Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Напрями пошуку роботи.






 

Після визначення з урахуванням нахилів і здібностей бажаної професії та роботи,

після встановлення поточних та перспективних цілей щодо власного працевлашту-

вання та формування кар’єри можна приступати безпосередньо до пошуку роботи

з використанням усіх можливостей та шляхів влаштування на роботу. Розглянемо

основні з них.

Для початку варто сповістити якомого більшу кількість своїх знайомих (переду-

сім тих, що працюють в хороших організаціях) про те, що ви шукаєте роботу. Од-

нак цей спосіб пошуку роботи має поряд з перевагами низку недоліків. Так, ви здо-

буваєте зацікавлених у вашому працевлаштуванні помічників та маєте змогу отри-

мати інформацію з перших рук, проте може статися так, що ви витратите багато ча-

су на проходження безперспективних співбесід лише тому, що вам не зручно було

відмовити людині, яка турбується про вас. Також у друзів та родичів можуть бути

абсолютно інші уявлення про роботу, яка вам потрібна, є загроза потрапити після

влаштування через знайомих у дуже незручну ситуацію через змішування різних

стосунків тощо. Тому, обравши цей шлях пошуку роботи, потрібно бути готовим

до цього та ретельно зважувати пропозиції.

Доцільно також звернутись до посередницьких фірм, які займаються питаннями

працевлаштування громадян, зокрема до кадрових агенцій. Такі агенції поділяють-

ся на дві групи за принциповою різницею в організації співробітництва. Так, перша

група – це агенції з працевлаштування, які беруть плату з людей, що шукають ро-

боту (вони шукають вакансію під конкретну людину, при цьому шанси влаштува-

тись на роботу через агенції цього типу вищі, оскільки вони заробляють на тому, що знаходять вам роботу; скористатись послугами такого типу агенцій варто в тих

випадках, коли ви не маєте досвіду, не вмієте правильно скласти резюме або не мо-

жете його розіслати через будь-які засоби інформації).

Друга група – рекрутингові агенції, які виконують замовлення фірм з питань під-

бору персоналу, тому послуги для людей, що шукають роботу, є безплатними, а

відповідно саме роботодавці оплачують послуги агенцій. В більшості рекрутинго-

вих агенцій є база даних кандидатів, і щоб потрапити в цю базу даних, достатньо

надіслати чи безпосередньо принести своє резюме. Запрошення на зустріч в аген-

ство можна вважати початком працевлаштування. Рекрутери лише представляють

кандидатуру претендента, а все інше залежить головним чином від того, як він себе

проявить на співбесіді, від думки роботодавця тощо.

Пошук роботи за допомогою видань з працевлаштування приносить успіх бага-

тьом, однак далеко не всім. Потрібно ретельно оглянути видання, якщо вашій про-

фесії приділена рубрика або підрубрика, варто скористатись цією газетою. Ще одна

можливість пошуку роботи через газету – дати власне оголошення. Коротке оголо-

шення дає змогу акцентувати увагу на сильних сторонах претендента та упустити

інформацію про деякі слабкі сторони, які неодмінно розкриваються в резюме.

Це підвищить ваші успіхи в пошуку роботи, оскільки оголошення читають спів-

робітники служб з управління персоналом, керівники фірм, рекрутери кадрових

агенцій, тобто саме ті люди, що займаються набором персоналу.

Пропозицій у вас буде значно більше, однак є і недоліки, які проявляються у при-

йомі значної кількості телефонних дзвінків, відвідуванні не завжди корисних спів-

бесід тощо.

Участь у днях кар’єри та ярмарках вакансій корисна перш за все для молоді,

яка щойно закінчила навчання або ще його продовжує. Переваги такого способу

пошуку роботи полягають у тому, що претенденти мають можливість отримати до-

даткову інформацію про компанію через безпосереднє з її представником, а фірма

з самого початку розуміє, що у більшості претендентів немає досвіду роботи, тому

це не стане «вузьким місцем» резюме кандидата. Також претендент на роботу може залишити свої дані одразу в декількох фірмах. Однак недоліком даного способу по-

шуку роботи може бути те, що в заходах такого рівня бере участь обмежена кіль-

кість фірм, сезонність їх здійснення тощо. Як правило, такі заходи влаштовують

двічі на рік – восени і навесні. Про конкретні дати їх проведення ви можете дізна-

тися по телефону у районному відділенні Державної служби зайнятості.

Пряме звернення до роботодавця – це спосіб пошуку роботи, який є досить ефе-

ктивним та не досить поширеним. Цей спосіб має ряд переваг, зокрема він демонст-

рує, що кандидат слідкує за ситуацією на ринку праці, здатен аналізувати її, телефо-

нує не за оголошенням, тому виділяється з потоку інших, ним зацікавляться, його за-

пам’ятають. Використання цього способу пошуку роботи потребує від претендента

низки якостей: здатності швидко приймати рішення, завойовувати та утримувати

увагу співрозмовника, швидкості адаптації.

У багатьох випадках ефективним шляхом пошуку роботи може бути звернення

до державної служби зайнятості. Державна служба зайнятості створена для реалі-

зації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки

і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки громадян, які тирча-

сово не працюють. Послуги із забезпечення зайнятості населення надаються держав-

ною службою безплатно. Діяльність державної служби зайнятості фінансується за

рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, передбачених на

ці цілі, тобто за кошти сіх громадян – платників податків. Вона існує не лише для

безробітних, а для забезпечення продуктивної зайнятості усього населення.

Пошук роботи через використання ресурсів мережі Internet дає можливості ко-

ристування значно більшими обсягами інформації та різними способами її пошуку,

що значно економить час та полегшує процес, забезпечуючи найсвіжішою інформа-

цією.

 

3. Підготовка і представлення інформації про себе на ринку праці.

Одним із найефективніших засобів самомаркетингуна ринку праці є гарне резюме.

Резюме – це розширена візитна картка, це ваша інформація про себе.

Професійне резюме – це стислий формалізований виклад особою, що претендує на

певну роботу, відомостей про свою освіту професійний досвід, ділові якості, додат-

кові знання та навички й інші дані, які можуть зацікавити роботодавця.

Резюме складається у вільній формі, але на практиці склалась певна культура напи-

сання резюме. В стандартних випадках професійне резюме містить такі пункти:

1. Особисті дані.

2. Мета (коротке формулювання на яку роботу і чому ви розраховуєте).

3. Досвід роботи.

4. Освіта.

5. Додаткова інформація.

6. Можливість надання рекомендацій. Дата і підпис.

Все це слід викласти чітко, структуровано, коротко, конкретно, активно, грамотно,

вибірково, чесно.

Щодо надання рекомендацій, слід лише згадати про таку можливість і можна наз-

вати від кого (чи з якої організації), однак самі рекомендації подаються лише на ви-

могу.

Всі позиції в резюме слід структурувати так, щоб кожна з них швидко знаходилася

і легко читалася. Не перенавантажуйте резюме зайвим текстом. Якщо є необхідність,

краще додайте до короткого резюме лист з поясненнями.

Ідеально написане резюме є маленьким шедевром, над яким, тим не менше, дово-

диться працювати все життя, щораз вдосконалюючи, задумуючись над кожною фра-

зою, над кожним словом. Під різні вакансії та нові вимоги складається нове резюме,

однак це означає не придумування чогось нового, а погляд на себе і свій досвід з ін-

шої точки зору, оцінюючи себе з позицій конкретної вакансії та потреб і вимог робо-

подавця.

 

 

4.Трудова кар’єра: поняття, значення, види, планування та реалізація.

 

Кар’єра – це швидке, успішне, прогресивне просування обраним трудовим (про-

фесійним) шляхом, що передбачає досягнення поваги, популярності, слави у своєму

колі / або матеріальної вигоди власними силами, за рахунок максимального викори-

стання своїх здібностей, професійної майстерності та особистих якостей.

Розрізняють два види кар’єри: професійну і внутріорганізаційну. Професійна

кар’єра характеризується проходженням конкретним працівником у процесі профе-

сійної діяльності різних стадій розвитку: навчання, початок трудової діяльності, про-

сесійне зростання, послідовний розвиток своїх індивідуальних професійних здібнос-

тей, припинення трудової діяльності та перехід на пенсію. Ці стадії працівник може

пройти в різних організаціях. Внутріорганізаційна кар’єра охоплює послідовну зміну

стадій професійного розвитку працівника в межах однієї організації (вертикальний і

горизонтальний напрями).

Кар’єра може бути динамічної (пов’язаною зі зміною робочих місць) або статич-

ною (здійснюється шляхом кваліфікаційного зростання на одному місці або за одні-

єю професією).

Формування трудової кар’єри здійснюється з урахуванням таких основних її етапів

протягом трудового життя людини:

1. Підготовчий етап (до 25 років) – отримання людиною освіти, професії.

2. Етап становлення (25-30 років) – освоєння професії, набуття навиків, досвіду.

3. Етап просування (30-40 років) – зростання кваліфікації, просування по службі.

4. Етап збереження (45-60 років) – досягнення найвищого рівня кваліфікації, знань,

умінь, досвіду, майстерності, можливість підйому на нові службові сходинки.

5. Завершальний етап (60-65 років) – пошук заміни, передача досвіду.

6. Пенсійний етап (після 65 років) – кар’єра працівника в цій організації завершена,

однак з’являються можливості для самореалізації в інших сферах життя.

Планування, реалізація і контроль ділової кар’єри з боку організації полягає в тому

щоб з моменту прийняття працівника на роботу і до моменту його звільнення органі-

зувати планомірне горизонтальне і вертикальне просування співробітника в системі

службових посад. Планування, реалізація і контроль кар’єри мають на меті забеспе-

чити взаємодію професійної та внутріорганізаційної кар’єри, що передбачає виріше-

ння конкретних завдань, а саме: пов’язати цілі організації і конкретного працівника;

забезпечити відкритість процесу управління кар’єрою; усунути ситуації, коли немає

можливостей для подальшого розвитку та просування співробітників; формувати

критерії службового та професійного зростання для конкретних кар’єрних рішень;

визначити шляхи просування задля адекватного задоволення кількісних і якісних

потреб підприємства в персоналі.

Трудовий контракт – це індивідуальний, формальний і строковий трудовий дого-

вір. Контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, пра-

ва, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі і матеріальна), умови матеріаль-

ного забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору мо-

жуть встановлюватись угодою сторін. Ця форма трудового договору є найприйнят-

нішою для ринкової економіки: вона дає можливість передбачити всі права та обо-

в’язки сторін, конкретизувати окремі умови, пристосовуючи їх до індивідуального випадку. Передбачення додаткової взаємної відповідальності сприяє створенню оп-

тимальних умов для реалізації інтересів обох сторін.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.