Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






ДОДАТОК № 2. Закінчення нервових волокон (рецептори, ефектори, синапси)






Закінчення нервових волокон (рецептори, ефектори, синапси). Синапс — механізм передавання збудження у синапсах. Види синапсів.

 

Усі нервові волокна закінчуються кінцевим апаратом - нервовими закінченнями. За функціональним значенням нервові закінчення поділяють на три групи: 1) ефектори, 2) рецептори, 3) міжнейронні синапси.

Ефекторні нервові закінчення (ефектори) залежно від функції органа, що іннервується, поділяють на рухові та секреторні. Рухові закінчення є у посмугованих та гладких м'язах, секреторні - у залозах. За участю ефекторів нервовий імпульс передається на тканини робочих органів.

Рухові закінчення у посмугованих м'язах називаються нервово-м'язовими (аксо-м'язовими) синапсами, або моторними бляшками. Вони являють собою закінчення аксонів клітин передніх рогів спинного мозку або моторних ядер головного мозку. Аксо-м'язовий синапс складається з нервового полюса, що являє собою кінцеве розгалуження осьового циліндра нервового волокна, і м'язового полюса - спеціалізованої ділянки м'язового волокна. Плазмолеми термінальних гілок аксона розділені синаптичною щілиною. Термінальні гілки нервового волокна у даному синапсі характеризуються великою кількістю мітохондрій і чисельними синаптичними міхурцями, що містять характерний для цього виду закінчень медіатор - ацетилхолін.

Рецептори (чутливі нервові закінчення) - це кінцеві апарати дендритів чутливих нейронів. Рецептори пристосовані до сприйняття подразнень, що

надходять до організму. Розрізняють екстерорецептори, які сприймають подраз­нення із зовнішнього середовища, та інтерорецептори, подразнення до яких надходять від власних тканин організму. Різновидом інтерорецепторів є пропріо-рецептори - чутливі нервові закінчення у м'язах і сухожилках, які беруть участь у регуляції рухів і положення тіла в просторі. Залежно від природи подразнень, які викликають збудження чутливих нервових закінчень, останні поділяють на терморецептори (сприймають зміни температури), механорецептори (сприймають дію механічних подразників), ноцірецептори (сприймають больові подразнення).

Залежно від будови, існують вільні та невільні нервові закінчення. Вільні нервові закінчення складаються лише з розгалужень осьового циліндра. Невільні рецептори, крім осьового циліндра, включають також клітини нейроглії. Якщо невільні нервові закінчення оточує сполучнотканинна капсула, вони отримують назву капсульованих; ті невільні рецептори, які не мають сполучнотканинної капсули, називають некапсульованими. Рецепторні закінчення у складі епітелі­альної, сполучної та м'язової тканин мають ряд особливостей будови.

Вільні чутливі нервові закінчення зустрічаються в епітелії, а також у спо­лучній тканині. Проникаючи в епітеліальний пласт, нервові волокна втрачають мієлінову оболонку і нейролему, а базальна мембрана їх лемоцитів зливається з епітеліальною.

Невільні некапсульовані нервові закінчення складаються з розгалужень дендритів, оточених лемоцитами. Вони зустрічаються у сполучній тканині шкіри (дермі), а також у власній пластинці слизових оболонок.

Невільні капсульовані нервові закінчення дуже різноманітні, але мають єди­ний загальний план будови: їх основу складають розгалуження дендрита, які безпосередньо оточені лемоцитами і зовні покриті особливою сполучнотканин­ною капсулою. До цього виду нервових закінчень відносять пластинчасті тільця (Фатер-Паччіні), дотикові тільця (Мейснера), кінцеві колби Краузе, нервово-м'язові веретена і нервово-сухожилкові веретена (сухожилкові органи Гольджі).

Пластинчасті тільця Фатер-Паччіні зустрічаються у сполучній тканині внут­рішніх органів і шкіри. Вони мають вигляд округлих утворів, сприймають тиск і вібрацію. Структурними компонентами тільця є: внутрішня колба (цибулина), яка утворена видозміненими сплющеними лемоцитами і в яку проникають одне або кілька нервових волокон; зовнішня колба - пошарова сполучнотканинна капсула, яка складається із фібробластів і колагенових волокон.

Дотикові тільця Мейснера розміщені переважно у сосочковому шарі дерми і є рецепторами.

Кінцеві колби Краузе зустрічаються у кон'юнктиві ока, сполучній тканині язика, власній пластинці слизової оболонки порожнини рота, надгортанника. Колби Краузе є механорецепторами, і, можливо, холодовими рецепторами.

Нервово-м'язові веретена сприймають зміну довжини посмугованих м'язів. Це складні капсульовані нервові закінчення, яким властива як чутлива, так і

рухова іннервація. Кількість веретен у м'язі залежить від його функції: чим точніший рух виконує м'яз, тим більшою е їх кількість.

Нервово-сухожилкові веретена, сухожилкові органи Гольджі (рецептори розтягнення) - це веретеноподібні капсульовані структури, що розташовуються в ділянці з'єднання волокон посмугованих м'язів з колагеновими волокнами сухожилків. Вони є механорецепторами, які сприймають взаємне зміщення колагенових волокон і зміну їхнього положення щодо оточуючих тканин.

Міжнейронні синапси - спеціалізовані контакти нервових клітин, що проводять імпульси в одному напрямку. За морфологічними ознаками серед них розрізняють: 1) аксосоматичні синапси (термінальні гілки аксона першого нейрона закінчуються на тілі другого); 2) аксодендритні синапси (термінальні гілки аксона першого нейрона вступають у синаптичний зв'язок з дендритом другого); 3) аксоаксонні синапси (термінальні гілки аксона одного нейрона закінчуються на аксоні другого).

За морфо-функціональними ознаками синапси поділяються на хімічні (міхур­цеві) та електричні, які характеризуються щільним приляганням плазмолеми двох нейроцитів (переважно їх дендритів або тіл). Хімічні синапси можуть бути збуджувальними або гальмівними.

 

___________________________________ SS

Методична розробка для організації самостійної роботи

студентів № 16.

2 години.

Дисципліна: Анатомія людини

Тема: Автономна частина периферійної нервової системи. Класифікація автономної частини. Будова її відділів: симпатичного і парасимпатичного. Схема вегетативної рефлекторної дуги.

Викладач: Рибальченко Віталій Валентинович

Курс, група: І курс, групи 11, 12, 13. Спеціальність: 5.110.102 «сестринська справа»

І. Актуальність теми: Функції організму поділяють на соматичні і вегетативні. До соматичних відносять чуттєве сприйняття подразнень і рухові реакції, що здійснюються скелетними м'язами. До вегетативних - функції, від яких залежить обмін речовин в організмі (кровообіг, дихання, травлення, виділення і т.ін.), а також ріст і розмноження.

ІІ. Навчальні цілі:

Знати: 1. Відділи симпатичної та парасимпатичної частини нервової системи.

2.Склад симпатичного стовбуру таосновні ядра парасимпатичної частини.

3. Склад рефлекторної дуги.

Вміти: - Характеризувати ядра та сплетення парасимпатичної частини нервової системи.

- Схематично зображувати дуги соматичних та вегетативних рефлекторних дуг;

 

ІІІ. Матеріали доаудиторної та аудиторної самостійної роботи:

ІІІ.а. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми. Для вивчення теми

необхідно:

Знати Вміти З дисципліни
1. Вплив симпатичної та парасимпатичної нервової системи нафункції організму.   -Визначати як діють симпатичні та парасимпатичні нерви при подразненні Анатомія та фізіологія людини.  
2. Роль симпатичної частини периферійної нервової системи в задоволенні потреб організму людини. Адаптаційно-трофічна функція автономної частини периферійної нервової системи. Характеризувати трофічну та адаптаційну роль автономної системи. Анатомія та фізіологія людини.

 

ІІІ.б. Рекомендована література:

Основна: ФедонюкЯ.І. Анатомія та фізіологія з патологією.— Тернопіль: Укрмед-книга, 2001. -

С. 237-251

Додаткова: - Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини. — К.: Вища шк., 1992. —

С. 227-239.

 

ІІІ.в. Основні етапи роботи:

1 етап - опрацювання рекомендованої літератури.

Завдання Зверніть увагу
1.Прочитати статтю 1 «Симпатична частина». (З рекомендованої літератури або з додатка № 1.). 1. На відділи симпатичної частини нервової системи. 2. На частини симпатичного стовбура.
2.Прочитати статтю 2 «Парасимпатична частина». (З рекомендованої літератури або з додатка № 1.). 1. На відділи парасимпатичної частини нервової системи. 2. На ядра парасимпатичної частини. 3. На розмішення черевного сплетення
3. Розгляньте схему в 3 статті «Схема вегетативної рефлекторної дуги». 1. На від’ємність соматичних та вегетативних рефлексів

 

2 етап - виконання завдань для самоконтролю:

Завдання Зверніть увагу
1.Прочитавши статтю № 1 «Симпатична частина» зробіть її стислий конспект. (З рекомендованої літератури або з додатка № 1.). 1. На відділи симпатичної частини нервової системи. 2. На частини симпатичного стовбура.
2.Зробіть стислий конспект статті №2 «Парасимпатична частина». (З рекомендованої літератури або з додатка № 1.). 1. На відділи парасимпатичної частини нервової системи. 2. На ядра парасимпатичної частини. 3. На розмішення черевного сплетення
3. Перемалюйте схему з статті №3 у зошити. 1. На від’ємність соматичних та вегетативних рефлексів

 

3 етап - закріплення знань та навичок. Після вивчення теми необхідно:

Знати Вміти
1. Відділи симпатичної частини нервової системи. 2.Склад симпатичного стовбуру 1. Малювати схематично розміщення частин симпатичного стовбуру
1. Відділи парасимпатичної частини нервової системи. 2. Основні ядра парасимпатичної частини. 1. Характеризувати ядра та сплетення парасимпатичної частини нервової системи.  
1. Склад рефлекторної дуги. 1. Схематично зображати дуги соматичних та вегетативних рефлекторних дуг

 

ІV. Додаткові завдання (матеріали позааудиторної роботи):

Рефлексотерапия. (мовою оригіналу)

(з додатка № 2).

 

Додатки до СПРС № 16:






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.