Завдання екологічної психології.

Дослідження у сфері екологічної психології набувають у наш час особливої актуальності у зв’язку з пошуком ефективних шляхів виходу з екологічної кризи, що висуває на перший план такі завдання:

1) Дослідження екологічної свідомості шляхом виявлення особливостей сприймання людиною оточуючого середовища та виділення значимих для суб’єкту чинників несприятливого розвитку цього середовища.

2) виявлення мотивації екологічної поведінки, що розкриває причини дій осіб, які відповідальні за завдання школи довкіллю, а також протилежних їм за спрямованістю - тих що намагаються будь-якими (навіть неадекватними) засобами зупинити дії перших;

3) аналіз психологічних наслідків дії різноманітних факторів середовища на людину;

4) аналіз психологічних наслідків екологічної кризи;

5) розробка психологічних засобів екологічного виховання.

Ряд дослідників (Дерябо С., Скребець В., Ясвін В.) вважають предметом екологічної психології лише екологічну свідомість. На нашу думку, це невиправдане звуження предмету дослідження даної науки. Адже предметом психології як науки в цілому не є лише свідомість.

Але, оскільки екологічна свідомість у працях названих дослідників виступає як предмет, то і завдання екологічної психології ними зводяться лише до вивчення екологічної свідомості. Ці завдання розписані досить широко і грунтовно. Безумовно, їх неможливо ігнорувати, але ми б запропонували розглянути як підрозділи пункту 1 у нашому переліку завдань екологічної психології.

Отже, у рамках дослідження екологічної свідомості, як вважають С.Дерябо і В.Ясвін постають такі завдання:

1) Аналіз розвитку екологічної свідомості у процесі соціогенезу. Дане завдання полягає у аналізі екологічної свідомості у цілому у різні епохи. Тут необхідно визначити специфіку екологічних уявлень, відношень, стратегій та технологій взаємодії з довкіллям у різні історичні епохи.

2) Розробка типології екологічної свідомості. У відповідності з цим завданням розробляється типологія як індивідуальної, так і суспільної свідомості, що склалась у процесі історичного розвитку. Також аналізується структура екологічних уявлень, розробляється їх системна модель. Розглядається якісна специфіка суб’єктивного ставлення до довкілля, опрацьовується система його параметрів та типологія, складається психологічна характеристика різних типів ставлення до навколишнього середовища. Досліджуються різні варіанти різноманітних стратегій та технологій взаємодії людини і довкілля, створюється їх типологія. Для вирішення цього завдання екологічна психологія використовує результати досліджень з культурології, соціології, соціальної психології та психології особистості.

3) Аналіз розвитку екологічної свідомості у процесі онтогенезу. У відповідності з цим завданням аналізуються основні тенденції розвитку у процесі онтогенезу (тобто індивідуального розвитку людини) індивідуальної екологічної свідомості. Досліджуються якісні характеристики та динаміка уявлень про довкілля і взаємодію людини з довкіллям, суб’єктивний образ світу. Аналізуються чинники, що визначають розвиток суб’єктивного ставлення до природи у процесі онтогенезу, розглядається його специфіка на кожному віковому етапі, складається його періодизація. Досліджуються вікові особливості мотивації вибору певних стратегій та відповідних їм технологій у контексті загального психічного та особистісного розвитку. Для вирішення цього завдання екологічна психологія використовує методи психодіагностики, результати досліджень з вікової та педагогічної психології та педагогіки.

4) Аналіз механізмів формування та функціонування екологічної свідомості. У відповідності з цим завданням розглядаються механізми формування екологічних уявлень, їх роль у регуляції діяльності, що пов’язана з окремими екологічними об’єктами або екологією у цілому. Досліджуються шляхи та механізми формування суб’єктивного ставлення до довкілля, роль у цьому процесі характеру стимулів, що отримуються від об’єктів довкілля, наявних екологічних установок, дії різноманітних перцептивних феноменів (явищ ідентифікації, емпатії по відношенню до природних об’єктів та ін.). Аналізується мотивація екологічної поведінки, чинники, що визначають вибір тієї або іншої стратегії взаємодії з довкіллям, механізми засвоєння особистістю різноманітних технологій взаємодії з навколишнім середовищем. Для вирішення цього завдання екологічна психологія використовує дані педагогіки, семіотики (науки про знакові системи), етології (науки про поведінку тварин у природних умовах), кібернетики (науки про загальні закономірності процесу управління та передачі інформації), а також психології сприймання, психосемантики, етнопсихології, порівняльної психології та ін.

5) Аналіз індивідуальної та групової специфіки екологічної свідомості. У відповідності з цим завданням вивчаються особливості екологічної свідомості в різних соціальних та професійних групах. Встановлюються взаємозв’язки між соціальною, професійною належністю та специфікою системи екологічних уявлень, що властиві кожній групі та окремим її членам. Визначаються особливості суб’єктивного ставлення до навколишнього середовища. Досліджуються переваги у виборі стратегій та технологій взаємодії з довкіллям у різних групах. При вирішенні цього завдання екологічна психологія використовує методи психодіагностики, соціології, диференціальної та соціальної психології.

6) Розробка принципів та методів діагностики екологічної психології. Для експериментального дослідження названих проблем у рамках екологічної психології - екологічної психодіагностики - створюється спеціальний діагностичний арсенал, що дозволяє визначити рівень сформованості та якісну своєрідність системи екологічних уявлень, суб’єктивого ставлення до навколишнього середовища та стратегій і технології взаємодії з ним. Для вирішення цього завдання екологічна психологія спирається на дані статистики та використовує методи психодіагностики.

7) Дослідження психологічних особливостей взаємодії людини з довкіллям. Вплив довкілля на розвиток особистості та розробка на цій основі методів психокорекційної та психотерапевтичної роботи. Для вирішення цього завдання екологічна психологія використовує результати досліджень з фізіології, педагогіки, соціології, а також спирається на положення вікової та соціальної психології, психології особистості, медичної психології, психотерапії, загальної психокорекції. (8).