Позначення доз у рецептах

Приписка (Subscriptio) - медичний працівник дає фармацевту вказівку, яку форму з перелічених речовин і в якій кількості він повинен виготовити (заповнюється латинською мовою). Можливі приписки:

̶ Da tales dosеs numero 10 – видай таких доз кількістю; скорочено – D. t. d. № 10;

̶ Misce fiat... – змішай, щоб утворився певна лікарська форма; скорочено – M. f....

Скорочення позначень у рецепті дозволяється тільки відповідно до правил, прийнятих у медичній і фармацевтичній практиці.

Сигнатура ( Signatura). Починається зі слова Signa (познач). Цю частину пишуть державною чи іншими мовами згідно із Законом України «Про мови в Україні», без будь-яких скорочень, тому що вона адресована пацієнту містить інформацію стосовно вживання або застосування данного лікарського засобу.

Рецепт закінчується підписом лікаря та його особистою печаткою.

До твердих лікарських форм відносять порошки, таблетки, драже, гранули, збори тощо.

Порошок – Рulvis, Pulveris, Pulv. - це тверда лікарська форма для внутрішнього або зовнішнього застосування, до складу якої входять сухі, сипучі, рівномірно подрібнені речовини.

Для виготовлення порошків використовують лікарські речовини різного походження: синтетичного, рослинного, тваринного та мікробного, а також неорганічні сполуки.

Класифікація порошків:

1) за способом використання:

а) порошки для внутрішнього використання;

б) порошки для зовнішнього використання.

2) за ступенем подрібнення:

а) великі - застосовують всередину після попереднього розчинення;

б) дрібні - застосовують усередину і запивають водою;

в) найдрібніші - використовують для зовнішнього застосування.

3) за кількістю інгредієнтів:

а) простий порошок, який містить лише одну лікарську речовину;

б) складний порошок, який складається з двох і більше речовин.

4) за масою:

а) дозований порошок має масу від 0, 1 до 1, 0 г, призначають всередину, відпускаються у папері, що має гігроскопічні властивості - вощений, парафіновий;

б) недозований порошок має масу від 5, 0 до 100, 0 г і більше, призначають зовнішньо, рідше всередину, відпускаються у баночках, тубах.

5) за місцем виготовлення:

а) офіцинальний, тобто виготовлений на фабрично-заводським шляхом;

б) магістральний, тобто виготовлений в аптеці.

Правила виписування порошків в рецептах:

1. Слово порошок – pulvis – в рецепті не пишеться, є тільки два виключення:

а) коли порошок складний та його потрібно змішати - Misce fiat pulvis;

б) коли порошок рослинного походження.

2. Якщо до складу порошку входять лікарські речовини з однаковою масою, то цю дозу вказують лише один раз, після назви останньої речовини з часточкою ana, що значить порівну.

3. Якщо доза лікарської речовини менше 0, 1 г – то необхідно додати формоутворюючі речовини в кількості 0, 2 – 0, 3 г:

цукор Saccharum; крохмаль Amylum; глюкозу Glucosum.

Алгоритм пропису: