Прилади для вимірювання інфрачервоного випромінювання.

Для вимірювання інфрачервоного випромінювання застосовують неселективні приймачі, які мають високу чутливість до випромінювання інфрачервоної області оптичного випромінювання — термоелементи з оптич­ним світлофільтром, непроникним для іншого випромі­нювання, болометри та спеціальні прилади.

Болометри. Робота болометра грунтується на зміні електричного опору провідника пропорціонально його опроміненості. Конструктивно приймач виконаний як напівпровідникова стрічка у скляній або кварцовій кол­бі. З колби викачують повітря для зменшення впливу температури навколишнього середовища.

У схему вимірювання інфрачервоної опроміненості вмикають два болометри в різні плечі мостикової схе­ми. Один з них є контрольним, а інший опромінюють. Чутливість сучасних болометрів становить 10 ^-10 Вт.

Принцип дії термоелементів грунтується на появі термоелектрорушійної сили на кінцях двох рівних про­відників під час опромінювання їх спаю. Найпоширені­ші термопари — з константану з манганіном або вісмута з оловом. Спай термопар поміщають в кварцову колбу, з якої викачане повітря. У сучасних термопарах чутливість досягає 500 мкВ на 1 °С зміни температури між «гарячим» (опромінюваним) та «холодним» кон­трольним) спаями. Для визначення інтенсивності випро­мінювання заданої ділянки інфрачервоного спектра термопару розміщують під світлофільтром, прозорим для даного випромінювання.

Термоелементи та болометри комплектують з різни­ми вимірювальними приладами.

Піранометр Янішевського — найпоширеніший прилад з практично неселективною спектральною чутливістю для випромінювання з довжиною хвилі 300—2400 нм.

Приймачем є термоелемент, захищений скляною напівсферою.

Струм від термоелемента вимірюють гальваномет­ром ГСА-1 без попереднього підсилення. Інфрачервону опроміненість визначають за допомогою покриття напів-сфери з термоелементом світлофільтром КС-19, непрозо­рим для випромінювання з довжиною хвилі менше 680 нм.

Прилад ТФА-2 призначений для автоматичної реєс­трації інфрачервоного опромінювання або експозиції опромінювання в діапазоні 700—3000 нм. Він розрахо­ваний на вимірювання експозиції опроміненості до 500 Вт-хв/м². Приведена похибка вимірювання стано­вить ±5 %. Живиться від мережі змінного струму 220 В.

На відміну від ультрафіолетового опромінювання, встановлених нормативів по інфрачервоному обігріван­ню тварин та птиці ще не розроблено.

Основні положення по застосуванню інфрачервоного опромінювання в тваринництві наведені в «Рекоменда­ціях...» конкретно для кожного виду й віку тварин та типу установки.Наприклад, при інфрачервоному опро­мінюванні поросят-сисунів до 45-денного віку рекомен­дується режим опромінювання з перервами: до 10-денного віку - 45хв обігрівання, 15-пауза; до 45-денного-відповідно 1 год і 3О хв. Опроміненість стано­вить 230-250 Вт/м².

Телят до 14-денного віку рекомендується обігрівати 1 год, пауза — ЗО хв. Опроміненість становить 210—350 Вт/м². Інфрачервоні лампи вмикають за 1—2 дні до появи молодняка, щоб створити необхідний температурний режим.

Для обігрівання птиці застосовують інфрачервоні лампи лише з пофарбованою колбою. Однією лампою потужністю 250 Вт обігрівають до 100—120 курчат, 60—80 індичат та гусенят. Стаціонарні опромінювачі підвішують до перекриття стелі або на тросі над яру­сом на висоті 60—70 см від підлоги клітки.

Птицю обігрівають з 1- до 20—30-денного віку (за­лежно від температури повітря). Режим опромінювання безперервний.

Якщо з'являються симптоми перегрівання, треба під­няти вище опромінювачі або зменшити напругу на лам­пах. У іншому випадку необхідно опустити опроміню­вачі або підвищити (де це можливо) напругу на лампах.