Характеристика пам'яті молодшого школяра та методів її діагностики.

Пам'ять - здатність до відтворення минулого досвіду, одна з основних властивостей нервової системи, що виражається у здатності довгостроково зберігати інформацію і багаторазово вводити її у сферу свідомості та поведінки. Виділяють процеси запам'ятовування, збереження і відтворення, що включає впізнавання, спогад, власне пригадування. Розрізняють пам'ять довільну і мимовільну, безпосередню і опосередковану, короткочасну і довготривалу. Особливі види пам'яті: моторна (пам'ять-звичка), емоційна або афективна (пам'ять «почуттів»), образна та словесно-логічна.

У молодшому шкільному віці значно підвищується здатність заучувати і відтворювати. Зростає продуктивність запам’ятовувати навчальний матеріал. Порівняно з першокласниками в учнів другого класу запам’ятовування конкретного матеріалу збільшується на 28%, абстрактного – на 68%, емоційного – на 35%. У І-ІІІ класах частіше вдаються до спеціальних прийомів запам’ятовування. Ефективність словесного запам’ятовування зростає за рахунок оволодіння учнями досконалішими мнемічними прийомами. Порівняно менше зростає в цьому віці продуктивність запам’ятовування конкретних предметів та їх зображень. У молодших школярів інтенсивно розвивається точність запам’ятовування тексту. Учні ІІІ класу в середньому в 2, 4 рази точніше запам’ятовують текст, порівняно з учнями І класу і в 1, 5 рази точніше, ніж учні ІІ класу.

З віком у молодших школярів підвищується точність, впізнавання запам’ятовуваних об’єктів. Дівчата дещо точніше впізнають предмети, ніж хлопчики.

Розвиток пам’яті молодших школярів полягає в зміні співвідношення мимовільного та довільного запам’ятовування, образної та сюжетної-логічної пам’яті.

У молодшому шкільному віці відбуваються інтенсивний розвиток довільної пам’яті, довільного запам’ятовування й відтворення. Але без спеціального керівництва розвиток пам’яті молодші школярі використовують тільки найпростіші способи довільного запам’ятовування і відтворення. Так у школярів ІІ класу переважає оповідання з використанням готового плану дає нижчі результати, ніж просто повторювання. За даними А.Смирнова молодші школярі часто не знають таких прийомів заучування як смислове групування матеріалу, поділ тексту на частини. Для розвитку логічної пам’яті важливою є настанова вчитися зрозуміти (проаналізувати, порівняти, співвідносити, згрупувати) навчальний матеріал, а потім завчити його.

Якщо учнів не навчити порівнювати, знаходити подібне і відмінне в начальному матеріалі, то неминучі помилки в запам’ятовуванні, пов’язані із змішуванням подібного. Важливою умовою для такого запам’ятовування є також оволодіння прийомами співвіднесення, який полягає в пов’язуванні майбутніх знань з раніше набутими. Учні ІІІ класу уже здатні самостійно користуватися такими прийомами.

У зв’язку з дальшим розвиток мислення мимовільне запам’ятовування набуває дедалі більшої систематичності і вищої продуктивності. Спираючись на можливості мимовільної пам’яті і створюючи необхідні умови для її функціонування, можна забезпечити набуття молодшими учнями досить великих за обсягом і складних за змістом знань.

Пам’ять учнів слід тренувати. Раціональні прийоми розвитку пам’яті:

- важливою умовою продуктивного запам’ятовування і тривалого зберігання є правильний розподіл повторень в часі; - концентроване повторювання дає значно менший ефект, ніж розподілене в часі; - гарячкова підготовка до іспитів не призводить до глибоких знань; - найкращий вид повторення – це включення засвоєного матеріалу в подальшу пізнавальну діяльність щоразу в нових зв’язках; - початок і кінець інформації запам’ятовується краще, середина засвоюється гірше; - особливості пам’яті пов’язані з емоційним станом учня і наскільки він комфортно себе відчуває на уроці; - деякі діти прив’язуються до “опори” і довго невзмозі перейти до самостійної роботи. Так через 2-3 уроки необхідно “опору” перенести на праву сторону дошки. Це допомагає дитині усвідомити, що “опора” тимчасова; - другий прийом – це коли учні зі слабкою пам’яттю по завданню вчителя, опираючись на схему, коментують хід рішення вголос; - перед учнями слід ставити спеціальні мнемічні завдання, які допомагають використовувати необхідне в даний час правило.