Час екологічних катастроф.

Соціально-психологічні проблеми, які виникають під час катастроф досить різноманітні, але можна виділити найбільш типові серед них, що виникають у багатьох типах катастрофічних ситуацій.

Паніка. Початок катастрофи, як правило супроводжується панікою серед населення: люди відчувають свою незахищеність перед загрозою і не знають, що потрібно робити. Запобігти паніці та зменшити небезпеку можуть спеціальні заходи, спрямовані на підготовку населення до виживання у небезпечних ситуаціях. Так, у зонах, що вважаються сейсмонебезпечними, людей вчать, як потрібно поводитись під час землетрусу, видаються спеціальні листівки та брошури, у яких надруковані правила поведінки населення під час потужних підземних поштовхів.Катастрофічні наслідки зменшує і чітке та детальне планування роботи рятівних та інформаційних закладів, що відбувається заздалегідь.

Чутки. Вкрай негативно на розвиток катастрофічної ситуації впливають чутки, що починають множитись через деякий час після початку катастрофи. У цьому випадку необхідно подбати про ефективне функціонування інформаційних засобів.

Проблеми адаптації до різкої зміни екологічної ситуації та укладу життя. Під час катастрофи люди можуть втрачати близьких, житло, заощадження та власне здоров’я. Психолог у даному випадку призваний, щоб допомогти пережити втрати, подолати стрес або депресію, допомогти знайти втрачений смисл життя та побудувати плани на майбутнє.

Отже, до найгостріших проблем, що пов’язані з психологічною адаптацією у кризовій ситуації належать:

- різка зміна способу життя;

- втрата близьких;

- втрата смислу життя;

А.Пригожин, який детально аналізував у своїх працях катастрофічний землетрус 1977 року Вірменії виокремив такі проблеми кризової ситуації.

1. Децентралізація управління.

2. Нечіткість розподілу функцій та взаємовідносин.

3. Відсутність зворотного зв’язку між управлінським апаратом та виконавцями.

4. “Зашкалювання” емоцій.

5. Низька виконавча дисципліна.

6. Неадекватність оцінки ситуації.

7. Неповна комплектація штабу з ліквідації наслідків катастрофи, відсутність деяких служб.

8. Відсутність єдиної диспетчерської служби.

9. Перевантаження начальника штабу невластивими йому функціями.

10. Недостатня відданість справі.

11. Загальний хаос.

12. Необлаштованість побуту.

13. Занадто велика кількість документів та нарад.

14. Незабезпеченість ресурсами на першому етапі катастрофи.

15. Слабке інформаційне забезпечення управлінням.

16. Некоординованість робіт з наявними ресурсами.

17. Некомплексність вирішення задач.

18. Неколегіальність прийняття рішень.

19. Відсутність мобільної системи реагування на кризові стани.

20. Технократизм у оцінці катастрофи та в управлінні ситуацією.

21. Несистематичність планування та програмування взаємозв’язків різних рівнів влади.

22. Недооцінки соціально-демографічних наслідків катастрофи.

23. Недостатнє врахування уроків минулих катастроф.

24. Воєнні не враховують психологію населення після катастрофи.

25. Пограбування та мародерство.

Як видно з наведеного списку, психологічні проблеми екологічних катастроф дуже тісно переплітаються із соціальними та економічними проблемами.

Питання для самоконтролю.

1. Як визначається поняття “екологічна криза”?

2. Наведіть визначення поняття “екологічна катастрофа”.

3. Які типи екологічних криз Ви знаєте?

4. Назвіть типи екологічних катастроф, що визначаються за рівнем соціальності.

5. Які джерела виникнення екологічних катастроф Ви знаєте?