Організаційні методи психології.

Організаційні методи:

Порівняльний метод – (метод “поперечного зрізу”) полягає в зіставленні різних груп людей за віком, освіті, діяльності і спілкуванню (студенти і робочі).

Лонгитюдний метод – (метод “подовжнього зрізу”) полягає в багатократних обстеженнях одних і тих же осіб впродовж тривалого часу (студенти впродовж п'яти років навчання).

Комплексний метод – спосіб вивчення, при якому в дослідженні беруть участь представники різних наук, що дозволяє встановлювати зв'язки і залежності між явищами різного роду.

До пізнання особливостей і закономірностей психічного розвитку можна підійти за допомогою двох типів дослідження: так званих поперечних і подовжніх (лонгітюдних) зрізів. Обидва методи мають низку переваг та недоліків.

Лонгітюдні дослідження мають на меті реєстрацію соматичного та психічного розвитку дитини. Цей метод використовували для спостереження за власними дітьми багато спеціалістів, зокрема дитячі лікарі, психологи (подружжя Штерн, Бюлер, Н.О.Менчинська та ін.). Більше 20 років проводив лонгітюдні психологічні дослідження на близнюках Р.Готтшальдт (1960). У Франції тією самою проблематикою займався Рене Заззо. Близнюки є особливо прийнятною моделлю для вивчення впливу конституційних та соціальних чинників. Цей різновид лонгітюдного дослідження одержав назву близнюкового методу.

Метод подовжніх зрізів порівняно з методом поперечних зрізів має низку переваг:

— лонгітюдне дослідження дає змогу проводити обробку даних поперечно по окремих вікових періодах;

— воно дає змогу точніше виявити величину змін у розвитку між двома періодами, визначає індивідуальну структуру і динаміку розвитку кожної дитини;

— тільки лонгітюдне дослідження дозволяє аналізувати взаємовідносини та взаємозв'язки між окремими компонентами особистості, що розвивається, розв'язані питання так званих критичних періодів у розвитку.

Головним недоліком лонгітюдних досліджень є значні затрати часу, необхідні для їх організації та проведення.

Метод поперечних зрізів полягає в тому, що висновок про особливості розвитку роблять на підставі одних і тих самих характеристик у порівнюваних групах дітей різного віку, різних рівнів розвитку, з різними властивостями особистості тощо. Головною перевагою цього методу вважається порівняна швидкість дослідження — можливість одержання результатів протягом короткого часу.

Недоліками методу поперечних зрізів є низька надійність висновків про динаміку процесу розвитку, його безперервність, а також приблизні уявлення про закономірності розвитку.