Учення Ж. Піаже про інтелектуальний розвиток дитини

Автором найбільш впливової теорії розвитку інтелекту став швейцарський психолог Жан Піаже. Свої теоретичні уявлення він будував на емпіричному фундаменті — на матеріалі розвитку мислення й мови у дитини. У своїх дослідженнях Піаже використовував метод бесіди (запитував, наприклад, чому рухаються хмари, вода, вітер? Звідки беруться сни? Чому плаває човен?). На основі цих досліджень Піаже дійшов наступних висновків (Піаже, 1969).

Розвиток когнітивних процесів являє собою результат постійних спроб людини адаптуватися до змін навколишнього середовища. Зовнішні впливи змушують організм або видозмінити існуючі структури активності, якщо вони вже не задовольняють потреби адаптації, або, якщо це знадобиться, виробляти нові структури, тобто пристосування здійснюється за допомогою двох механізмів: 1) асиміляції, за якої людина намагається пристосувати нову ситуацію до існуючих структур та вмінь; 2) акомодації, за якої старі схеми, прийоми реагування модифікуються з метою їх пристосування до нової ситуації.

Піаже виділяє три головні стадії розвитку пізнавальних процесів: 1) сенсомоторна стадія — становлення і розвиток чуттєвих та рухових структур (перші два роки життя дитини); 2) стадія конкретних дій (від 2 до 11 років): слова все більше починають означати конкретні предмети, а дії поступово інтеріоризуються. Так розвивається мислення. Спочатку це мислення носить лише суб'єктивний характер: воно зосереджено на тому, що дитина бачить або знає, але не на дійсності самій по собі. Таким чином, мислення дитини на цій стадії егоцентричне, однак воно дозволяє йому маніпулювати предметами, порівнювати їх, класифікувати, здійснювати над ними конкретні операції. І лише к 10 рокам дитина набуває спроможності об'єктивно тлумачити конкретну дійсність. Ця здатність ще більше підвищується на 3-й стадії формальних операцій, коли розвивається абстрактне мислення і все більш зростаючу роль починають відігравати гіпотези та дедуктивні висновки, розвивається понятійне мислення, що дозволяє підлітку уявляти собі настільки далекі від конкретного досвіду числа, як мільярд, факти з далекого минулого або засвоювати складні класифікації з біології і т. ін. Згідно з Піаже, ця стадія досягає повного розвитку к 14–16 рокам. Однак у багатьох дослідженнях було показано, що тільки частина людей (25–50%) дійсно може мислити абстрактно.

Дослідження Піаже дозволили виділити у кожній стадії свої підстадії, або фази.

Сенсомоторна стадія включає 6 підстадій:

1. Уроджені рефлекси (1-й місяць життя) — рефлекси ссання, мигання, хапання викликаються зовнішніми стимулами.

2. Моторні навички (з 1 до 4 місяців) — формуються умовні рефлекси в результаті взаємодії дитини з навколишнім середовищем (схоплювання скляночки з соскою тощо).

3. Циркулярні реакції (з 4 до 8 місяців) — розвиток координації між перцептивними системами та моторними рухами (хапання мотузки, що викликає трясіння брязкальця, з наміром змусити його брязкати).

4. Координація способів і мети (з 8 до 12 місяців) — дії дитини все більш спрямовані, скеровані на досягання своєї мети.

5. Випадкове відкриття нових способів (з 12 до 18 місяців) — (потягнувши скатертину, можна дістати предмети, що лежать на столі і т. п.).

6. Винахід нових засобів (з 18 до 24 місяців) — пошук нових рішень для досягнення цілей, діставання жаданих предметів, розв'язання 2–3-фазних задач.

Сенсомоторна стадія характеризується функціонуванням наочно-дієвого мислення і становленням наочно-образного мислення.

Стадія конкретних операцій включає:

1. Передопераційний рівень (з 2 до 5 років) — для нього характерний розвиток образного символічного мислення, що дозволяє дитині уявляти собі об'єкти за допомогою мислених, уявних образів і позначати їх назвами або символами. Мислення дитини суттєво відрізняється від мислення дорослого і за формою, і за змістом. Для структури мислення дитини властиві головні особливості: егоцентризм та синкретичність. Егоцентризммислення проявляється у тому, що дитина сприймає світ як своє продовження, що має сенс тільки в плані задоволення його потреб, не здатний поглянути на світ з чужої точки зору та вловити зв'язок між предметами (наприклад, дитина телефонує бабусі і каже: " Бабусе, подивись, яка у мене красива лялька! "). Синкретизммислення проявляється у тому, що дитина вичленовує із цілого окремі деталі, але не може їх зв'язати між собою і з цілим, " все переплутано без розбору", не може встановити зв'язки між різними елементами ситуації, а тому не може пояснити свої дії, навести доводи на користь того, що стверджує, плутає причини і наслідки. Згідно із Піаже склад мислення дитини характеризується також " дитячим реалізмом " (наприклад, малює не те, що бачить, а те, що знає, звідси " прозорість" дитячих малюнків), анімізмом (проектує своє " Я" на речі, наділяючи свідомістю і життям предмети, що рухаються: машини, сонце, хмари, річки і т. п.), артифіціалізмом (дитина впевнена, що все суще створено для служіння їй: наприклад, на питання " Що таке сонце? ", відповідає: " Це щоб нам світити", на питання " Що таке мама? " — " Це хто готує їжу".).

2. Перший рівень конкретних операцій (з 5–6 до 7–8 років) — дитина набуває здатності до розташування об'єктів за зменшенням розмірів і їх класифікацією (наприклад, картинки птахів — до групи птахів, риб — до риб), формується уявлення про збереження матеріалу.

3. +На другому рівні конкретних операцій (з 8 до 11 років) формується уявлення про збереження маси і об'єму, уявлення про час та швидкість, а також про вимірювання з допомогою еталону.

Стадія формальних операцій (з 11–12 до 15 років): розумові операції можуть здійснюватися без якої-небудь конкретної опори, формується понятійне та абстрактне мислення, що функціонує за допомогою понять, гіпотез і логічних правил дедукції. Роботи Піаже довели, що розвиток інтелекту полягає у переході від егоцентризму через децентрацію до об'єктивної позиції дитини по відношенню до зовнішнього світу і самого себе.

Таким чином, теорія Піаже розглядає розумовий розвиток як безперервну і незмінну послідовність стадій, кожна з яких підготовлена попередньою і, у свою чергу, підготовлює наступну.