Особисте середовище – це такий тип середовища, який максимально належить певній особі і є максимально регульованим та контрольованим цією особою.

При визначенні поняття “особисте середовище” М. Черноушек зазначає, що з точки зору психології особистій простір можна визначити як простір, що гарантує індивіду право приймати рішення про те, яку інформацію про себе він буде передавати та за яких умов.

Можна виділити також два параметра особистого простору:

- свобода від небажаної появи чужого;

- свобода прийняття рішення про час та місце персональних стосунків.

Оптимальною є та ситуація, коли у організацію особистого простору ми можемо внести свої уявлення, хоча і ставимо їх у залежність від можливостей цього простору.

М. Черноушек називає особистий простір екологією у мініатюрі, оскільки організація особистого простору людини відбивається на його ставленні до довкілля взагалі. Але, як вважає цей психолог, зв’язок тут може бути як прямий, так і обернений. Наприклад, акуратист у власному помешканні, що не потерпить навіть порошинки на власних речах, може бути вандалом по відношенню до природи. Це протиріччя можна пояснити звичайним егоїзмом. Та якщо до даної проблеми підходити з твердої наукової позиції, то вона потребує подальшого дослідження, а на сьогодні робити якісь висновки передчасно.

Що ж входить до особистого простору? Які його межі? Це досить складні питання. На питання про те, що люди вважають особистим простором, дослідники отримують досить суперечливі відповіді. Нерідко про особистий простір взагалі не хочуть говорити, не бажають його розкривати. Особистий простір людина будує у відповідності до своїх уявлень про найближче до нього життєве середовище. М.Черноушек вважає, що найменшим особистим простором є постіль. Але ж, слід зазначити, що постіль у людини теж може бути не сугубо особистою. Її, наприклад, можна поділяти з власним чоловіком, або дружиною. Отже, на наш погляд, найменшим особистим простором є той простір, що знаходиться безпосередньо навколо самої людини і складає приблизно 40 сантиметрів. Вторгнення без дозволу чужинця у цей простір сприймається як образа або як загроза.

Спеціалісти з візуальної психодіагностики зазначають, що особистий простір залежить від кожної конкретної особистості – її етнічної належності, її світосприйняття, її соціального та культурного статусу.

Питання для самоконтролю.

1. Чи може людина знаходитись поза середовищем як таким?

2. Дайте визначення поняттю “середовище”.

3. Які об’єкти належать до природного середовища?

4. Що належить до штучного середовища?

5. Назвіть 4 параметри включення людини до середовища?

6. У чому полягає сутність понять “мікросередовище”, “мезосередовище” та “макросередовище”?

7. Як визначається поняття “особисте середовище”?

8. Які поняття ще вживаються як тотожні поняттю “середовище”

9. Чому представники біоцентричного підходу у екології виступають проти вживання поняття “оточуюче середовище”?

10. Що належить до феномену, яке визначає поняття “внутрішнє середовище”?