Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Характерні особливості уваги. Якості та форми уваги. Уважність як властивість особистості. Значення уваги в професійній діяльності.






Увага характеризується рядом особливостей. Виділимо їх.

Стійкість уваги - властивість, яка визначається часом, протягом якого людина залишається зосередженою на якомусь об'єкті. Ця її особливість характеризується часом, протягом якого учні працюють над завданням, не відволікаючись від нього. Стійкість уваги є необхідною внутрішньою умовою доведення завдання до його кінця і продуктивного його виконання. Фізіологічною її основою є відносна сталість тих співвідношень процесів збудження і гальмування, які утворюються в корі великих півкуль під впливом певних умов. До цих умов потрібно віднести зміст зовнішніх об'єктів, його багатство, динамічність, силу впливу тощо. Змістовні об'єкти стійко привертають до себе увагу також через відповідну діяльність людини.

Концентрація уваги - це ступінь зосередженості людини на певному об'єкті. Чим більш концентрована увага до певного об'єкта, тим у більшій мірі гальмуються впливи побічних стимулів, тим менше ми їх помічаємо, тим продуктивніша діяльність, пов'язана з даним об'єктом. Концентрація уваги пов'язана з її стійкістю і залежить від тих же умов, які визначають останню. Проте ступінь концентрації уваги на певному об'єкті не залишається однаковим протягом часу. Він то підвищується, то знижується. Такі зміни концентрації уваги називають її коливаннями. Звідси:

Коливання уваги - це періодичні короткочасні мимовільні зміни ступеня її інтенсивності. Фізіологічною основою коливання уваги є зміна збудливості відповідних ділянок кори великих півкуль. При невеликих коливаннях спрямованість діяльності підтримується, а при значних - увага може відволікатися. Дослідження (Урбанчич, М. Ланге) показали, що при сприйманні ледве помітних подразників ці коливання уваги настають дуже часто, а саме: через 2 - 3 сек. і максимум через 12 сек. Причиною такої частоти є різноманітність подразників, що спричиняється до послаблення збудження коркових клітин аналізатора. В умовах більш змістовної розумової чи практичної діяльності ці періоди коливань, тобто посилення і послаблення уваги, стають значно більшими, вимірюючись навіть десятками хвилин(М.Ф. Добринін).

Обсяг уваги - кількість об'єктів, актуально усвідомлюваних людиною в даний момент. Ця властивість уваги знайшла своє з'ясування тільки щодо чуттєвих її форм. Під обсягом тут розуміють кількість об'єктів, яку ми можемо сприйняти з повною ясністю і чіткістю в одному акті сприймання за найкоротший час.

Розподіл уваги - проявляється в здатності людини одночасно виконувати два і більше різних видів діяльності. Ця особливість уваги властива кожній людині. Так, можна виконувати певну технічну роботу і в цей час слухати передачу по радіо, робити усні обчислення, мріяти. Можна слухати лекцію і записувати її зміст. Вміння розподіляти увагу виробляється на практиці. Воно особливо потрібне в роботі шофера, вагоновода, льотчика, педагога і в ряді інших професій. Розподіл уваги вдається людині при певних умовах. До них треба передусім віднести достатнє оволодіння людиною певними видами діяльності, способами її виконання. Одночасно виконувати дві роботи можна тоді, коли виконання при наймі однієї з них більш чи менш автоматизоване і коли робота не натрапляє на всілякі серйозні перешкоди. З цих причин неможливо розподіляти увагу між такими діяльностями, які потребують участі одних і тих же аналізаторів. Неможливо, наприклад, одночасно слухати два оповідання, писати два листи, один текст слухати, а другий читати і т. п. Розподіл уваги залежить і від ступеня її зосередженості.

Переключення уваги - свідоме переміщення уваги з одного об'єкта на інший. Потреба переключати увагу виникає в цілому ряді складних діяльностей людини, наприклад у роботі водія автомашини, льотчика, текстильниці, що працює на багатьох станках, педагога, який веде урок у класі, шахіста, що грає з кількома партнерами, тощо. Здатність переключати увагу особливо важлива там, де треба швидко, без зволікань реагувати на зміни середовища. Дані досліджень показують, що довільна зміна спрямованості уваги може відбуватися досить швидко, а саме: протягом 0, 2 - 0, 3 сек., тобто за секунду ми можемо перевести 3 - 4 рази увагу з одного об'єкта на інший. Фізіологічною основою переключення уваги є переміщення, рухливість осередку оптимального збудження.

У трудовій діяльності та повсякденному житті люди бувають уважні, неуважні чи розсіяні. Уважна людина в одній сфері життя може бути неуважною в іншій. Тому важливою властивістю особистості є уважність.

Уважність - притаманна від природи стійка властивість особистості, що вдосконалюється протягом життя залежно від обставин, потреб та досвіду.

В уважної людини переважає довільна і післядовільна увага, якщо вона має мету, волю й усвідомлює, чого прагне. Неуважна людина не вміє зосередитися, проникнути в суть речей, у внутрішній світ іншого. Розсіяна людина має неглибоку спрямованість дій, не може зосередитись на конкретному об'єкті.

Уважність позначається на особистості і на всіх сферах її діяльності. Як риса характеру вона проявляється у ставленні до людей, їх потреб, інтересів, переживань, запитів. Вона є основою чуйності й тактовності, важливою умовою чуттєвого й раціонального пізнання дійсності, логічного перебігу думки та її позитивних результатів. Неуважність завжди пов'язана з невмінням довільно регулювати увагу. Це негативно позначається на розумовій діяльності, порушує послідовність, доказовість, несуперечливість суджень, спричинює емоційне відволікання думки. Причинами неуважності є слабкість довільної уваги та відсутність знань.

За мінімальної вольової регуляції увага людини підпорядковується зовнішнім обставинам. Її не слід плутати з «професорською розсіяністю», зумовленою глибокою концентрацією уваги на об'єкті пошуків, що свідчить про зосередження особистості.

Пов'язана уважність і з діяльністю та спрямованістю особистості. На певному етапі розвитку людина починає дедалі більше вирізняти об'єкти, на які скеровується довільна увага, досягаючи післядовільних її форм. Ці об'єкти поступово посідають домінантне місце в її свідомості. Так виробляється звичка, поглиблюється інтерес, посилюється мотивація до певної діяльності. Накопичення досвіду загострює увагу до найдрібніших деталей у предметах і явищах, малопомітних нефахівцям. Так відбувається професіоналізація уваги.

У багатьох професіях індивідуальні властивості уваги мають надзвичайно важливе значення. Із цим пов'язана проблема їх визначення з метою профорієнтації, профвідбору, організації навчання.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.