Особливості психології як науки та її місце у системі наук

У науковому вживанні термін «психологія» з'явився вперше в XVI ст. У перекладі з давньогрецької «псюхе» - це душа, «логос» - слово, пізнання, наука. Спочатку до психології ставилися як до особливої ​ ​ науці, яка займалася вивченням про душевних, чи психічних, явищ, тобто таких, які кожна людина легко виявляє у власній свідомості в результаті самоспостереження. Пізніше, в XVII-XIX ст., Сфера досліджень психологів значно розширилася, включивши в себе неусвідомлювані психічні процеси (несвідоме) і діяльність людини.
У XX сторіччі психологічні дослідження вийшли за рамки тих явищ, навколо яких вони протягом століть концентрувалися. У зв'язку з цим назву «психологія» почасти втратило свій первинний, досить вузький зміст, коли воно відносилося тільки до суб'єктивних, безпосередньо сприйманим і пережитим людиною явищ свідомості. Проте до цих пір за сформованою століттями традиції за цією наукою зберігається її колишня назва.
З XIX ст. психологія стає самостійною і експериментальної областю наукових знань.
Психологія, як наука вивчає факти, закономірності й механізми психіки. Предметом психології є факти психічного життя, механізми й закономірності психіки людини й формування психологічних особливостей його особистості як свідомого суб'єкта діяльності й активного діяча соціально-історичного розвитку суспільства. Сучасна психологія являє собою ряд наукових дисциплін, що перебувають на різних ступенях формування, пов'язаних з різними областями практики та предмета дослідження, вивчення виділяють: Психологію праці, Педагогічна психологія, Медична психологія, Юридична психологія, Військова психологія, Психологія спорту, Психологія, Вікова психологія, Порівняльна психологія, Соціальна психологія. Область явищ, досліджуваних психологією, величезна. Вона охоплює процеси, стани й властивості людини, що мають різний ступінь складності - від елементарного розрізнення окремих ознак об'єкта, що впливає на органи почуттів, до боротьби мотивів особистості. Одні із цих явищ уже досить добре вивчені, а опис інших зводиться лише до простої фіксації спостережень.

Від того, яке місце приділяється психології в системі наук, багато в чому залежить розуміння можливостей використання психологічних даних в інших науках і, навпаки, розуміння того, якою мірою правочинна психологія використовувати їхні результати. Місце, що відводиться психології в системі наук у той або інший історичний період, наочно свідчило й про рівень розвитку психологічних знань, і про загально філософську спрямованість самої класифікаційної схеми. В історії духовного розвитку суспільства жодна галузь знання не міняла свого місця в системі наук так часто, як психологія. Найважливіша функція психології в загальній системі наукового знання полягає в тому, що вона, синтезуючи в певнім відношенні досягнення ряду інших областей наукового знання є інтегратором всіх наукових дисциплін, об'єктом дослідження якої є людина.