Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






V. Тенденція редагування.






 

Прищеплення загалу псевдоукраїнського язичія досягалося низкою заходів.

Одним з цих заходів було прискіпливе редагування українських текстів.

Це редагування в УССР обернулося полюванням на справді українську лексику

та виполювання її. Мовних редакторів видавництв, газет і радіо спеціяльно інс-

труктовано, як редагувати українські тексти. Було навіть так, що редактори ді-

ставали списки української лексики, яку слід виполювати. Згодом функцію деукра-

їнізаторів нашої мови стали виконувати видані в УССР правописні та російсько-ук-

раїнські словники, які охрещено ”нормативними”, бо тільки ту лексику, яку фіксу-

вали ці словники, можна було вживати. Будь-яке відхилення від цих ”норм”, будь-

яка словотворчість, що виходила за межі цих словників, вважалася крамолою.

Годі й говорити, що добір лексики у ”нормативних” словниках підпоряковано

теорії злиття мов. Уже самий факт, що ”нормативними” були російсько-українські

словники, свідчить, що українську лексику поставлено в залежність від російсь-

кої. І цю залежність підтверджує ”добір” української лексики у словниках. Пе-

рекладаючи російські слова і звороти, словники на перше місце ставили не україн-

ські питомі форми, а штучно створені копії російських форм.

Ось як перекладає ”Російсько-український словник” Академії наук УССР (нада-

лі - РУС) російську ідіому в прошлом году:

минулого року, в минулому році, торік.

Як бачимо, питому українську форму торік поставлено на останнє місце. На

тодішні стандарти - це ще добре, хоч на останньому місці, а наведено українську

форму. У інших випадках питому українську форму зовсім вилучено. Так слово

местопребывание РУС перекладає місцеперебування та місцепробування, а питомого

українського слова осідок не наводить зовсім.

Переклади, рекомендовані ”нормативними” словниками, на ділі ставали промо-

торами суржику, який із словників потрапляв у твори письменників, і таким чином

давав право іншим словникам - тлумачним - реєструвати дане слово, як вживане в

літературній мові. Так, російське слово осекаться - відповідник нашого затинати-

ся - РУС перекладає штучно створеним словом осікатися, а українського слова за-

тинатися не наводить зовсім. Слова осікатися не фіксує жоден досовєтський слов-

ник. Погане знання української мови і вивчення її із словників, спричинило появу

у творах радянських письменників штучно створеного слова осікатися. А наявність

слова осікатися у творах літератури дало право укладачам академічного ”Словника

української мови” зареєструвати лексему осікатися як українське слово.

Занедбання форми затинатися спричинило дальше розростання в підсовєтських

словниках ”родини” слова осікатися. Так, з’явилося слово осічка, що заступило

живе українське слово затинка - відмова вогнепальної зброї стріляти. Слова ж

затинка жоден підсовєтський словник не фіксує.

”Генеральна лінія” редагування українських текстів відповідно до ”норматив-

них” словників виробила у редакторів звичку виполювати з текстів усі слова, що

звучать відмінно від російських. І ця звичка керує редакторами вже в умовах са-

мостійної України. У цьому я переконався на власному досвіді. У моїх статтях,

надрукованих в сучасних українських виданнях, деякі редактори роблять правки за

старими ”соціялістичними” рецептами. В одному з моїх текстів редактор слово

підготований замінив на підготовлений. Чим йому не сподобалося слово підготова-

ний? Це правильна українська форма від дієслова підготувати:

Дієслово Дієприкметник

замурувати замурований

побудувати побудований

підготувати підготований

приготувати приготований.

Існує в нашій мові і слово підготовлений. Обидва слова, сказати б, з рів-

ними правами. Вони рівнозначні. Яка потреба віддавати перевагу одному з них?

Немає сумніву, що за часів УССР редактор викреслив би слово підготований і по-

ставив підготовлений, бо підготовлений має однакову будову з російським подго-

товленный, отже за тодішніми стандартами таку правку можна зрозуміти. А чому

сьогодні редактор вдається до такої правки? Очевидно, що прищепленої ”науки”

не так легко позбутися.

Інший випадок. У моєму тексті було речення: ”НН не розуміє основних засад

словотворчости”. Останнє слово виправлено на словотворення. Великої різниці тут

нема. Слова рівнозначні. Чому ж редакторові не до вподоби мій вибір? Знову та-

ки так його навчили в УССР. Слова словотворчість у ”нормативному” Російсько-ук-

раїнському словнику словнику (РУС) нема. Його фіксує ”Словник української мови”

(СУМ), пояснюючи словотворчість як ”творення нових слів”. Отже словотворення і

словотворчість абсолютні синоніми. Але ”нормативний” РУС цього не стверджує.

Вимога ж редагування в УССР була така: ті форми, яких нема у ”нормативних” слов-

никах - виполювати. І деякі сьогоднішні редактори чи то за інерцією, чи то ще

чомусь ідуть за ”доброю, старою”, а на ділі - антиукраїнською наукою.

Ці рудиментарні виправлення показують, як відбувалося редагування українсь-

ких текстів за колоніяльних часів.

Чи лишила така ”практика” слід у нашому мовному господарстві?

Безперечно. І досить глибокий.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.