розміщується нижче схеми розміщення плит перекриття). Цього ж правила дотримуються при викреслюванні схем конструктивних вузлів (схему влаштування карнизного вузла викреслюють над деталлю влаштування фундаменту).

Лінійні розміри на будівельних кресленнях (крім креслень генеральних планів) проставляються в міліметрах, висотні відмітки – в метрах з трьома цифрами після коми. На кресленнях генеральних планів розміри проставляються в метрах з двома цифрами після коми. Одиниці вимірювання розмірів на кресленнях поряд із значенням розміру не проставляються. Масштаби на будівельних кресленнях не вказують (крім креслень будівельних виробів).

Нанесення координаційних осей, їх позначення на будівельних кресленнях виконують відповідно до вимог стандарту.

По закінченні виконання проекту рекомендується виконати відмивку фасадів та генерального плану.

Плани поверхів

При викреслюванні плану поверху положення уявної горизонтальної січної площини приймають на рівні віконних прорізів або на 1/3 висоти поверху, що зображується.

У випадках, коли віконні прорізи розміщені вище січної площини, по периметру плану розміщують переріз відповідних стін на рівня віконних прорізів.

На плани поверхів наносять:

- координаційні осі будинку (споруди);

- розміри, що визначають відстань між координаційними осями і прорізами, товщину стін і перегородок, інші необхідні розміри, відмітки ділянок, які розміщені на різних рівнях;

- лінії розрізів проводять, як правило, з таким розрахунком, щоб в розріз попадали прорізи вікон, входи, ворота;

- димові та вентиляційні канали;

- позиції (марки) елементів будинків (споруд), заповнення прорізів воріт, дверей (крім тих, що входять до складу щитових перегородок), перемичок, сходів і таке інше; допускається позиційне позначення прорізів воріт і дверей вказувати в кружках діаметром 5мм;

- позначення конструктивних вузлів і фрагментів панів;

- площі приміщень, які проставляють у нижньому правому куті приміщення і підкреслюють, для житлових будинків, при необхідності, на планах вказують тип і площу квартир. При цьому площу проставляють у вигляді дробу, в чисельнику якого вказують житлову площу, в знаменнику – корисну. Допускається найменування приміщень (технологічних ділянок), їх площі і категорії наводити в експлікації згідно з формою 2 ДСТУ Б А.2.4-7-95 Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень. В цьому випадку на планах замість найменування приміщень (технологічних ділянок) проставляють їх номери. Для житлових будинків експлікацію приміщень, як правило, не виконують.

Площадки, антресолі та інші конструкції, розміщені вище січної площини, зображують схематично штрихпунктирною лінією з двома крапками.

До планів поверхів вказують:

- відомість перемичок згідно форми 3 ДСТУ Б А.2.4-7-95 Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень;

- специфікації заповнення віконних, дверних та інших прорізів, щитових перегородок, які замарковані на планах, розрізах і фасадах.

Розрізи

Лінії контурів елементів конструкцій в розрізі зображують товстою основною лінією, лінії видимих контурів, які не попадають у площину перерізу – суцільною тонкою лінією.

На кресленнях розрізів наносять:

- координаційні осі будинку (споруди), які проходять в характерних місцях розрізу (крайні, біля деформаційних швів, несучих конструкцій, в місцях перепаду висот і т.інше), з розрізами, що визначають відстань між ними і загальну відстань між крайніми осями;

- відмітки, які характеризують розміщення елементів несучих і огороджуючих конструкцій по висоті;

- розміри і прив’язки по висоті прорізів, отворів, ніш і гнізд в стінах, перегородках, які зображені в розрізах;

- позиції (марки) елементів будинків (споруд), які не вказані на планах.

Фасади

В курсовому проекті виконують креслення декількох фасадів: головного (обов’язково) й залежно від розмірів будівлі та виразності дворового і торцевого. На фасадах вказують крайні координаційні осі, а також координаційні осі, які проходять в характерних місцях: біля деформаційних швів, в місцях перепаду висот; типи заповнення віконних і дверних прорізів, матеріал окремих ділянок стін, який відрізняється від основного. Допускається типи віконних прорізів вказувати на планах поверхів; позначення фрагментів фасадів.

План покрівлі (даху)

На креслення плану покрівлі (даху) наносять:

- координаційні осі: крайні, біля деформаційних швів, по краях ділянок з відмінними конструктивними та іншими особливостями і з розмірними прив’язками таких ділянок;

- позначення похилів покрівлі;

- відмітки або схематичний поперечний профіль покрівлі;

- позиції (марки) елементів і пристроїв покрівлі (даху);

На плані покрівлі (даху) вказують деформаційні шви двома тонкими лініями, парапетні плити та інші елементи огородження покрівлі (даху), водорозбірні воронки, дефлектори, вентиляційні шахти, пожежні сходи та інші елементи і пристрої, які вказувати і маркувати на інших кресленнях недоцільно.

План фундаментів, схема розміщення елементів збірних фундаментів

План фундаментів викреслюють на рівні підошви фундаменту. На плані вказують деформаційні осі, конфігурацію фундаменту, проставляють відстані між координаційними осями, розміри підошви з прив’язкою до координаційних осей. Глибину закладання фундаментів під зовнішніми та внутрішніми стінами.

На схемі розміщення елементів залізобетонних стрічкових фундаментів вказують координаційні осі, розміщення збірних елементів фундаментів (для пальових фундаментів обов’язково позначають центр палі, присвоюють нумер палі), наносять розміри збірних елементів, прив’язку їх до координаційних осей, глибину закладання підошви фундаменту (для пальових фундаментів – відмітку верху ростверку).

Схеми розміщення елементів безбалкового перекриття (покриття)

На схемах розміщення елементів безбалкового перекриття (покриття) вказують контури несучих стін з прив’язкою до координатних осей, розміщення плит перекриття (покриття), місце та розміри монолітних ділянок, анкерування плит перекриття (покриття), місця і розміри отворів в плитах для пропуску труб; проставляють відстані між координаційними осями, величини прив’язки, марки плит, їх кількість.

Схеми розміщення елементів балкового покриття

На схемах розміщення елементів балкового покриття вказують контури вертикальних несучих елементів будівлі з нанесенням координаційних осей, місця розміщення балок, відстань між ними; у внутрішніх стінах обов’язково показують димові канали та відстані від їх зовнішніх поверхонь до поверхонь дерев’яних балок. На кресленні проставляють відстані між координаційними осями, глибину спирання балок на стіни, марки балок.

Схема розміщення елементів кроквяної системи

На схемі розміщення елементів кроквяної системи вказують контури зовнішніх та внутрішніх стін з зазначенням димових та вентиляційних каналів і прив’язкою їх до координаційних осей, елементи кроквяної системи (приставні, висячі крокви, мауерлати, стояки, підкоси, розтяжки, лежні, кобилки інш.), за умов наявності – несучі конструкції слухових вікон, відстань між відповідними елементами, відстані від поверхонь стін з димовими каналами до дерев’яних елементів кроквяної системи, марки елементів кроквяної системи.

Специфікації до схем розміщення конструктивних елементів бажано розміщувати над основним написом на аркушах з відповідним змістом графічної інформації.

Генеральний план

Генеральний план ділянки під забудову проектують відповідно до вимог ДБН 360-92^** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.

В межах ділянки запроектовану будівлю розміщують з дотриманням вимог щодо мінімальних відстаней від „червоної лінії”, існуючих будівель, орієнтації відносно переважаючих вітрів та сторін світу.

Відстань від межі ділянки до стіни будь-якої будівлі, що розмішена в межах ділянки має бути не меншою 1 м, відстань від стовбура дерева до межі сусідньої ділянки – не меншою – 4 - 6 м, а від стовбура дерева до стіни будівлі не ближче 6-7м в цілях збереження інсоляції приміщень. Кущі висаджують не менше ніж за 0, 7м від межі сусідньої ділянки. Дворові вбиральні, майданчики для компосту розміщують не ближче, ніж за 15м від вікон будівель (розміщених як в межах ділянки, так і на сусідніх ділянках), на відстані 12м від вікон будівель - септики. Креслення генерального пану виконуються відповідно до вимог ДСТУ Б А.2.4-6-95. Правила виконання робочої документації генеральних планів підприємств, споруд та житлово-цивільних об’єктів.

На кресленні генерального пану вказують розміри ділянки, планову прив’язку (відстань до „червоної лінії”), план горизонталей з абсолютними числовими відмітками, вертикальну прив’язку до рельєфу ділянки (чорні та червоні відмітки кутів будівлі), відстань до сусідніх будівель і меж ділянки, розміри зон (господарської, відпочинку, садово-городньої інш.), вказують проходи, доріжки з нанесенням ширини. В межах контуру запроектованого будинку вказують абсолютну відмітку чистої підлоги першого поверху, прийняту за абсолютний нуль.

У середині контуру будівлі (споруди) вказують: номер будівлі (споруди) у нижньому правому куті, абсолютну відмітку що відповідає умовній нульовій відмітці, розміщують на полиці лінії-виноски та позначають необхідним знаком (для житлово-цивільних об’єктів – при необхідності). Навколо контуру будівлі (споруди) показують вимощення та в’їзні пандуси, зовнішні сходи та майданчики біля входів. На кресленні, що стосується автомобільних шляхів наносять та вказують: ширину автомобільних шляхів, транспортні розв’язки, радіуси кривих по краю проїжджої частини автомобільних шляхів у місцях їх взаємного перетину та примикання, укоси насипів та виїмок.

Малі архітектурні форми та інші конструкції, вироби (альтанки, перголи, фонтани, лавки, урни) виконують спрощено у масштабі креслення або умовними графічними позначками.

Якщо студент виконує креслення плану озеленення та благоустрою, згідно ДСТУ Б А.2.4-6-95. Правила виконання робочої документації генеральних планів підприємств, споруд та житлово-цивільних об’єктів, горизонталі та чорні і червоні відмітки дозволяється на зображенні не наносити. Разом з тим обов’язково необхідно скласти відомість малих архітектурних форм, відомість елементів озеленення, відомість тротуарів, доріжок та майданчиків, нанести відстані між деревами, рядами кущів (відповідно форми 8, 9, 10 ДСТУ Б А.2.4-6-95).