Основні психологічні властивості темпераменту.

Систему психологічних властивостей темпераменту утворюють:

1) чутливість (сензитивність). Про неї судять на під­ставі найменшої сили зовнішнього впливу, необхідної для виникнення у людини певної психічної чи поведінкової реакції - відповіді (репліки, емоції, рухи, міміки тощо), і швидкості, з якою вона виникає. Іншими словами - на підставі сили впливу потрібно, щоб людина відреагувала;

2) реактивність (величина реакції на вплив). Ця вла­стивість виявляється в інтенсивності, силі реакції людини на вплив (зауваження, погрозу, різкий і неочікуваний звук тощо). Про людину з високою реактивні­стю стверджують: «Спочатку зробить, а потім поду­має», «заводиться з півоберту»; з низькою реактивні­стю: «Сім раз відміряє, потім відріже», «не розумієш, чи зрадів, чи засмутився». Люди з високою реактивні­стю здебільшого відповідають не подумавши; у прикро­сті і роздратуванні легше і частіше «виходять із себе», нетерплячі, запальні, легко вступають у конфлікт; перебивають розповідь;

3) активність. Її ознаки - зосередженість, цілеспря­мованість, енергійність, з якими людина впливає на світ, долає перешкоди на шляху до мети.

Активна людина настирлива у подоланні труднощів, довше зберігає бадьорість і не «опускає руки» у важких ситуаціях, схильна доводити справу до кінця;

4) співвідношення реактивності і активності. Реак­тивні люди діють переважно під впливом випадкових зовнішніх або внутрішніх причин («забажалось»), активні - свідомо визначають лінію поведінки, діють залежно від планів, намірів;

5) темп реакції (швидкість перебігу психічних про­цесів і реакцій - рухи, мова, винахідливість тощо).

Ознаки його високого розвитку - швидші й енергійні­ші рухи; швидка і впевнена розмова, відповідь на запи­тання; оперативне згадування;

6) емоційна збудливість. Критерії її визначення - найслабший вплив, необхідний для виникнення емо­ційного відгуку (позитивного, негативного), швидкість, з якою він виникає. Емоційна збудливість вища, якщо людина: швидше і виразніше реагує (зміна виразу обличчя, жестикуляції тощо) на підтримку чи дисциплінувальний вплив, жарт тощо; швидше і виразніше проявляє почуття радості та задоволення;

7) екстравертованість-інтровертованість. Екстра­версія - прямованість психічної активності особисто­сті назовні, до якої спонукають враження, зумовлені впливом зовнішніх обставин у певний момент. Навко­лишні впливи, зовнішні враження, все, що відбувається тут і тепер, великою мірою визначають поведінку екстраверта. Інтроверсія - спрямованість психічної активності особистості всередину (на себе), до якої спо­нукають раніше пережиті враження, думки про майбут­нє. Поведінка інтроверта переважно залежить від вну­трішнього світу: почуттів, думок, образів пережитого чи очікуваного. Такі люди заглиблені в себе, своє мину­ле, теперішнє і майбутнє.

8) пластичність і ригідність. Проявляються в легко­сті (пластичності) чи труднощах (ригідності) пристосу­вання до зовнішніх впливів.

Прояви ригідності - труднощі, з якими людина зви­кає до нових обставин, людей; відвикає від попередніх життєвих умов, навіть розстається з речами (листами, фотографіями, звичним одягом). Такі люди не люблять змінювати розташування меблів у помешканні, предме­тів на робочому місці тощо. Важче і повільніше вони переходять з одних дій на інші, опанувавши їх, можуть тривалий час працювати, навіть якщо це їм нецікаво. Непросто їм дається формування нових рухових нави­чок, як перехід від однієї емоції до іншої.

Пластичність людини має протилежні вияви.

9) тривожність. Проявляється у схильності сприй­мати все нове як загрозу для себе, відчувати при цьому незвичайний страх і неспокій.

11) опірність, працездатність (здатність і сила про­тидіяти втомі, іншим несприятливим умовам праці, наприклад стресу). За належної енергійності людина довго зберігає високу працездатність, менше піддається впливам, які відволікають; рідше в неї бувають перепа­ди настрою, що впливають на діяльність; виявляє силь­ніший опір стресам (психічним напруженням).