Функції шкіри

План

1 Вступ

2 Функції шкіри

3 Будова шкіри

4 Похідні шкіри

5 Залози

6 Гігієна шкіри. Профілактика захворювань шкіри.

7 Висновки

8 Використана література

Вступ

До загального покриву (integumentum commune) відносять шкіру та її похідні, а саме: волосся, нігті, залози шкіри та грудні залози. Шкіра виконує багато функцій: захищає організм людини та тварини від механічних, хімічних і температурних подразнень, регулює теплообмін, обмін води, вітамінів тощо. Крім того, у шкірі багато нервових закінчень, які сприймають різні подразнення і передають їх у центральну нервову систему, де відбуваються синтез та аналіз їх. У зв'язку з цим шкіру відносять до органів чуттів.

Шкіра (cutis) – загальний покрив тіла, який захищає організм від зовнішніх подразників.

Шкіра (cutis) побудована з епідермісу та власне шкіри. Епідерміс (epidermis) належить до плоского багатошарового епітелію, що має на різних ділянках тіла неоднакову товщ; (від 1 до 4 мм). На ділянках тіла, де епідерміс має значну товщину він складається з п'яти шарів клітин.

Загальний покрив розвивається з ектодерми та мезодерми. З ектодерми виникають зовнішній шар шкіри, або епідерміс, волосся нігті та залози, а з мезодерми (мезенхіми) — власне шкіра, або дерма, та підшкірна основа.

Функції шкіри

Шкіра виконує такі функції:

1. Захисна функція – механічний захист від подразників забезпечується щільним роговим шаром, особливо на долонях та підошвах. Завдяки цим ознакам шкіра здатна здійснювати опір тиску, ударам, розривам. Захищає організм від радіаційних подразників. Захист від мікроорганізмів забезпечується бактерицидними ознаками шкіри. Шкіра приймає участь у процесах імунітету. Має малу електропровідність.

Захищає організм від інфекції, механічних і фізичних ушкоджень і втрати рідини. Крім того в шкірі ще є потові і сальні залози, які виділяють піт і жир, у яких містяться кислоти, що служать хімічними засобами захисту від грибів і бактерій.

Являється бар’єром між зовнішнім середовищем і внутрішнім середовищем організму.

2. Дихальна функція. Шкіра дихання посилюється при підвищенні температури навколишнього середовища.

Виконує дихальну функцію (шкірне дихання становить 1% загального газообміну).

3. Абсорбційна функція. Жирні речовини висмоктуються через епідерміс. Багато токсичних газів через шкіру не проникає. Легко всмоктується морфін, моноетиловий ефір, етиленгліколь.

Місце депонування енергетичного матеріалу – жирів, а при певних умовах – води, мінеральних солей, вітамінів (особливо вітаміну D₃, який тут і утворюється).

4. Видільна функція здійснюється секрецією потових і сальних залоз. Кількість речовин, що виділяються, залежить від статі, віку, топографічних особливостей шкіри. Шкіра відіграє роль фільтра.

Один з органів виділення (з потом видаляються продукти розщеплення білків, вода, солі).

5. Пігментоутворююча функція заключається у виробленні меланіну, в шкірі може відкладатися залізовмісний кров’яний пігмент гемосидерн, і також тріхосидерин – у рижому волоссі; каротин.

6. Також шкіра бере участь у терморегуляції організму, обмінних процесах. У шкірі є багато нервових закінчень, які сприймають різні подразнення. У зв’язку з цим шкіру відносять до органів чуттів.

Відіграє важливу роль у регуляції температури тіла (звуження і розширення кровоносних судин, виділення поту, на шкірі росте волосся, яке створює захист від холоду).

7. Один з органів почуттів (знаходяться фізичні рецептори, що сприймають тиск, біль, холод, тепло).