Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Др. ЛЕВ






БАЧИНСЬКИЙ

Адвокат

Голова У.С.Р. партії, віцепрезидент

Національної Ради З.О.У.Н.Р.,

Довголітній посол до австрійського

Парламенту, визначний член багатьох

українських товариств і установ,

Посол до варшавського сойму і др.

VII.1872. 11.IV.1930

 

Гробниця Л. Бачинського збережена у Меморіальному сквері м. Івано-Франківська завдяки неймовірним старанням українського патріота Василя Гривінського, який разом з сином Романом за власні кошти таємно перевіз її у 1978 р. на Чукалівське кладовище. У 1996 р. останки Лева Бачинського та гробницю перевезли на попереднє місце поховання у Меморіальному сквері.

У с. Серафинцях, на місці хати, в якій народився Лев Бачинський, встановлено пам’ятник, на якому є напис: Левко Бачинський 1872–1930 та пам’ятний знак (1992, скульптор І. Яшан) з таким написом:

Тут народився левко бачинський. видатний громадський діяч, посол віденського парламенту, польського сейму, державний діяч і віце-президент зунр. Друг василя стефаника, який часто гостював в серафинцях у бачинських.

 

Барельєф Лева Бачинського поміщений на величному пам’ятнику, який відкритий у 2003 р. на честь проголошення м. Станиславова столицею ЗУНР (1919). Пам’ятник розташований у середмісті Івано-Франківська на площі перед Домом правосуддя (вул. Ґрюнвальдська, 11). Автор монумента – скульптор Володимир Довбенюк.

У м. Івано-Франківську на вулиці, названій на честь Лева Бачинського (1990), встановлено (1997) меморіальну таблицю з його барельєфом (автор А. Басюк) з таким написом:

 

ВУЛИЦЯ НАЗВАНА НА ЧЕСТЬ ВИДАТНОГО ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОГО ДІЯЧА, ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТА ЗУНР, ПОСЛА ДО ПАРЛАМЕНТУ ВІДНЯ, ДОКТОРА ЛЕВА БАЧИНСЬКОГО

 

Його іменем названі вулиці у містах Городенці, Івано-Франківську, Коломиї, Львові та інших. З нагоди 140-річчя від дня народження Лева Бачинського в івано-франківському видавництві «Місто-НВ» виданий пам’ятний конверт. На лицьовому боці конверта зображено портрет Лева Бачинського на тлі будівлі, в якій 1919 р. містилися міністерства ЗУНР (теперішній Дім правосуддя на вул. Ґрюнвальдській, 11). Цей портрет відомого адвоката створив художник Федір Майко для проекту «Великі українці» (2008). На звороті конверту вміщено вихідні дані, прізвище автора малюнка та напис:

Лев Бачинський (1872–1930) – український політичний діяч Галичини, адвокат, заступник президента Української Національної Ради, автор конституційного закону про об’єднання ЗУНР і УНР».

 

До творчої спадщини Л. Бачинського належить його автобіографія, опублікована в газеті «Громадський голос» (1930), яка має не тільки мемуарне, а й громадсько-політичне значення. Численні публіцистичні замітки Л. Бачинського, які він публікував під псевдонімами Юрист, М. Мик та під власним іменем, а також його епістолярна спадщина ще чекають на уважного дослідника. Про свою роботу в пресі Л. Бачинський згадував в автобіографії так: «В цілій моїй публіцистичній діяльності я старався бути щирим і відвертим, і відважним. Свою гадку виказував я без огляду на те чи вона буде популярна чи не викличе вона ворожнечу проти мене…я все був явним ворогом демагогії».

Багатогранна діяльність Л. Бачинського детально висвітлюється на шпальтах галицької преси, зокрема офіційних органів УРП–УСРП: «Народ», «Громадський голос», «Живе Слово», «Жіноча Громада», «Молоді Каменярі», а також пресових органів інших західноукраїнських політичних партій, таких як «Діло», «Нова Зоря» та ін. На сторінках галицьких українських і польських періодичних видань висвітлюється його парламентська і посольська діяльність, а також публікуються його промови, депутатські запити, меморандуми, відозви тощо. На окрему увагу заслуговують публікації в пресі та спогади сучасників про участь Л. Бачинського в підготовці Акту злуки УНР і ЗУНР, адже він очолював делегацію ЗУНР і виступив з палкою промовою біля Святої Софії та на засіданні парламенту соборної держави – Конгресі трудового народу.

Пізнавальними є посмертні згадки про адвоката, які вийшли з-під пера його соратників Л. Ганкевича та ін. У 1934 р. побачив світ «Ювілейний альманах Союзу Українських Адвокатів у Львові», в якому Л. Ганкевич та М. Волошин подають опис адвокатської діяльності Л. Бачинського, його участі в українському громадському та правничому житті.

К. Левицький у книжці «Українські політики. Сильветки наших давніх послів і політичних діячів» (Львів, 1936), описуючи його діяльність, наголошує на твердому і безкомпромісному характері Л. Бачинського у відстоюванні прав українського народу.

«Такий був д-р Л. Бачинський, що неправди не терпів і з ним можна було щиро працювати», – підсумовує К. Левицький.

Дослідники з діаспори М. Гава та І. Сохоцький опублікували ґрунтовні життєписи Л. Бачинського, наголошуючи, що радикалізм Л. Бачинського був спрямований проти будь-яких спроб поневолити український народ чи то імперським – австрійським чи польським урядами, а національно-державні інтереси відомий адвокат ставив вище від партійних, відстоюючи консолідацію всіх українських партій у боротьбі за суверенність України. Цінним біографічним нарисом є публікація М. Залозецького до сторіччя народження Л. Бачинського.

Діяльність Л. Бачинського широко розкрита у спогадах його сучасників К. Левицького, Л. Мартовича, М. Павлика, В. Стефаника, М. Черемшини та ін. В. Стефаник посвятив йому новелу «Сини». Постать та партійна діяльність Л. Бачинського в УРП описані у спогадах його партійного соратника І. Макуха.

Біографічні довідки про нього подані в «Енциклопедії українознавства», «Encyclopedia of Ukraine», «Енциклопедії сучасної України», «Енциклопедії Коломийщини», «Енциклопедії Львова», «Тернопільському енциклопедичному словнику», «Українській загальній енцикльопедії», «Юридичній енциклопедії», енциклопедичному словнику «Українська журналістика в іменах», а також у інших збірниках та енциклопедичних виданнях: Гловацький І. Ю., Гловацький В. І. «Українські адвокати Східної Галичини» та Гуцал П. «Українські правники Тернопільського краю». Короткі відомості про Л. Бачинського подано у виданні «Українська юриспруденція в персоналіях» (Кульчицький В. С., Вівчаренко О. А., Бойко І. Й.). Його просвітянська діяльність розкривається у біографічній довідці О. Малюти «Просвіти» і Українська Державність». Змістовними є біографічні публікації Т. Андрусяка, Р. Антонюка, В. Бабія, Б. Гавриліва, П. Гуцала, М. Литвина, Я. Левкуна, Р. Матейка, І. Миронюка, В. Полєка та інших. про Л. Бачинського. На окрему увагу заслуговує дослідження М. Бачинського, у якому автор виявив і дослідив статті Л. Бачинського, що публікувалися під псевдонімом М. Мик та подав їх аналіз. Тему боротьби Л. Бачинського за реформу виборчого законодавства до Галицького сейму та віденського парламенту у працях українських, польських та російських дослідників науково опрацював в монографічному дослідженні Ю. Плекан.

Партійна діяльність Л. Бачинського всебічно розкривається у наукових дослідженнях О. Бондар та М. Міщук, які описують діяльність УРП–УСРП за період 1918–1939 рр. Чимало вартісної інформації про діяльність Л. Бачинського містять дослідження, присвячені сателітним організаціям УРП, – товариству «Луг», Союзу української поступової молоді ім. М. Драгоманова «Каменярі» та Союзу українських працюючих жінок «Жіноча громада».

Діяльність Л. Бачинського розкривається у чисельних працях українських та польських авторів у загальних працях про українських депутатів австрійського парламенту та польського сейму, періоду державотворення ЗУНР, діяльності УРП – УСРП.

На окрему увагу заслуговують публікації Ф. Погребенника, які найповніше розкривають постать, життя та діяльність Л. Бачинського. Дослідник виявив та опублікував низку невідомих листів Л. Бачинського, зокрема до редакції журналу «Товариш», «Житє і слово», до Івана Франка, Теофіла Окуневського, а також адресовані адвокатові від Леся Мартовича та листи Василя Стефаника до Наталії Бачинської. Натепер найповніше листування Василя Стефаника до Л. Бачинського (5.11.1895 – 31.05.1927) подано у збірнику творів письменника (1954), який залишив теплі спогади про адвоката:

«Цей Левко Бачинський був дуже розумний, тактовний та великий характер. Тоді, як і тепер, коли він є одним з політичних провідників української нації в Галичині, його слова не розходилися з його ділами. Зі всіх своїх товаришів я його найбільше любив».

 

Твори

[Бачинський Л.]. Без форми і змісту / подав М. Мик // Громадський голос. – 1927. – Чис. 22. – 28 трав.

[Бачинський Л.]. Безправна напасть на громади / подав М. Мик // Громадський голос. – 1927. – Чис. 9. – 26 лют.

Виступ про бюджетні дебати у сеймі // Громадський голос. – 1930. – Чис. 1/2. – 4 січ.

[Бачинський Л.]. Вірте тільки в народу силу / подав М. Мик // Громадський голос. – 1927. – Чис. 49. – 3 груд.

Внесення члена УНРади д-ра Лева Бачинського і товаришів у справі земельної реформи // Західно-Українська народна республіка 1918–1923: документи і матеріали. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003. – Том. 2. – С. 345–347.

[Бачинський Л.]. Двадцять п’ять років праці / подав М. Мик // Громадський голос. – 1927. – Чис. 1/2. – 8 січ.

[Бачинський Л.]. До останньої границі фізичних сил / подав М. Мик // Громадський голос. – 1927. – Чис. 50. – 10 груд.

Життя і змагання товариша Льва Бачинського (Автобіографія) // Громадський голос. – Львів, 1930. – Чис. 16. – 19 квіт.

З виступу на суді // Громадський голос. – 1927. – 17 жовт.

Звіт з партійного з’їзду УРП // Громадський голос. – 1923. – Чис. 12. – 28 квіт., 1924. – Чис. 17/18. – 26 квіт.

Звіт з партійного з’їзду УСРП // Громадський голос. – 1926. – Чис. 7. – 20 лют.

[Бачинський Л.]. Марево голоду / подав М. Мик // Громадський голос. – 1927. – Чис. 14. – 2 квіт.

[Бачинський Л.]. Мова фактів / подав М. Мик // Громадський голос. – 1929. – Чис. 33/34. – 10 серп.

[Бачинський Л.]. Найважливіше у добрій організації / подав М. Мик // Громадський голос. – 1927. – Чис. 15. – 9 квіт.

Об’єднання України: з 21–22.1.1919 р. // Громадський голос. – 1928. – Чис. 1/2, 3, 4, 6, 7. – 7, 14, 19, 21, 26 січ.

[Бачинський Л.]. Павутиння і залізні грати / подав М. Мик // Громадський голос. – 1927. – Чис. 35. – 27 серп.

[Бачинський Л.]. Побідний поступ соціалізму / подав М. Мик // Громадський голос. – 1929. – Чис. 31. – 27 лип.

[Бачинський Л.]. Приятелі селянства / подав М. Мик // Громадський голос. – 1927. – Чис. 33. – 13 серп.

[Бачинський Л.]. Регіональна політика в практиці / подав М. Мик // Громадський голос. – 1929. – Ч. 30. – 20 лип.

Промова на похороні д-ра Івана Семанюка (Марка Черемшини): із статті «Виросла свіжа могила» // Громадський голос. – 1927. – Чис. 19. – 7 трав.

[Бачинський Л.]. Суд присяглих / подав Юрист // Рідний край. – 1920. – Чис. 6. – 28 лист.

Ундівська правда // Громадський голос. – 1928. – Чис. 21. – 8 берез.

25-ліття селянської газети // Громадський голос. – 1927. – Чис. 1/2. – 8 січ.

Д-р Лев Бачинський та ін. Не забудьте пом’янути! // Громадський голос. – Львів, 1925. – Чис. 15–16. – 18 квіт.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.