РОЗДІЛ З. навчальні дії, які виконуються або які необхідно виконати для того, щоб одержати потрібний результат.

ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

навчальні дії, які виконуються або які необхідно виконати для того, щоб одержати потрібний результат.

Виділені в психолого-педагогічній літературі численні вправи й запитання сприяють перетворюванню діяльності учіння у предмет засвоювання учня. Наведемо кілька алгоритмів запитань, що сприяють формуванню повноцінної навчальної діяльності, якими можуть користуватися педагоги, батьки та учні в роботі по формуванню навчальної діяльності. Наприклад, учневі можна запропонувати такі завдання:

1. Спробуй відповісти:

а) що в твоїй навчальній роботі буде результатом;

б) яким способом ти передбачаєш його досягнути;

в) чи є інші способи досягнення цього самого результату;

г) зістав ці способи між собою й вибери найефективніший.

2. Визнач завдання власної навчальної роботи. => Вибери спосіб дій, який їй відповідає. => Зміни умови завдання й подивися як зміниться спосіб відповідних дій.

3. Визнач етапи своєї навчальної роботи: постановка завдань, вибір способу дій, виконання дій самооцінки й самоконтролю. => Запиши графічно у вигляді схеми чи умовних позначень її послідовність. => Виконай самостійно й послідовно етапи роботи на матеріалі конкретного завдання.

4. Сплануй свою навчальну роботу: визнач те, що є більш віддаленим завданням й що — ближчим. => Які дії необхідні для розв'язування цих завдань. => Назви послідовно першу, другу й третю дії (або третю, другу й першу). => Виріши, скільки часу необхідно на кожний етап роботи. => Який етап є суб'єктивно найважчим, а які — легкими. => Які дії відпрацьовано краще, а які потребують доопрацювання.

5. Переглянь на основі аналізу власних індивідуальних можливостей хід виконання своєї роботи, перевіряй себе на кожному етапі, користуючись наведеними схемами.

Сформованість компонентів навчальної діяльності проявляється в тому, що, опинившись перед необхідністю розв'язання задачі, учень може " розумово програти" будову необхідної самостійної діяльності з її розв'язання спочатку на рівні загального способу, а потім і конкретних дій і вже

3. Покомпонентний аналіз навчальної діяльності

після того послідовно відтворити на практиці увесь необхідний алгоритм навчальних дій, супроводжуючи його діями самоконтролю та самооцінювання.

Вікові особливості становлення компонентів навчальної діяльності

\

Структура та сформованість окремих компонентів вікової динаміки навчальної діяльності дуже різняться в межах різних вікових періодів. Так, навчальна діяльність учнів молодших і середніх класів має різне співвідношення предметних, знакових і розумових компонентів дій, що входять до складу операційного компонента навчальної діяльності.

Для молодшого шкільного віку (6—10 років) характерне активне засвоювання змісту й загальних способів розв'язування певного класу задач. Навчальні задачі поки що ставить, планує й розгортає учитель, а учень у таких умовах опановує під керівництвом педагога основи моделювання, розрізняння об'єкта та знака як його замінника; засвоює важливі вміння переходити від предмета до моделі й навпаки. У цей час складаються сприятливі психолого-ледагогічні умови для переходу операцій предметних дій у внутрішній план через їх мовленнєве усвідомлення. Молодший учень активно опановує найпростіші форми самоконтролю: контроль за результатом, або підсумковий контроль, та поточний, або покроковий. Дія оцінки у цьому віці за традиційних умов навчання є точною копією оцінки педагога, її буквальним відтворенням. У результаті целеспрямованого формування, починаючи з 2—3-го класу, можуть бути розвинуті як ретроспективна, так і прогностична форми самооцінювання учнів.

Для середнього шкільного віку (11 — 14 років) характерним є опановування самостійною постановкою навчальних задач, усвідомлення власної діяльності, її компонентів та операцій. При цьому відбувається переважне " згортання" (автоматизація) предметних операцій та їх модельно-графічних зображень. Разом з тим активно виникають і " розгортаються" моделі, які фіксують особливості власної

РОЗДІЛ З ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

навчальної діяльності підлітка. У цьому віці стає можливим опанування й всіма формами самоконтролю (підсумковим, поточним і плануючим), а це, у свою чергу, виступає основою формування систем особистісної саморегуляції учня. Закінчується формування дії оцінки, яке, зважаючи на провідну роль для підліткового віку діяльності спілкування, відбувається особливо ефективно в процесах сумісно організованої навчальної діяльності та з використанням у її межах взаємоконтролю й взаємооцінювання учнями один одного. У старшому шкільному віці для учнів типове уміння самостійно ставити навчальні задачі, висувати гіпотези та планувати способи їх розв'язування та доведення. Учень вчиться самостійно здобувати наукові факти й оперувати ними, тобто аналізувати, узагальнювати й пояснювати їх. При цьому відбувається активне формування навчальних дій, необхідних для дослідницького пошуку за типом експерименту: побудова моделей, необхідних для усвідомлення дослідницького завдання, перетворювання моделей поза їх співвіднесенням з реальним об'єктом, виділяння закономірностей досліджуваного явища та перенесення їх на реальний об'єкт. Учні старших класів використовують всі види контролю, що дає їм можливість перейти до складних форм саморегуляції. Таким чином, у старшому шкільному віці вже повноцінно сформовані всі інформаційно-операційні структури: аналіз завдань і самостійна постановка навчальних задач, висування припущень-гіпотез (як основа планування і здійснення необхідної послідовності навчальних операцій), дії оцінки та контролю. Особливо важливою є сформо-ваність регуляційного компонента навчальної діяльності, оскільки на його основі формується особистісна й соціальна саморегуляція, яка є одним із універсальних психологічних механізмів існування особистості. Відомо також, що саморегуляція є невідривною від потребо-мотиваційної сфери людського індивіда. Саморегуляція в навчанні дає можливість учневі усвідомлювати цілі й завдання навчальної діяльності, забезпечує здатність створювати загальний план виконання певних навчальних дій з урахуванням умов їх виконання, забезпечує безпосереднє виконання окремих операцій і дій тощо.

Рівневі орієнтири стану розвитку й ходу формування навчальної діяльності учнів

Таблиця 7