Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
ДОДАТОК № 1.
|
|
Окістя. З’єднання кісток, їхня класифікація. Види синартрозів, симфізи, діартрози.
Зовні кістка, за винятком суглобових поверхонь, покрита окістям. Окістя складається з поверхневого волокнистого шару, утвореного пучками колагенових волокон, та глибокого остеогенного шару (в ньому розміщені остеобласти та остеокласти). За рахунок окістя, яке пронизане судинами, здійснюється живлення кісткової тканини; клітинні елементи остеогенного шару забезпечують ріст кістки у ширину та її регенерацію. Суглобові поверхні кістки покриті суглобовим хрящем. Між епіфізом та діафізом трубчастих кісток знаходиться хрящова пластинка росту (епіфізарна), за рахунок якої кістка росте в довжину.
Артросиндесмологія - наука про з'єднання кісток.
З'єднання кісток об'єднують кістки скелета в єдине ціле. Ці з'єднання мають різноманітну будову і такі фізичні властивості, як міцність, пружність та рухомість. Ці властивості залежать від функції даного з'єднання.
Розрізняють такі типи з'єднань між кістками (рис. 4.5).
1. Неперервні (синартрози). Між кістками є прошарок сполучної тканини, хряща або м'яза. Вони нерухомі або малорухомі.
2.Перервні (діартрози, суглоби) (агіісиїаііо). Вони характеризуються наявністю порожнини між кістками. За функцією вони більш рухомі.
3. Напівсуглоби (симфізи). Це перехідна форма між неперервними і перервними з'єднаннями. В цьому випадку в сполучній тканині (хрящі), що знаходиться між кістками, є щілина.
Неперервних з'єднань є чотири види:
1. Синдесмоз - якщо в проміжку між кістками після народження залишається
сполучна тканина. Наприклад, міжкісткова мембрана на передпліччі.
2. Синхондроз – якщо в проміжку між кістками сполучна тканина переходить у хрящ. Наприклад, між І ребром і грудниною.
3. Синостоз - якщо в проміжку між кістками сполучна тканина переходить у кісткову. Наприклад, тазова кістка.
4. Синсаркоз - з'єднання між кістками за допомогою посмугованих м'язів. Наприклад, з'єднання лопатки з хребтом та ребрами; черепа з під'язиковою кісткою.
Перервні з'єднання (суглоби) утворюються лише тоді, коли для цього є чотири необхідні компоненти, а саме: наявність двох суглобових поверхонь, капсули, синовіальної рідини і порожнини. Синовіальна рідина змочує суглобові поверхні для зменшення тертя під час рухів, а капсула герметичне оточує суглобову порожнину.
Крім цих чотирьох обов'язкових складових суглоба, в деяких зчленуваннях є додаткові елементи. А саме: синовіальні ворсинки, синовіальні складки, сумки; жирові складки, диски, меніски, внутрішньосуглобові зв'язки, сесамоподібні кістки.
Усі ці додаткові елементи виникають у суглобах, на які припадає велике функціональне навантаження.
Класифікація суглобів
Усі суглоби класифікуються за кількістю суглобових поверхонь, за формою та функцією.
За кількістю суглобових поверхонь розрізняють суглоби:
1. Прості (якщо в утворенні суглоба бере участь дві кістки). Наприклад, між фалангові суглоби.
2. Складні (якщо в утворенні суглоба бере участь більше ніж дві кістки). Наприклад, ліктьовий суглоб.
3. Комплексні (якщо всередині суглоба є диски, меніски). Наприклад, колінний суглоб.
4. Комбіновані (якщо суглоб складається з двох анатомічне відокремлених суглобів, які функціонують одночасно). Наприклад, скронево-нижньощелепний.
За функцією розрізняємо суглоби:
1. Одноосьові - коли в суглобі можливі рухи лише навколо однієї осі.
2. Двохосьові - коли в суглобі можливі рухи навколо двох осей.
3. Багатоосьові - коли в суглобі можливі рухи навколо трьох осей.
За формою одноосьові суглоби бувають блокоподібними та циліндричними: двохосьові - еліпсоподібними, виростковими та сідлоподібними; багатоосьові - кулястими, плоскими, чашоподібними (рис. 4.6).
Залежно від будови поверхонь, які зчленовуються (форма, розмір і т. ін.), у суглобах можливі рухи навколо різних осей.
Види рухів у суглобах.
В біомеханіці суглобів розрізняють такі осі: фронтальну, сагітальну і вертикальну.
Навколо фронтальної осі відбуваються такі рухи, як згинання і розгинання; навколо сагітальної осі - приведення та відведення; навколо вертикальної осі -обертання, тобто кістка рухається навколо своєї поздовжньої осі.
Коловий рух - це послідовний рух навколо всіх трьох осей, при якому вільний кінець кістки або кінцівки (наприклад, кисть) описує коло.
Величина об'єму рухів у суглобах залежить від форми суглоба, кількості та розташування зв'язок, що укріплюють суглоб, від розташування та ступеня розтягування м'язів, які оточують суглоб.
|
|