Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Маси з кольоровим пігментом






Пігменти — це неорганічні сполуки, котрі забарвлюють глину та поливу. Пігменти можна розділити на дві групи: оксиди та фарбуючі речовини. Оксиди — основний матеріал природного походження, котрий утворюється серед порід земної кори, очищується та розпилюється. Чаще всього використовуються: мідний оксид, котрий в окислювальному середовищі випалювання отримує зелений колір; оксид кобальту, який утворює голубі тони; оксид заліза, що надає в суміші з поливою голубі тони, а в суміші з глиною -ангоби земляних тонів. Оксид хрому надає глині оливково-зелений колір, оксид магнію — коричневий і пурпурний, оксид нікелю — сірувато-зелені тони. Всі ці оксиди можна змішувати з глиною в пропорції 0, 5-6%. Якщо перевищити їх процентне співвідношення, то оксид буде діяти як флюс, знижуючи температуру плавлення глини. При фарбуванні предметів торгівлі температура не повинна перевищувати 1020 °С, бо випалювання не дасть результату. Друга група — фарбуючи речовини. Їх отримують промисловим способом чи шляхом механічної обробки природних матеріалів, котрі являють повну гаму фарб. Фарбуючи речовини змішуються з глиною в пропорції 5-20%, від чого залежить світлий чи темний тон матеріалу. Всі спеціалізовані магазини мають в асортименті пігменти і фарбуючі речовини як для глини, так і для ангобів.

Приготування керамічної маси вимагає великої уваги. Її можна скласти двома способами, котр дають зовсім різні результати. Більш логічний і надійний шлях: вносити фарбуючи речовини під тиском. Більш простий і, зрозуміло, менш надійний метод: підмішувати барвники в глину рукою. Другий спосіб використовують, якщо немає точних уявлень про кінцеві результати фарбування чиє необхідність повторити якісь певні кольори.

 

Родовища каоліну.
Пропонуємо розвідку ділянок, площею в сотні і навіть тисячі гектарів, високоякісних каолінів із запасами в десятки і навіть сотні мільйонів тон Каолін – біла глина, яка складається із мінерала каолініта.

Сьогодні на території Вінницької області детально розвідано 4 родовища первинних каолінів, запаси яких значаться на державному балансі запасів корисних копалин: Турбовське (близько 7 млн.тонн), Глуховецьке (понад 50 млн.тонн), Великогадоминецкое (понад 300 млн.тонн) и Жежелевское (понад 20 млн.тонн). При цьому частина Великогадоминецкого родовища знаходиться на території Житомирської області.

На усі ці родовища різним підприємствам видані спеціальні дозволи на користування надрами і гірничі відводи на їх розробку. Виняток становлять частини площ і запасів категорій С1 и С2 Великогадоминецкого (близько 280 млн.тонн), попередньо вивчених запасів категорії С2 Гдухівецького (понад 160 млн.тонн) та окремі ділянки Турбівського родовища, спецдозволи на розробку яких не надавались.

Окрім цього на території Вінницької області виявлено та попередньо вивчено ряд родовищ та ділянок первинних каолінів, ресурси яких оцінюються в сотні мільйонів тон: Чубинське - 770 млн.тон, Гурівське - 180 млн. тон., “Туча” і Миколаївське - понад 200 млн. тон.

П Р О П О Н У Є М О: розвідку в межах цих ділянок, площею в сотні і навіть тисячі гектарів, високоякісних каолінів із запасами в десятки і навіть сотні мільйонів тон.

В межах окремих площ каолін каолін залягає на глибині від 5-10 до 20 м при середній потужності корисної товщі близько 20м. Вихід каолінового концентрату із вмістом Al2O3 в межах 36 - 38% і понад 60%.

Основні шкідливі домішки в первинному каоліні містяться у кількості 0, 3 – 0, 8% F2O3 і близько 1%TiO2. Вміст решти домішок незначний і на якість концентрату практично не впливає.

Білизна каоліну в межах перспективних ділянок переважно близько 90%.

Завдяки високому вмісту окису алюмінію – до 40% - каолін є основним компонентом суміші для виробництва фарфору, фаянсу, санітарної та будівельної кераміки. А завдяки високій білизні і тонкодисперсному складу - основним наповнювачем при виробництві паперу, картону, а також гуми.

В Україні зосереджене близько 10% світових запасів каоліну.

По кількості запасів цієї сировини вона поступається тільки США, Великобританії і Китаю. При цьому на Україну припадає менше 1% світового виробництва каоліну. В Україні добувається в 10 раз менше каоліну, ніж у Великобританії і в 5 – 6 раз менше ніж в Чехії, запаси каолінів у якій значно менші.

За якістю Українські каоліни одні із кращих. Вихід каолінового концентрату з Вінницьких каолінів понад 60%, при 20 – 30%, наприклад, для каолінів Чехії. Білизна часто становить близько 90% і більше.

У свій час Україна забезпечувала понад 70% потреб СРСР у каоліні. Найбільшими виробниками каолінового концентрату були і залишаються два гірничозбагачувальні каолінові комбінати - Глуховецький у Вінницькій і Просяновский у Дніпропетровскій області.

Найбільші запаси каоліну, особливо первинного, зосереджені на території Вінницької області. На Вінницьку область припадає біля 50% від усіх запасів каолінів врахованих державним балансом запасів корисних копалин України і біля 60% запасів первинних каолінів. Видобуток каоліну на Глуховецькому родовищі у Вінницькій області почався ще в 1901 році підприємцем з Німеччини і успішно триває в цей час.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.