Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Рада Європи: основні завдання діяльності по захисту прав людини та держави-члени






Статут, основою якого є захист прав людини

Кожна з європейських держав може стати членом Ради Європи за умови, якщо вона дотримується принципів верховенства права, гарантує та забезпечує основні права і свободи кожної людини, яка перебуває під її юрисдикцією

Мета

Рада Європи –- це міжурядова організація, завданням якої є:

 

- захищати права людини, плюралістичну демократію та верховенство права;

- сприяти усвідомленню та оцінці європейської культурної самобутності та розмаїття європейських культур;

- знаходити вирішення проблем, що існують в суспільстві (національні меншини, ксенофобія, нетерпимість, захист навколишнього середовища, клонування, СНІД, наркотики, організована злочинність і т. ін.);

- допомагати стверджувати стабільність демократії у Європі через підтримку політичних, законотворчих та конституційних реформ.

 

47 держав-учасниць Ради Європи

Заснована 5 травня 1949 року 10 державами - Бельгією, Данією, Ірландією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Норвегією, Сполученим Королівством, Францією та Швецією, до яких пізніше приєднались Греція та Туреччина (у серпні 1949 року). Рада Європи нараховує сьогодні 47 держав-членів*, після того, як до неї приєднались Ісландія та Німеччина (1950), Австрія (1956), Кіпр (1961), Швейцарія (1963), Мальта (1965), Португалія (1976), Іспанія (1977), Ліхтенштейн (1978), Сан-Марино (1988), Фінляндія (1989), Угорщина (1990), Польща (1991), Болгарія (1992), Естонія, Литва, Словенія, Словацька Республіка, Румунія, Чеська республіка (1993), Андорра (1994), Латвія, Албанія, Молдова, Україна, „колишня югославська республіка Македонія” (1995), Росія і Хорватія (1996), Грузія (1999), Азербайджан, Вірменія (2001), Боснія-Герцеговина (2002), Сербія (2003), Монако (2004), Чорногорія (2007).

 

Раду Європи не треба плутати з Європейським Союзом, оскільки це є дві різні організації. Проте, всі 25 держав - членів Європейського Союзу є також і членами Ради Європи.

Статус спостерігача при Раді Європи

Ватикан, Канада, Мексика, Сполучені Штати Америки та Японія наділені статусом спостерігача у міждержавних органах Ради Європи.

Палац Європи

Штаб-квартирою Ради Європи є Палац Європи, що знаходиться в Страсбурзі (Франція), тут відбуваються також і сесії Європейського парламенту.

Широкомасштабні дії

Рада Європи займається усіма важливими питаннями, які виникають у європейському суспільстві, за винятком питань оборони. Програма діяльності Ради Європи охоплює такі сфери суспільного життя: права людини, засоби масової інформації, правниче співробітництво, соціальні та економічні питання, охорона здоров'я, освіта, культура, культурна спадщина, спорт, молодь, місцева демократія та транскордонне співробітництво, навколишнє середовище і регіональне планування.

Рамки співробітництва

• Комітет міністрів є керівним органом Ради Європи, до складу якого входять міністри закордонних справ 47 держав-членів Ради Європи або їхні постійні представники.

• Парламентська асамблея є дорадчим органом, її члени призначаються національними парламентами.

• Конгрес місцевих та регіональних властей Європи є консультативним органом, який представляє місцеві та регіональні власті.

 

Таким чином, уряди, національні парламенти та місцеві і регіональні власті представлені в Раді Європи окремо.

Самміт надає нового імпульсу

Задля посилення стабільності на європейському континенті, особливо після падіння комуністичних режимів, було надано нового імпульсу на найвищому рівні органів Ради Європи через організацію саміту глав держав та урядів держав-членів. До сьогодні відбулось вже три зустрічі глав держав та урядів на найвищому рівні.

 

В 1993 році у Відні політичні лідери 32 держав, що були на той час членами Ради Європи, визначили напрямок розвитку організації, який полягав в її розширенні, що відповідало новим вимогам часу.

 

В 1997 році у Страсбурзі глави держав та урядів 40 держав-членів ухвалили план дій, що базується на чотирьох основних принципах: демократія та права людини, соціальна згуртованість, громадянська безпека, навчання демократії та культурне розмаїття. Чотири основні принципи та робоча програма Ради Європи визначають пріоритети організації напередодні нового тисячоліття.

 

16–17 травня 2005 року держави-члени Ради Європи провели ІІІ зустріч глав держав і урядів держав – членів Ради Європи у Варшаві. Мета III Саміту Ради Європи – забезпечити відповідність діяльності Організації потребам та сподіванням 800 млн. громадян Європи, а також гарантувати, щоб завдання та подальша діяльність Ради Європи були спрямовані на розв'язання тих проблем, які постають перед європейцями в новому столітті.

 

Конференції галузевих міністрів

Рада Європи періодично організовує конференції галузевих міністрів (юстиції, освіти, сімейних справ, охорони здоров’я, охорони навколишнього середовища, місцевих властей, міграції, рівноправності жінок-чоловіків, праці, засобів масової інформації, культури, спорту, справ молоді і т. ін.).

 

Під час цих зустрічей розглядаються основні проблеми в кожному із секторів, а також здійснюються постійні контакти між представниками міністерств різних держав-членів. Також під час зустрічей виробляються проекти, які можуть бути запроваджені в кількох державах, та пропозиції щодо програми роботи Ради Європи.

 

Результати, що сприяють розбудові Європи

Діяльність Ради Європи спрямована на вироблення європейських конвенцій та угод, на основі яких у різних державах-учасницях відбувається зміна законодавства і приведення його у відповідність до цих документів.

Окремі конвенції та угоди можуть також бути ратифіковані державами, які не є членами Ради Європи. Результати досліджень та надбань у різних сферах діяльності передаються урядам з метою зміцнити співробітництво та соціальний прогрес у Європі.

 

Рада Європи приймає також часткові угоди, які представляють собою форму співробітництва у вигляді “змінної геометрії”. Це дозволяє групі держав, за згоди усіх інших держав-учасниць, проводити окрему діяльність, яка становить інтерес для держав цієї групи.

 

 

Платформа для громадських організацій

Через надання консультативного статусу більш ніж 350 неурядовим організаціям (НУО) Рада Європи розвиває справжнє партнерство з представниками громадського суспільства. Шляхом різноманітних консультацій, які відбуваються у формі колоквіумів чи обговорень важливих проблем суспільного життя, Рада Європи залучає НУО до участі в міжурядовій діяльності та сприяє діалогові між парламентаріями та членами громадських об`єднань. https://www.coe.int/T/E/NGO/public/Participatory_status/List_of_NGOs/liste_des_OING_2006_internet.asp#TopOfPage

Міжнародний штат

Секретаріат має постійний штат з 1800 осіб, які є представниками 46 держав - членів Ради Європи. Його очолює Генеральний секретар (сьогодні це Террі Девіс), який обирається Парламентською асамблеєю на п'ятирічний строк. Генеральний секретар координує та визначає діяльність Ради Європи.

Європейське фінансування

Рада Європи фінансується урядами держав-членів пропорційно до кількості їхнього населення та державних ресурсів. Бюджет на 2006 рік склав приблизно 190 148 800 євро.

Офіційні мови

Офіційними мовами Ради Європи є англійська та французька мови, але під час сесій Парламентської асамблеї як робочі мови використовуються також німецька, італійська та російська. За певних умов під час обговорень може здійснюватись переклад також на інші мови.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.