Шкала Бофорта для визначення сили вітру

Основною причиною виникнення урагану, бурі й смерчу є циклонічна діяльність атмосфери.

Циклони Атлантичного океану зазвичай називають урага­нами, а тропічні циклони західної частини Тихого океану - тайфунами.

Урагани виникають у будь-яку пору року, але частіше з липня по жовтень. У решту 8 місяців вони рідкісні, шляхи їх короткі.

Буря (шторм) — дуже сильний, швидкістю понад 20 м/с три­валий вітер, який спричинює великі руйнації на суші та хви­лювання на морі (шторми). Бурі характеризуються меншою, порівняно з ураганами, швидкістю вітру. Тривалість їхньої дії — від кількох годин до доби. Залежно від пори року і наявності в повітрі різного складу часток розрізняють пильні, безпильні, снігові й шквальні бурі.

Ураган (франц. ouragan) — вітер силою 12 балів за шкалою Бофорта, тобто понад 29 м/с.

Найважливішою характеристикою урагану є швидкість вітру. Багаторічні спостереження доводять, що швидкість вітру під час ураганів сягає в більшості районів європейської частини СНД 30-50 м/с, а в деяких районах земної кулі під час тайфунів вона може сягати 70-100 м/с (найдужчий порив вітру швидкістю 123 м/с зафіксовано 1934 р. у США).

Розміри ураганів дуже різні. Звичайно за його ширину приймають ширину зони катастрофічних руйнувань, яка може вимірюватися сотнями кілометрів.

Для тайфунів (тропічних ураганів Тихого океану) смуга руйнувань складає звичайно 15-45 км.

Середня тривалість урагану - 9-12 днів.

Часто зливи, супроводжуючі ураган, набагато більш небезпечні за самий ураганний вітер.

Для буревію характерна менша, ніж для урагану швидкість вітру (15-31 м/с). Тривалість буревію - від декількох годин до декількох діб, ширина - від десятків до декількох сотень кілометрів. І ті, і інші нерідко супроводжуються випаданням досить значних опадів.

Урагани є однією з наймогутніших сил стихії. По своїй згубній дії не поступаються таким страшним стихійним лихам, як землетруси. Це пояснюється тим, що вони несуть в собі колосальну енергію. Її кількість, що виділяється середнім по потужності ураганом протягом однієї години, рівна енергії ядерного вибуху в 36 Мгт.

Внаслідок тайфуну в Пакистані 1970 р. загинуло близько 207 тис. людей. Одним із найпотужніших і руйнівних за останні роки був ураган «Хуго», дія якого у жовтні 1989 р. розповсю­дилася на держави Карибського басейну і на південно-східне узбережжя США. Швидкість вітру сягала 220 км/год (60 м/с), висота хвиль — 4-6 м. Внаслідок дії урагану 60 тис. людей за­лишилися без притулку, 150 тис. людей — без електроенергії; загальний збиток склав 12 млрд дол. Територія України теж підвладна дії смерчів і циклонів.

Для зручності контролю за рухом ураганів і з метою змен­шення помилок під час передачі інформації синоптики дають їм короткі жіночі і чоловічі імена, які легко запам'ятати, або використовують чотиризначну нумерацію. Так, у вересні 2005 р. в США внаслідок урагану «Катріна», загинуло 1 500 чоловік.

Виникають урагани будь-якої пори року, але переважна більшість - у серпні і вересні. Терміни їхнього виникнення ма­ють певну циклічність, що сприяє більш точному прогнозуван­ню. Залежно від місця виникнення циклонів урагани поділяють­ся на тропічні і нетропічні.

Урагани супроводжуються і такими явищами, як зливи, снігопади, град, електричні розряди. Ураганні вітри часто при­зводять до виникнення пильних і снігових бур.

Ураган ламає і вириває з корінням дерева, зриває дахи і руй­нує будинки, лінії електропередачі і зв'язку, споруди, виводить із ладу різноманітну техніку. Люди можуть перебувати під уламками зруйнованих будинків і споруд. Уламки та інші пред­мети, що летять з великою швидкістю, можуть завдати людям тяжких травм.

Урагани отримують велику частину своєї енергії з випарів, кількість яких збільшується, коли підвищується температура поверхні води. Чим нижчий тиск в епіцентрі урагану, тим вища його активність. Динаміка ураганів є складною і до кінця не вивченою. У середньому за рік у світі відбувається до 35 ура­ганів, при цьому кількість загиблих дорівнює близько 5000, поранених — 6000, потерпілих — близько 5 млн, безпритуль­них -близько 1, 5 млн.

Смерч (торнадо) – висхідний атмосферний вихор, який виникає в гро­зовій хмарі і розповсюджується аж до поверхні землі, що складається з повітря, що надзвичайно швидко обертається, змішаного з частинками вологи, піску, пилу і інших суспензій. Він має вид стовпа, іноді з вигнутою віссю обертання, діаметром від де­сятків і сотень метрів із лійкоподібними розширеннями наверху і внизу. Повітря в смерчі обертається проти ходу годинникової стрілки зі швидкістю до 100 м/с і водночас підіймається спіраль­но, втягуючи різні предмети. Смерч майже завжди добре по­мітний, під час його підходу чути оглушливий стогін. Середня швидкість його пересування становить 50-150 км/год. Існують смерчі недовго, від кількох хвилин до кількох годин, проходячи за цей час шлях від сотень метрів до десятків кілометрів.

Утворюються смерчі в багатьох областях земної кулі. Дуже часто супроводжуються грозами, градом і зливами надзвичайної сили і розмірів.

Виникають як над водною поверхнею, так і над сушею. Найчастіше - під час жаркої погоди і високої вологості, коли особливо різко виявляється нестійкість повітря в нижніх шарах атмосфери. Як правило, смерч народжується від низької купчасто-дощової хмари, опускаючись на землю у вигляді темної воронки. Іноді вони виникають і при ясній погоді. Усередині смерча тиск завжди знижений, тому туди засмоктуються будь-які предмети. Потрапляючи у вихрове кільце, вони підтримуються в ньому і переносяться на десятки кілометрів.

Воронка - основна складова частина смерча. Швидкість обертання повітря у воронці може досягати 600-1000 км/год.

Час утворення вихору обчислюється звичайно хвилинами, рідше - десятками хвилин. Загальний час існування теж обчислюється хвилинами, але інколи й годинами. Були випадки, коли від однієї хмари утворювалася група смерчів (при довжині хмари 30-50 км).

Загальна довжина шляху смерча обчислюється від сотень метрів до десятків і сотень кілометрів, а середня швидкість переміщення приблизно 50-60 км/год. Середня ширина – 350-400 м.

Горби, ліси, моря, озера, річки не є перешкодою. При перетинанні водних басейнів смерч може повністю осушити невелике озеро або болото.

Смерч, стикаючись з поверхнею землі, часто завдає руйнації такої ж сили, як і сильні ураганні вітри, але на значно менших площах. Ці руйнації пов'язані з дією повітря, яке стрімко обер­тається, і різким підйомом повітряних мас догори. При цьому деякі об'єкти (автомобілі, легкі будівлі, дахи будинків, люди і тварини) можуть відриватися і переноситися на сотні метрів. Падаючи, ці об'єкти руйнуються, а люди і тварини зазнають травматичних ушкоджень, можлива навіть їхня загибель. Од­ночасно за рахунок потрапляння у повітря величезної кількості дрібних предметів можуть відбуватися непрямі ураження лю­дей. Так, внаслідок смерчу в м. Іваново (1984) постраждало 804 особи і загинуло — 69.

У СНД протягом останніх 100 років смерчі найчастіше ви­никали над Чорноморським узбережжям Кавказу.

На Чорному і Азовському морях за 10 років проходить в средньому 25-30 смерчів. Смерчі, що утворюються о на морях, дуже часто виходять на побережжя, де не тільки не втрачають, а й нарощують силу.

Дуже складно прогнозувати місце та час появи смерча. Тому вони частіше виникають раптово, передбачити наслідки тим більше неможливо.

Урагани, бурі і смерчі належать до найпотужніших сил стихії і за своїм руйнівним впливом часто порівнюються з землетрусом.

o Порохові (пісчані) бурі супровождуються переносом великої кількості частинок грунту і піска. Виникають в пустельних, напівпустельних степах і здатні перенести мільйони тонн пороху на сотні і навіть тисячі кілометрів, засипавши територію площею в декілька сот тисяч квадратних кілометрів. Подібні бурі відмічаются в основному влітку, під час суховіїв, інколи весною і в безсніжні зими. В степовій зоні вони зазвичай виникають при нераціональному оброблянні земель.

o Безпорохові бурі. Характеризуються відсутністю
пороху в повітрі та порівняно меншими масштабами зруйнувань і збитків. Однако при подальшому пересуванні вони можуть перетворитися в порохову або снігову бурю в залежності від складу та стану поверхні землі і наявності снігового покриву.

o Снігові бурі характеризуются значними швидкостями вітру, що сприяє зимовю пересуванню по повітрю значної кількості снігу. Їх тривалість коливається від декількох годин до декількох діб. Мають порівняно вузьку полосу дії (до декількох десятків кілометрів).

Основним показником, який визначає руйнівну дію ураганів, бур і смерчів, є швидкісний натиск повітряних мас, що обумов'лює силу динамічного удару і характеризується метальною дією Вони спричиняють значні руйнації, завдають великого збитку народному господарству, призводять до людських жертв.

Сигнал повідомлення про загрозу ураганів, бур і смерчів подається сиреною і дублюється через зовнішні гучномовці і квартирні радіоприймачі, а також місцеві станції радіомовлення і телебачення.

Отримавши такий сигнал, населення розпочинає роботи спрямовані на підвищення міцності і надійності будинків, споруд та інших місць розташування людей, вживає заходів про протипожежної профілактики, створює необхідні запаси для забез­печення життєдіяльності.

З навітряного боку будинків щільно зачиняються вікна, двері, люки горищ, вентиляційні отвори. Шибки вікон заклеюють, вікна і вітрини захищають ставнями або щитами. Для збалан­сування внутрішнього тиску двері і вікна з підвітряного боку будинків відчиняються.

Отримавши інформацію про безпосереднє наближення урага­ну або сильної бурі, жителі населених пунктів займають рані­ше підготовлені місця в будинках або укриттях, а у випадку дії смерчів - тільки підвальні помешкання і підземні споруди.

У разі вимушеного перебування під відкритим небом слід триматися на безпечній відстані від будинків і займати для за­хисту яри, ями, канави, кювети доріг. Потрібно лягти на дно укриття і щільно притиснутися до землі. Такі дії значно змен­шують кількість ушкоджень.

Іноді стихійним лихом можуть стати рясні опади у вигляді снігу та дощу. Інтенсивне випадання снігу може призводити до утворення снігових заносів, які паралізують роботу автомо­більного та залізничного транспорту, порушують нормальне життя населених пунктів. Дощові зливи можуть призводити до повені.

Під час урагану (смерчу) до 50 % травм виникає від предме­тів, що летять і падають. У структурі ушкоджень черепно-моз­кова травма (ЧМТ)може становити 50-70 % (тяжка ЧМТ — 18-20 %), переломи кісток кінцівок, таза, хребта — близько 15 %. Комбінована травма може сягати 60-65 %.Рани, як пра­вило, рвані, забруднені піском, землею, осколками скла на ве­лику глибину.