Система, форми та методи інформаційно-пропагандистського забезпечення у Збройних Силах України та її особливості у бойових умовах.

Згідно концептуальних положень щодо виховної роботи у ЗСУ та директиви МО України № Д-3 від 13 лютого 2006 року інформаційно-пропагандистське забезпечення полягає у здійсненні державними органами, органами військового управління, командувачами, командирами, штабами, органами виховної роботи, засобами масової інформації заходів із впровадження гуманітарної політики у ЗС через систему інформації, військово-патріотичного виховання особового складу з метою формування у воїнів громадської свідомості та відповідальності.

1. Зміст інформаційно-пропагандистського забезпечення:

формування у воїнів гро­мадської свідомості, гуманістичного світогляду, вірності ідеалам і цінностям народу України, його традиціям і традиціям захисників Батьківщини;

формування свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, високих морально - бойових якостей та розуміння власної відповідальності, готовності та здатності до захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України;

забезпечення високої бойової і мобілі­заційної готовності, якісного виконання бойових і навчальних завдань;

усвідомлення су­часної воєнно-політичної обстановки, сутності та змісту зовнішньополітичної діяльності та стратегії воєнної безпеки України, ролі та місця Збройних Сил;

забезпечення високого морально-психологічного стану військовослужбовців та здорової атмосфери у військо­вих колективах;

озброєння особового складу необхідними знаннями.

2. Складові інформаційно-пропагандистського забезпечення:

• інформаційна діяльність - це систематичний, планомірний і цілеспрямований вплив на свідомість особового складу з метою формування розуміння сутності та змісту процесів, що відбуваються в світі, країні та Збройних Силах, задоволення інформаційних потреб і поліпшення обізнаності з питань зовнішньої і внутрішньої політики України, мобілізації військовослужбовців на самовіддане виконання військового обов'язку, конкретних навчально-бойових завдань, завдань повсякденної життєдіяльності.

Види інформування:

1. Суспільно-політичне інформування (з військовослужбовцями строкової служби – 2 рази на тиждень по 30 хв.);

2. Правове інформування (з військовослужбовцями строкової служби – 1 раз на тиждень, 40 хв.);

3. Військово-технічне інформування (за необхідністю);

4. Бойове інформування (під час навчань, або бойових дій – щоденно по 15 –20 хв.).

Прослуховування та перегляд тематичних радіо та телепередач (згідно розпорядку дня).

• пропагандистська діяльність - це систематичний, планомірний і цілеспрямований вплив на свідомість і почуття особовою складу з метою формування національної і грома­дянської свідомості, гуманістичного світогляду, глибокого почуття любові до України, її народу, культури і традицій, гідності за приналежність до Збройних Сил України, прагнення примножувати традиції старших поколінь у вірному служінні Батьківщині.

• гуманітарна підготовка особового складу – організується і проводитьсязгідно директиви МО України № Д-3 “Про організацію гуманітарної підготовки, суспільно-політичного, та правового інформування особового складу Збройних Сил України на 2006-2011 роки” від 13.02.2006 року, та організаційно-методичних вказівок Головного управління виховної роботи.

3.Принципи інформаційно-пропагандистського забезпечення:

- загальнодержавна і патріотична спрямованість;

- оперативність і актуальність;

- правдивість і науковість;

- зрозумілість і переконливість;

- безпосередній зв'язок з життям суспільства, Збройних Сил, процесами, що відбуваються у військових колективах;

- цілеспрямованість, плановість і безперервність;

- системність і спадкоємність; рішуча протидія ідеям та поглядам, що є протилежними ідеалам і цінностям українського народу, загальнолюдським цінностям;

- рішуча протидія ідеям та поглядам, що є протилежними ідеалам і цінностям українського народу, загальнолюдським цінностям;

- диференційований підхід до різних категорій особового складу.

4. Види інформаційно-пропагандистського забезпечення:

- усна інформаційно-пропагандистська діяльність;

- розповсюдження друкованих інформаційно-пропагандистських матеріалів;

- наочна агітація та пропаганда;

- інфор­маційно-пропагандистське забезпечення засобами радіо, телебачення та кіно;

5. Форми інформаційно-пропагандистського забезпечення:

усна інформаційно-пропагандистська діяльність (лекції, бесіди, доповіді, повідомлення, перекази, читання, інформування, тематичні вечори, вікторини, диспути, заняття з гуманітарної підготовки, консультації, обговорення та ін.);

застосування та розповсюдження друкованих інформаційно-пропагандистських матеріалів (виставки, покази, читання матеріалу, ілюстрації, самостійне вивчення, обговорення, вікторини, ярмарки, куточки інформації - правової, політичної, військово-політичної, воєнно-політичної, історичної та ін.);

наочна агітація та пропаганди (інформаційні бюлетені, бойові листки, листівки-блискавки, стінні газети підрозділів, фотогазети, стенди, плакати, діаграми, гасла і заклики та ін.);

застосування засобів радіо, телебачення та кіно (перегляд і прослуховування інформаційних, військово-патріотичних, інформаційно-пізнавальних та інших радіо, телевізійних і кіно програм у передбачений розпорядком дня час, їх обговорення, використання засобів радіо, телебачення, кіно, комп'ютерів під час проведення заходів усної інформаційно-пропагандистської діяльності).

6. Суб'єкти та об'єкти інформаційно-пропагандистського забезпечення:

суб'єкти - командири і начальники, органи та установи виховної роботи; актив частин та підрозділів, громадські організації та об'єднання, що функціонують у Збройних Силах; органи законодавчої, виконавчої та судової влади; преса, радіо, телебачення, громадські та творчі, ветеранські об'єднання, спілки і союзи; установи та заклади культури;

об’єкти - різні категорії військовослужбовців, різноманітні колективи та угруповання воїнів, працівників і службовців Збройних Сил, члени сімей, різні категорії населення, в першу чергу молодь, різноманітні творчі, суспільно-громадські, політичні, релігійні, спортивні спілки, союзи та об'єднання, засоби масової інформації, органи та установи культури.

7. Керівництво інформаційно-пропагандистським забезпеченням передбачає: з'ясування мети та завдань; вибір і визначення сил і засобів, форм і методів, суб'єктів та об’єктів, постановку завдань, планування, інструктування командирів і начальників; контроль за організацією, надання допомоги, вивчення, узагальнення та розповсюдження передового досвіду організації інформаційно-пропагандистського забезпечення.

8. Механізм інформаційно - пропагандистського забезпечення - це зумовлені завданнями, особливостями та закономірностями шляхи діяльності щодо забезпечення ефективного функціонування системи інформаційно-пропагандистського забезпечення.