В якому сенсі особистість є вищою від власного життя людини? На чому базується це вище? Який напрям людським життєвим зусиллям вказує дане розуміння особистості?

Особистість має несвідому основу, але передбачає загострене самоусвідомлення, усвідомлення своєї єдності у змінах ” (М.Бердяев).

Що можна вважати несвідомою основою особистості, а що - причиною самосвідомості?

“Можна уяснити смисл терміна індивідуальність через звернення до концепції самості суб'єкта, який заявляє і в кінцевому підсумку виправдовує себе у відносинах до іншого в якості безсумнівної та незамінної особистості. Ця концепція самості, якою би туманною вона не була, доводить самоідентичність людини »

(Ю.Габермас)

З’ясуйте найперші риси індивідуальності, а також поясніть значення самості для її формування та функціонування. Що таке самість? Якими с її функції? Якщо порівняти такі виявлення людини, як індивід, особистість та індивідуальність, то яке їх співвідношення ви вважаєте найбільш виправданим? - Дайте відповідь на це питання, послуговуючись наведеними в даному завданні текстами.

Завдання 4. Поняття цінностей. Вихідні цінності людського буття.

“Цінність - це значимість будь-чого, на відміну від існування об’єкта або його якісних характеристик".

(Г.Лотцс)

“Як би широко ми не розуміли протилежність культури та природи, сутність даної протилежності залишиться незмінною: в усіх явищах культури ми завжди знайдемо втілення якої-небудь визнаної людиною цінності, заради якої ці явища або створені, або... випещені людиною... Про цінності не можна сказати, що вони існують або не існують, а лише те, що вони мають значимість або не мають її".

(Г.Ріккерт)

Якою є сфера функціонування цінностей? Що можна-вважати їх найпершою характеристикою? В чому ви вбачаєте причину того, що цінності мають культурне походження? Наведіть приклади того, як явища культури постають в окресленнях цінностей.

«Будь-яка наука та філософія розглядають світ таким, “яким він є", яким він даний в дійсності. Змістом наукового знання постає суще...- Але філософське дослідження виявляє потім, що цінності випадають із такого розуміння сущого та його пізнання ... Добро саме по собі... на відміну від того об’єкта, який може ним володіти, не “є ", а “повинно бути ”. Чи можна в такому разі виводити цінності із '' знання про суще? Проблема цінності передбачає відкриття якогось іншого виміру світобудови поряд із сферою існування, яка вивчається наукою../Цінність - цс і ідея, і дещо зовсім інше - повеління, звернене до дійсності, закон, що приписує їй ’ досконалість... Отже, цінність непідвладна законам сущого; це явище із зовсім іншої сфери дійсності... Проблема цінності дозволяє зрозуміти унікальну природу людини, його виняткове становище у світі: адже у пізнанні людина діє також як суб'єкт, що чимось мотивується, чогось прагне”.

(О.Дробницький)

Яку протилежність цінностям позначає дане міркування? В чому причина такої протилежності? Як ви розумієте те, що цінності виявляють унікальне становище людини у світі? - Поясніть це своїми словами та за допомогою конкретних прикладів.

"... Оцінювати - значить не лише пізнавати, а й відчувати; не лише відчувати або переживати емоції, а й прагнути; не лише прагнути, але й зближати з собою предмет, що оцінюється, щоби випробувати його... і відкласти у підсвідомій пам яті результат такого ознайомлення. Із цього результату потім спонтанно народжується та чи інша реакція на предмет”.

(А.Рольдан)

Як ви вважаєте, чи вводить дане міркування якийсь новий-аспект у розуміння цінностей? Які характеристики цінностей можна виділити із даного фрагмента? Як в даних міркуваннях окреслюється зв’язок цінностей та людської особистості? Людської самості?

“Істина є тим видом помилки, поза я кіш деякий певний рід живих істот не зміг би жити. Цінність для життя - ось остання засада...• Якою цінністю володіють самі паші оцінки й таблиці моральних благ? Якими є наслідки їх панування? Для кого, у відношенні до кого? Відповідь: для життя. Ллє що таке життя? - Моя формула цього поняття проголошує: життя - це воля до влади... Я зрозумів, що в будь-якій оцінці справа йде про певну перспективу: про збереження індивіда, громади, раси, держави, церкви, віри, культури ”.

(Ф.Ніцше)

Як би ви назвали подану у фрагменті Ф.Ніцше концепцію цінностей? Як визначається тут природа цінностей? Що їх визначає? Якою мірою ви згідні із такими міркуваннями? Дайте їм критичний аналіз. Зверніться далі до окреслення найперших цінностей людського буття, серед яких фігурують свобода та невід’ємні права людини.

" Свободою володіє лише те, що є причиною себе самого.. .Свобода волі є здібністю воління та розуміння ”

(Ф.Аквінський)

Чи вбачаєте ви якусь відмінність між свободою та свободою волі? Чи згідні ви із даним визначенням свободи? Чи вважаєте виділену тут ознаку свободи достатньою і виправданою?

“Під свободою, згідно точному значенню цього слова, розуміють відсутність зовнішніх перешкод, які часто можуть позбавити людину частини її влади робити те, що вона хотіла би, але не можуть заважати використовувати ту. владу, що лишилась, відповідно до того, що диктує їй її судження та розум ".

(Т.Гоббс)

Поясніть, чи можна вважати відсутність перешкод для влади (дії) вирішальною ознакою свободи? Як би можна було назвати такий вид свободи? В чому можна вбачати недоліки даного її розуміння?

“Володіє свободою така річ, яка існує за однією лише необхідністю своєї власної природи та визначається до дії лише сама собою. Необхідною же річчю, або вимушеною до дії буде така, яка чимось іншим визначається до існування і дії... Людина, яка керується лише пристрастями або гадкою, відрізняється від людини, що керується розумом. Перша, окрім свого воління, здійснює те, чого зовеш не відає; друга слідує самій собі і робить лише те, що вона визнає головним у житті і чого вона, внаслідок того, бажає найбільше. Тому першу людина я назву рабом, а другу - вільною ".

(Б.Спіноза)

Прокоментуйте дане розуміння свободи і дайте відповіді на наступні питання: а) чи протистоять в міркуваннях Б.Спінози свобода та необхідність; б) яку роль грають пристрасті та знання в реалізації свободи; в) що є умовами свободи; г) в чому полягає обмеженість такого розуміння свободи?

“Свобода є лише там, де для мене немає нічого іншого, що не було би мною. Природна людина визначається лише своїми бажаннями, а тому не дорівнює самій собі. Якою би свавільною вона не була, зміст нбаэ/сань і гадок все ж не є її власним змістом, і її свобода постає лише формальною. Коли я мислю, я відмовляюсь від своєї суб’єктивної особливості, заглиблююсь у предмет і надаю можливість мисленню діяти самостійно. І я мислю погано, якщо при тому додаю щось від себе... Дух, таким чином, перебуває лише в собі самому і, значить, є вільним, оскільки свобода полягає саме в тому, щоби в своєму іншому все лее бути у себе, бути в залежності лише від себе, визначати себе самого "

(Г. Гегель)

В чому полягають моменти тотожності та відмінності в міркуваннях Б.Спінози та Г.Гегеля про свободу? Чи погоджуєтесь ви із гегелівським тлумаченням свободи? Що можна було би вважати недоліками такої позиції?

".Не в уявній незалежності від законів природи полягає свобода, а в пізнанні цих законів і в заснованому на цьому знанні можливості планомірно змушувати закони природи діяти задля певних цілей...Свобода волі, отже, значить ніщо інше, як здатність приймати рішення із знанням справи... Свобода полягає в заснованому па пізнанні необхідності природи панування над нами самими та над природою... ”.

(Ф.Енгельс)

Який різновид свободи поданий у даному марксистському її розумінні: зовнішня свобода; внутрішня свобода; свобода волі; свобода дії; негативна свобода; позитивно-творча свобода; вірогідна свобода?

“Бути - це значить бути приреченим до буття вільним... Свобода є ніщо інше, як існування нашої волі або наших пристрастей, оскільки це існування постає, знищенням фактичності, тобто фактичного буття... Отже, основна дія свободи винайдена: вона є вибором мене самого у світі і водночас відкриття світу. Мій життєвий проект... завжди постає начерком рішення проблеми буття... Вибір може бути зробленим із покірливим ставленням до долі, або в тривозі; він може бути втечею, а може реалізовуватись у самоомані; ми навіть можемо обирати, не обираючи себе ”.

(Ж.-П.Сартр)

Який різновид свободи розглядається автором фрагмента як вихідний та вирішальний? Чи погоджуєтесь ви із його міркуваннями? Із чим саме погоджуєтесь, аз чим - ні або не зовсім? В якому сенсі життєвий проект людини постає рішенням проблеми буття? - Поясніть це своїми словами та із допомогою-прикладів.

“Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні чинити стосовно один до одного в дусі братерства ”.

(Всезагальна декларація прав людини. Стаття 1)

“Кожна людина має право на життя, на свободу та особисту недоторканість ”.

(Там само. Стаття 3)

Які цінності людського життя подаються як перші та незаперечні у світовій правовій практиці? Чи згідні ви із таким їх баченням та акцентуванням? Які ще цінності ви можете подати як найважливіші?