Поняття про волю. Природа і сутність вольової регуляції. Структура вольового акту. Вольові риси особистості. Особливості розвитку вольової сфери у дітей молодшого шкільного віку.

Воля - свідоме регулювання людиною своєї поведінки (діяльності та спілкування), пов'язане з подоланням внутрішніх і зовнішніх перешкод. Це - здатність людини, яка проявляється в самодетермінації й саморегуляції їм своєї поведінки і психічних явищ

Воля особистості, за В. Селівановим, це певна сукупність психічних властивостей, яка характеризує досягнутий рівень свідомої саморегуляції особистості; ця сукупність властивостей складається протягом життя. Вольові якості особистості є відносно сталими, незалежними від ситуації, стійкими психічними утвореннями. До вольових якостей особистості належать: цілеспрямованість, рішучість, сміливість, мужність, ініціативність, настійливість, стриманість, дисциплінованість та ін.

Вольовий акт - складний, багатоступінчастий процес, що включає потреба (бажання), що визначає мотивацію поведінки, усвідомлення потреби, боротьбу мотивів, вибір способу реалізації, запуск реалізації, контроль реалізації.

Основні ознаки вольового акту:

1) докладання зусиль для виконання вольового акту;

2) наявність продуманого плану здійснення поведінкового акту;

3) посилена увага до такого поведінкового акту і відсутність безпосереднього задоволення, одержуваного в процесі й у результаті його виконання;

4) нерідко зусилля волі спрямовані не стільки на перемогу над обставинами, скільки на подолання самого себе.

Удосконалювання вольової регуляції поводження в дітей зв'язано з їх загальним інтелектуальним розвитком, з появою мотиваційної й особистісної рефлексії. Тому виховувати волю в дитини у відриві від його загального психологічного розвитку практично неможливо. У противному випадку замість волі і наполегливості як безсумнівно позитивних і коштовних особистісних якостей можуть виникнути і закріпитися їхні антиподи: упертість і ригідність.

Особливу роль у розвитку волі в дітей по всіх перерахованих напрямках виконують гри, причому кожен вид ігрової діяльності вносить свій, специфічний внесок в удосконалювання вольового процесу. Конструктивні предметні Ігри, що з'являються першими у віковому розвитку дитини, сприяють прискореному формуванню довільної регуляції дій. Сюжетно-рольові ігри ведуть до закріплення в Дитини необхідних вольових якостей особистості. Колективні гри з правилами крім цієї задачі вирішують ще одну: Зміцнення саморегуляції вчинків. Навчання, що з'являється в останні роки дошкільного дитинства і які перетворюються в ведучу діяльність у школі, найбільший внесок вносить у розвиток довільної саморегуляції пізнавальних процесів.