Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Групова матриця результатів
|
|
| № | Номери прислів'їв | Сума | |||||||
| п/п | Список учнів | ||||||||
| 1. | Дріботун Г. | — | + | — | + | + | — | ||
| 2. | Зубченко А. | + | — | + | — | + | + | ||
| 3... | Улична В. | + | — | + | + | — | — | ||
| 15. | Шинкар Д. | ||||||||
| ВСЬОГО | (К) | ||||||||
| в (%) |
Емілія Гуцало. Від теорії–до практики.Педагогічна практика. 5курс.
Методика “ОЦІНКА ПСИХОЛОГІЧНОЇ АТМОСФЕРИ У КОЛЕКТИВІ”
(А.Ф. Фідлер)
Інструкція: Методика дозволяє оцінювати психологічну атмосферу в колективі і прогнозувати потенційну конфліктогенність і тенденцію до виникнення і ескалації конфліктів. На бланку приведені протилежні по значенню пари слів, за допомогою яких можна описати атмосферу у Вашому колективі.
Вам необхідно дати відповідь по кожному з 10 пунктів шкали, що представлена на бланку до методики. Відповідь дається зліва направо в балах. Вам потрібно вибрати відповідний бал від 1 до 8.
Чим ближче до правого або лівого слова в кожній парі (Ви поставите знак “+”), тим більше виражена ця ознака у Вашому колективі.
Бланк до методики
| № | ||||||||||
| 1. | Доброзичливість | Ворожість | ||||||||
| 2. | Згода | Незгода | ||||||||
| 3. | Задоволеність | Незадоволеність | ||||||||
| 4. | Захопленість | Байдужість | ||||||||
| 5. | Продуктивність | Непродуктивність | ||||||||
| 6. | Теплота | Холодність | ||||||||
| 7. | Співпраця | Відсутність | ||||||||
| співпраці | ||||||||||
| 8. | Взаємна | Взаємні докори | ||||||||
| підтримка | ||||||||||
| 9. | Цікавість | Нудьга | ||||||||
| 10. | Успішність | Неуспіх | ||||||||
Обробка та інтерпретація результатів:
Таким чином, чим лівіше розташований знак “+”, тим нижче бал, і, відповідно, на думку оцінюючого, сприятлива психологічна атмосфера в колективі, нижче – напруженість і потенціал конфліктогенності.
Підсумковий показник коливається від 10 (позитивна оцінка) до 80 (негативна оцінка). Нижчий бал – позитивна оцінка, вищий бал — негативна оцінка.
Підрахуйте загальну суму балів по всіх 10 пунктах.
10 балів – найвища позитивна оцінка психологічного клімату в групі.
11-44 балів – позитивний показник вище середнього, позитивна атмосфера переважає.
45 балів – середній рівень, в групі не завжди все добре, іноді можуть виникати конфліктні ситуації.
46-79 балів – негативний показник вище середнього, негативна атмосфера переважає, часті конфлікти.
80 балів – найвища негативна оцінка психологічного клімату в групі, високий рівень ймовірності конфлікті
На підставі індивідуальних відповідей або профілів, що отримані від кожного з членів колективу створюється середній профіль.
Методика може здійснюватися анонімно, що підвищує її надійність. Надійність збільшується і в поєднанні з іншими методиками (наприклад, соціометрією) [4, с.22].
Емілія Гуцало. Від теорії–до практики.Педагогічна практика. 5курс.
Методика “ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ КЛАСУ”
Методика складається з 26 суджень, згрупованих у 13 пар. Учням пропонується, уважно перечитавши кожне з подвійних висловлювань, обрати те з них, яке є найбільш типовим для характеристики групи.
Інструкція: Вам пропонуються твердження, певні подвійні (протилежні) висловлювання.Уважно прочитавши кожне з них, оберіть те, яке у більшій мірі відповідає Вашій групі.
Дайте оцінку властивостям вашого колективу, використовуючи наступні оцінки: +3 — властивість виявляється в колективі завжди; +2 — властивість виявляється в більшості випадків; +1 — властивість виявляється досить часто;
0 — ні ця властивість, ні їй протилежна не виявляються; –1 —досить часто виявляється протилежна властивість;
–2 — в більшому ступені виявляється протилежна властивість; –З — протилежна властивість виявляється завжди.
| Позитивні характеристики | оцінка | Негативні характеристики | |
| А | В | ||
| 1. | У колективі переважає бадьорий, | 321 0 123 | Переважає пригнічений настрій, песимізм. |
| життєрадісний тон. | |||
| 2. | Доброзичливість у взаєминах, | 321 0 123 | Конфліктність у відносинах, агресивність, антипатія. |
| симпатії один до одного. | |||
| 3. | У відносинах між угрупованнями | Угруповання конфліктують між собою. | |
| усередині класу існує взаємне прийняття й | 321 0 123 | ||
| розуміння | |||
| 4. | Членам колективу подобається бути разом, їм | Члени групи виявляють байдужість до більш тісного | |
| хочеться частіше перебувати в колективі, брати | 321 0 123 | спілкування, виявляють негативне ставлення до спільної | |
| участь у спільній діяльності у вільний час. | діяльності. | ||
| 5. | Успіхи або невдачі товаришів | 321 0 123 | Успіхи або невдачі залишають байдужими інших, а іноді |
| Викликають співпереживання, | викликають заздрість, роздратування й зловтіху. | ||
| щиру участь або співчуття всіх членів колективу. | |||
| 6. | Члени колективу з повагою | 321 0 123 | У групі багато хто вважає свою думку головною і є |
| ставляться до думки один одного. | нетерпимим до думки інших. | ||
| 7. | У важкі для колективу хвилини відбувається | 321 0 123 | У важких ситуаціях колектив ”розкисає”, з'являються |
| емоційне єднання | розгубленість, сварки, взаємні обвинувачення тощо. | ||
| колективу, коли “один за всіх і всі за одного”. | |||
| Досягнення і невдачі групи переживаються як | |||
| власні. | |||
| 8. | Досягнення або невдачі колективу переживаються | Досягнення або невдачі всього класу мало хвилюють | |
| як власні. | 321 0 123 | його учнів, не знаходять відгуку. | |
| 9. | У членів групи виявляється почуття гордості за | До похвал і заохочень групи загалом тут ставляться байдуже. | |
| свій колектив, якщо його відзначають керівники. | 321 0 123 | ||
| 10. | Колектив дбайливо, доброзичливо ставиться до | 321 0 123 | Новачки почувають себе зайвими, чужими, до них часто |
| новачків, допомагає їм освоїтися й увійти у | виявляють ворожість. | ||
| колектив. | |||
| 11. | Колектив активний, сповнений енергії. | 321 0 123 | Колектив інертний, пасивний. |
| 12. | Спільні справи захоплюють весь клас, тут велике | Групу неможливо підняти на спільну справу, кожен думає | |
| бажання трудитися разом. | 321 0 123 | тільки про власні інтереси та справи. | |
| 13. | У колективі існує справедливе відношення до всіх | Група помітно розділяється на “привілейованих” | |
| членів, тут завжди підтримують слабких, | 321 0 123 | і “знехтуваних”, тут зневажливо ставляться до слабкого. | |
| виступають на їхній захист. | |||
Аналіз результатів:
Скласти оцінки лівої сторони у питаннях 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 – сума А; скласти оцінки правої сторони у всіх питаннях - сума В; знайти різницю С = А – В. Якщо С дорівнює 0 або має від'ємну величину, то маємо яскраво виражений несприятливий психологічний клімат з погляду індивіда. Якщо С більше 25, то психологічний клімат сприятливий. Якщо С менше 25 – клімат нестійко сприятливий.
Емілія Гуцало. Від теорії–до практики.Педагогічна практика. 5курс.
Далі розраховують середньогрупову оцінку психологічного клімату за формулою:
C =å Ci / N,
де N – число членів групи.
Процент людей, що оцінюють клімат як несприятливий, визначається за формулою:
де n (C–) – кількість людей, що оцінюють клімат колективу як несприятливий, N – кількість членів групи.
На підставі індивідуальних таблиць кожного учня можна обчислити средньогрупові показники по кожному параметру й кожному типу оцінювання (самооцінка, оцінка свого друга й оцінка класу загалом).
Обробка даних полягає в підрахуванні оцінки, яку отримала кожна з вище перерахованих характеристик. Для цього складаються всі набрані бали по кожній характеристиці окремо, враховуючи знаки “+” та “–”.
Можна визначити середні індивідуальні індекси колективізму по кожному виду оцінки й самооцінки. Нарешті можна обчислити узагальнювальні средньогрупові показники по найбільш яскравим показникам розвитку класу. Знаходиться середнє арифметичне (складаються всі результати і діляться на кількість членів групи, які прийняли участь у дослідженні).
Якщо результат знаходиться в межах від +22 і вище, це свідчить про високий ступінь сприятливості психологічної атмосфери в групі;
від +8 до +21 (включно) – середній ступінь сприятливості психологічної атмосфери в групі; від 0 до +8 – низький ступінь сприятливості психологічної атмосфери в групі; від 0 до -8 – початковий ступінь несприятливості; від -8 до -10 – середній рівень несприятливості;
від -10 і нижче – високий рівень несприятливості психологічної атмосфери в групі.
Емілія Гуцало. Від теорії–до практики.Педагогічна практика. 5курс.
Методика “ОЦІНКА МІКРОКЛІМАТУ СТУДЕНТСЬКОЇ ГРУПИ” (В.М. Зав'ялова)
Інструкція: “Просимо Вас заповнити карту, в якій пропонуються показники, щохарактеризують мікроклімат студентської групи. Карта сконструйована за принципом полярних суджень. Зліва – судження, що розкривають психологічний клімат позитивно, справа
– негативно. Між полярними судженнями розташовані цифри 3-2-1-0-1-2-3. Ваше завдання: по-перше, обрати одне з полярних суджень (зліва або справа), яке відображає типові взаємовідносини у вашій групі чи звичного настрою в ній; по-друге, вкажіть одну з цифр, яка відповідає рівню вияву кожного показника: високий рівень вияву – 3.
середній рівень вияву – 2. слабкий рівень вияву – 1.
Якщо вам важко визначитись, яке з полярних суджень відображує типовий мікроклімат вашої групи, то відмітьте цифру 0”.
| № | Позитивні якості | Негативні якості | |
| 1. | У групі, як правило, бадьорий і життєрадісний | 3 2 1 0 1 2 3 | У групі, як правило, пригнічений настрій. |
| настрій. | |||
| 2. | Група активна і працездатна | 3 2 1 0 1 2 3 | Група пасивна, інертна. |
| 3. | Обстановка в групі спокійна, ділова. | 3 2 1 0 1 2 3 | Обстановка в групі нервова і напружена. |
| 4. | У групі студенти почувають себе затишно і | 3 2 1 0 1 2 3 | У групі студенти почувають себе незатишно. |
| комфортно. | |||
| 5. | Студенти знають, що в разі необхідності група | 3 2 1 0 1 2 3 | У студентів немає впевненості у підтримці їх групою у |
| захистить і підтримає їх | важку хвилину. | ||
| 6. | Студенти ставляться один до одного з симпатією. | 3 2 1 0 1 2 3 | Взаємостосунки в групі характеризуються антипатією. |
| 7. | Колектив справедливо ставиться до всіх своїх | 3 2 1 0 1 2 3 | Колектив поділяється на " зірок" і зневажених; |
| представників, кожному відплачує по заслугах. | необ'єктивно оцінює окремих представників групи. | ||
| 8. | Взаємовідносини окремих мікрогруп всередині | 3 2 1 0 1 2 3 | Угрупування всередині колективу конфліктують між |
| колективу характеризуються взаєморозумінням, | собою; їх представники замкнуті у власних інтересах, не | ||
| тактовністю і співробітництвом в спільних для | бажають розуміти інших. | ||
| групи справах. | |||
| 9. | Конфлікти в групі виникають рідко, лише з | 3 2 1 0 1 2 3 | Конфлікти виникають часто, розв’язуються важко, |
| серйозних причин, розв’язуються справедливо. | болісно. | ||
| 10. | У критичних ситуаціях група згуртовується, | 3 2 1 0 1 2 3 | У важкі періоди в групі виникають сварки, нарікання |
| керуючись принципом: " один за всіх і всі за | один на одного. | ||
| одного". | |||
| 11. | Новачки відчувають доброзичливе і турботливе | 3 2 1 0 1 2 3 | Група виявляє байдужість або недоброзичливе |
| ставлення до себе з боку групи. | ставлення до новачків. | ||
| 12. | Студентам подобається бувати разом у вузі та поза | 3 2 1 0 1 2 3 | Студенти не прагнуть проводити час разом, кожен живе |
| ним. | власними інтересами. | ||
| 13. | Студенти люблять свою групу, радіють її успіхам і | 3 2 1 0 1 2 3 | Студенти свою групу не цінують. |
| засмучуються невдачам. | Байдужі до її досягнень, легко погоджуються на перехід | ||
| до іншої групи. | |||
| 14. | Студенти серйозно ставляться до навчання, | 3 2 1 0 1 2 3 | Навчання не вважається найважливішою справою, |
| прагнуть оволодіти " таємницями" професії. | прагнення до успіхів у навчанні не заохочується. | ||
| 15. | У групі панує вимогливість і нетерпимість до | 3 2 1 0 1 2 3 | До ледарів і прогульників група |
| ледарів і прогульників. | ставиться поблажливо. | ||
| 16. | Студенти приймають активну участь у | 3 2 1 0 1 2 3 | Студенти пасивні у громадському |
| громадському житті групи. | житті групи. | ||
| 17. | У групі відповідально ставляться до розподілу | 3 2 1 0 1 2 3 | Доручення розподіляються за |
| громадських доручень, враховуються бажання і | принципом: " тільки б не мені". | ||
| здібності кожного. | |||
| 18. | Студенти з бажанням долучаються до трудової | 3 2 1 0 1 2 3 | Групу нелегко організувати на спільну трудову |
| діяльності групи. | діяльність. | ||
| 19. | Актив групи користується авторитетом і повагою. | 3 2 1 0 1 2 3 | В активі групи знаходяться люди, які не користуються |
| повною підтримкою і повагою з боку групи. | |||
| 20. | Стосунки між групою і куратором | 3 2 1 0 1 2 3 | Стосунки групи з куратором |
| характеризуються доброзичливістю, розумінням і | характеризуються антипатією | ||
| співробітництвом. | і конфліктністю. |
Обробка даних (варіант Н.П.Фетіскіна)
1. Для визначення психологічного мікроклімату (ПМ) необхідно додати всі бали з позитивними якостями, потім всі бали з негативними якостями. Потім від більшої суми необхідно відняти меншу.
2. Оцінити рівень ПМ за балами:
50 – 60 балів – високий рівень сприятливості ПМ; 40 – 49 балів – середньо-високий рівень сприятливості ПМ; 21 – 39 балів – середній рівень сприятливості ПМ;
11 – 20 балів – середньо-низький рівень сприятливості ПМ; 0 – 10 балів – незначний рівень сприятливості ПМ. Несприятливий ПМ характеризується від'ємними балами.
3. На основі отриманих даних створюється профіль ПМ, який виявляє рівень кожної з досліджуваних складових.
Емілія Гуцало. Від теорії–до практики.Педагогічна практика. 5курс.
Методика “ОЦІНКА ПСИХОЛОГІЧНОЇ АТМОСФЕРИ В КОЛЕКТИВІ” (Л. Жедунова)
Методика дозволяє оцінити психологічну атмосферу в колективі. З цією метою членам групи пропонується оцінити стан психологічної атмосфери за дев'ятибальною шкалою. Оцінюються полярні якості: позитивні і негативні.
Інструкція: “Оцініть стан психологічної атмосфери у вашій групі за дев'ятибальноюшкалою (від одного бала до дев'яти). Чим вищий бал, тим більшою мірою дана якість характерна для вашої групи”.
| № | Позитивні якості | № | Негативні якості |
| Дружелюбність | Ворожість | ||
| Злагода | Незлагода | ||
| Задоволеність | Незадоволеність | ||
| Захопленість | Байдужість | ||
| Результативність | Не результативність | ||
| Теплота взаємин | Холодність взаємин | ||
| Співробітництво | Відсутність співробітництва | ||
| Взаємна підтримка | Недоброзичливість | ||
| Цікавість | Нудьга | ||
| Успішність | Неуспішність |
Аналіз результатів дозволяє встановити суб'єктивні оцінки стану психологічного клімату іпорівняння їх між собою, а також обчислити середню оцінку атмосфери досліджуваного колективу. Для цього необхідно вирахувати середньогруповий коефіцієнт: додаються оцінки всіх студентів окремо по кожній позитивній якості і по кожній негативній. Кожна отримана сума ділиться на кількість досліджуваних. Після цього вираховується середньогруповий коефіцієнт за всіма позитивними і за всіма негативними якостями, далі виявляється домінування позитивної чи негативної психологічної атмосфери у групі.
Емілія Гуцало. Від теорії–до практики.Педагогічна практика. 5курс.
Методика “ДІАГНОСТИКА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ МАЛОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ГРУПИ”
Інструкція: Карта-схема, яка складається із опитувальних листів, є п’ятибальною шкалою, вмонтованою у набір якостей, які характеризують найбільш суттєві властивості групи.
Оцінка рівня розвитку окремих групових якостей відбувається за п’ятибальною системою: 5 ставиться тоді, коли якість виявляється дуже сильно і постійно, 4 – виявляється постійно, але не так сильно, 3 – не дуже виявляється, 2 – виявляється протилежна негативна якість, 1 – сильно виявляється протилежна негативна якість.
Наприклад:
| Група прагне | У групи | |||||
| спілкуватися | спостерігається | |||||
| і співпрацювати з | прагнення | |||||
| іншими групами. | відособитися, | |||||
| ізолюватися від | ||||||
| інших груп |
5 ставиться тоді, коли прагнення спілкуватися з іншими групами дуже яскраво виражене, 4 – коли не дуже виражене, 3 – коли слабко виражене, 2 – більше виражене прагнення відособитися, ніж спілкуватися, 1 – прагнення відособитися виражене яскраво.
Оскільки якості групи представлені за принципом протилежності, необхідно одночасно враховувати і негативні, і позитивні якості. Щоб оцінити певну якість, необхідно прочитати її позитивну оцінку, а потім негативну. Далі позначкою (хрестиком) визначається оцінка навпроти відповідного бала, а навпроти кожного судження прописуються прізвища тих студентів, які помітно впливають на дану властивість групи.
|
|