ДОДАТОК № 1. Загальні дані про скелет та його функції.

Загальні дані про скелет та його функції.

Основною відмінністю тварин від рослин є їх пристосування до навколиш­нього середовища шляхом переміщення в просторі.

У тваринному світі існує три види руху: 1) амебоїдний (за допомогою протоплазми - амеби); 2) миготливий (за допомогою війок - інфузорії); 3) м'я­зовий (за допомогою спеціальних м'язових елементів, що мають здатність скорочуватися). У людини збереглися всі ці три види руху: амебоїдний рух лейкоцитів, коливання війок миготливого епітелію і скорочення м'язо­вих волокон, які становлять м'язи.

Опорно-руховий апарат складається з кіс­ток, їх з'єднань та м'язів. Кістки та їх з'єднання становлять пасивну частину, а м'язи - активну частину опорно-рухового апарату. Кістки ви­конують функцію важелів, а м'язи змінюють положення кісток.

Осі та площини тіла людини

Для визначення характеру рухів у суглобах та положення органа в просторі існують такі поняття, як площина і вісь.

Площин є три: сагітальна, фронтальна та горизонтальна (рис. 4.1).

Сагітальна площина (стрілоподібна) спрямована спереду назад-і поділяє тіло на ліву та праву частини. Таких площин через тіло можна провести безліч. Площина, що поділяє тіло на дві симетричні половини, називається серединною. Таку площину провести через тіло можна лише одну.

Фронтальна площина (лобова) проходить справа наліво (паралельно до лоба) і ділить тіло на передню та задню частини. Таких площин через тіло можна провести безліч.

Горизонтальна площина проходить пара­лельно до земної поверхні і поділяє тіло на верх­ню і нижню частини. Таких площин через тіло теж можна провести безліч.

Осей теж є три: сагітальна, фронтальна і вертикальна.

Сагітальна вісь проходить спереду назад, як стріла. Навколо неї можливі такі рухи як відведення і приведення, нахили вліво і вправо.

Фронтальна вісь проходить справа наліво, і навколо неї можливі згинання та розгинання.

Вертикальна вісь проходить зверху вниз, і навколо неї можливе обертання назовні і всередину, вправо і вліво.

Рухи, при яких відбувається перехід з однієї осі на іншу, мають назву коло­вих. Наприклад, дистальна частина верхньої кінцівки при цьому описує конус.

Для визначення положення органа в просторі користуються такими термі­нами, як: зовнішній, внутрішній, вентральний (передній), дорзальний (задній), проміжний, середній, глибокий, поверхневий, проксимальний (той, що знаходить­ся ближче до тіла), дистальний (той, що знаходиться дальше від тіла), верхній, нижній, медіальний (той, що лежить ближче до серединної площини), латераль­ний (той, що лежить далі від серединної площини), поздовжній, краніальний (черепний - той, що лежить ближче до головного кінця), каудальний (хвостовий - той, що лежить ближче до хвостового кінця), лівий, правий, поперечний.