Населення

Дана таблиця дозволяє зробити тільки приблизний прогностичний розрахунок можливих втрат, оскільки не враховує цілої низки чинників, які визначають втрати населення в зоні затоплення. Проте використання наведеного поділу району затоплення на зони і характеристика можливих втрат у кожній з них дають можливість прогнозувати:

- чисельність населення, яке проживає у кожній із зон затоплення, і можливі втрати в них;

- сили і засоби охорони здоров’я, що будуть потрібні для надання медичної допомоги потерпілим у зонах затоплення;

- райони (ділянки) ведення рятувальних робіт, ймовірні місця розгортання медичних формувань і закладів;

- медичні формування, що потрапляють у зони затоплення, шляхи і райони евакуації;

- райони евакуації населення за межі зон затоплення і необхідні сили й засоби охорони здоров’я для їх обслуговування тощо.

Це значно може полегшити прогнозування медико-тактичного стану в районі повені і розроблення плану медичного забезпечення населення.

Згідно з даними про організацію надання екстреної медичної допомоги на до госпітальному етапі в умовах великого міста у разі катастрофічної повені питома вага потерпілого населення, яке потребує екстреної медичної допомоги (у % чисельності населення), в різних районах міста буде коливатись6

- у теплий період року вдень від 0, 02 до 2, 7%, уночі від 0, 06 до 4, 5%;

- у холодний період року від 0, 04 до 4, 3% удень і до 0, 08-5, 7% уночі.

Санітарні втрати під час повеней в основному терапевтичного профілю.

Найважчими ураженнями людей можуть бути утоплення і загальне охолодження (замерзання).

Багато потерпілих внаслідок утоплення потребують негайного проведення реанімаційних заходів. У 20% осіб, які перенесли загальне охолодження (III і IY стадії), без надання негайної реанімаційної допомоги протягом першої години після врятування може настати смерть. Ті та інші потребують обов’язкової госпіталізації. З інших уражень, особливо в зимовий час, можна очікувати на появу застудних захворювань, зокрема пневмонії.

Можливі гіпертонічні кризи, напади бронхіальної астми, порушення мозкового кровообігу, передчасні пологи. Необхідно мати на увазі можливість появи психічних розладів у частини населення, що буде вимагати стаціонарного лікування. Дуже небезпечна паніка як прояв стану крайньої психічної та емоційної напруги. У деяких випадках паніка носить епідемічний характер (так зване психічне зараження). Разом з тим, не виключені ураження хірургічного профілю (переломи, вивихи, поранення тощо).

Важливе значення в ліквідації медичних наслідків відіграє са­нітарно-епідемічний стан зони лиха. У зонах катастрофічного затоплення можуть руйнуватися (розмиватися) системи водо­постачання, каналізації, зливних комунікацій, банно-пральних стічних вод, місця збору сміття і нечистот та інших відходів.

Нечистоти, сміття і відходи забруднюють зони затоплення і поширюються за течією хвилею затоплення. У таких зонах зростає небезпека виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань. Цьому сприятиме також скупчення населення на обмеженій території за умов значного погіршання матеріально-побутових умов життя.

Наочним прикладом є повінь влітку 1989 р. в Примор’ї, яка завдала величезного збитку народному господарству. Під час цієї повені загинув готовий до зберігання врожай, виявилися залитими тваринницькі ферми, пасовища.

Умови для виникнення епідемій, поранень, гнійних і анаеробних інфекцій виявилися в цей період найсприятливішими. Інфекційні наслідки повені підпорядковувалися певним закономірностям. Слідом за розвитком катастрофічного затоплення одним з перших відчули навантаження інфекційні стаціонари шлунково-кишкового профілю. Масово почали надходити хворі з традиційними кишковими інфекціями (дизентерія, колі ентерит, дисбактеріоз, сальмонельоз). Збільшився рівень захворюваності на гепатит А, зоонози (лептоспіроз, туляремія). Серйозні наслідки відчули хірургічні клініки і стаціонари. У дитячих інфекційних стаціонарах побільшало хворих із менінгококовою інфекцією. У деяких населених пунктах не встигли вивезти в безпечні місця худобу, що обумовило її загибель. Чимало тварин загинуло в тайзі. Трупи загиблих тварин розкладалися, вода змивала все це в ріки, захоплюючи на своєму шляху нечистоти, вимивала місця скотомогильників, вигрібних ям, складів нафтопродуктів тощо.

До основних характеристик наслідків повеней відносять:

- кількість населення, яка опинилася в зоні повені;

- кількість населених пунктів, що попали в зону повені;

- кількість підприємств, протяжність автомобільних і залізничних доріг, ліній електропередач, зв’язку і комунікацій, що опинилися в зоні затоплення;

- кількість тварин, що загинули, зруйнованих мостів і тоне лей.

Розрізняють прямий і непрямий збиток від повеней.

Прямий – це, наприклад, ушкодження і зруйнування житлових і промислових споруд, залізничних і автомобільних доріг, ліній електропередач і зв’язку, загибель тварин і врожаю, знищення і псування сировини, топлива, продуктів харчування, кормів, затрати на тимчасову евакуацію населення і матеріальних засобів.

До непрямих збитків відносять: затрати на придбання і доставку в потерпілі райони продуктів харчування, будівельних матеріалів і кормів для тварин, скорочення вироблення продукції, погіршання умов життя населення.

Прямий та непрямий збитки знаходяться, в більшій мірі в співвідношенні 70%: 30%.