Тема 5. Психологічні особливості підлітка

чи, навпаки, успіхів у спілкуванні з товаришами в особливостях власної особис­тості (Н.І. Гуткіна).

Характерна для молодшого школяра рівновага позитивних і негативних само­оцінок поступається місцем різкому невдоволенню собою, що поширюється як на навчальну діяльність, так і на систему взаємин з оточуючими загалом. Можна говорити про своєрідну кризу самооцінки, більшою мірою притаманну хлопчи­кам.

Виникає інтерес до себе та оточуючих, прагнення зрозуміти особливості людини та її взаємини з іншими людьми, мотиви її вчинків та переживання. Яск­раво виражена установка на порівняння себе з іншими. Особливо це стосується вчинків, адже саме у них виражається ставлення людини до чогось або ж до когось.

Розмірковування підлітка про себе, про своє життя не абстрактні, як це харак­терно для ранньої юності, а стосуються передусім того, що.відбувається з ним, його стосунків з іншими людьми, життєвих планів тощо.

Приблизно в 11-12 років виникає інтерес до свого внутрішнього світу, у по­дальшому відбувається поступове ускладнення й поглиблення самопізнання. Завдяки інтенсивному інтелектуальному розвитку з'являється схильність до са­моаналізу. Образи " Я", що створює у своїй свідомості підліток, відображають усе багатство його життя. Уявлення про фізичне " Я", свій розум, здібності у різ­них сферах, силу характеру, товариськість, доброту та інші якості, інтегруючись, утворюють когнітивний компонент " Я-концепції" підлітка. З ним тісно пов'я­зані оціночний і поведінковий компоненти. Для підлітка важливо не просто знати, який він насправді, але й розуміти, наскільки значущими є його індивідуальні особливості. їх оцінка істотно залежить від системи цінностей, що складається завдяки впливу родини й однолітків.

Підліток оцінює власні вчинки, прагнучи осмислити їх наслідки в майбутньо­му. Він намагається зрозуміти свої особливості, усвідомити власні недоліки, що зумовлено потребою правильно будувати взаємини з дорослими й однолітками, відповідати вимогам інших людей та своїм власним. Останнє зумовлює доміную­чу орієнтацію підлітка на позитивне в іншій людині (точніше, на те, що він вважає таким), готовність брати з неї приклад. Орієнтація на певні зразки багато в чому визначає зміст нової системи життєвих цінностей та загальну спрямованість фор­мування особистості підлітка.

У цьому віці привабливими можуть стати зовнішні ознаки дорослості, в яких підліток вбачає характерні риси й переваги цього статусу (куріння, випивка, до­росла мода в одязі, косметика, форми відпочинку, флірт тощо). Освоєння подіб­них ознак часто ототожнюється з утвердженням і демонстрацією власної дорос­лості найлегшим шляхом—через наслідування.