Тема: Засоби масової інформації

Питання:

1. Види та функції засобів масової інформації.

2. ЗМІ як засіб формування громадської думки.

3. Участь ЗМІ у формуванні суспільної думки та громадського суспільства.

4. Свобода слова та цензура.

5. Інформаційний простір в Україні.

1 Засоби масової інформації, або мас-медіа – засоби інформування суспільства. До них належать: преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет-видання, кінематограф, звуко- і відеозаписи, відео- і телетекст, рекламні щити, домашні відеоцентри, що поєднують в телевізійні, телефонні, комп’ютерні та інші лінії зв’язку. Об’єднавчим критерієм для цих засобів зв’язку є повідомлення інформації масовій аудиторії, доступність багатьом людям, корпоративний характер виробництва і розповсюдження інформації.

Види ЗМІ. Найвідомішими і найпоширенішими в сучасному світі є такі ЗМІ: телебачення, радіо, преса, Інтернет. Згідно із законодавством України, друкованими засобами масової інформації є періодичні друковані видання (преса) – газети, журнали, бюлетені та разові видання в визначеним тиражем; аудіовізуальними засобами масової інформації є радіомовлення, телебачення, кіно, звуко- та відеозапис тощо. А Інтернет поєднує в собі можливості обох видів ЗМІ.

Функції ЗМІ:

- інформаційна;

- пізнавально-просвітницька;

- рекреаційна;

- нормативно-регулятивна.

Інформаційна функція спрямована на збагачення знань, задоволення потреб щодо певного кола питань або галузі знань. Повідомлення включають пояснення, коментарі, тлумачення, аналіз подій або явищ.

Нормативно-регулятивна функція ЗМІ полягає в інформуванні щодо того, якими є можливості й очікувана поведінка у суспільстві.

У межах рекреативної функції існує комунікативний аспект, спрямований на встановлення та розвиток зв’язків між опонентами. ЗМІ дають відчуття наявності однодумців, дозволяють відчувати об’єднання заради досягнення єдиної мети, підтримку одне одного.

2 З одного боку, ЗМІ повідомляють інформацію, з іншого – чинять вплив. Шляхом пропагування певних ідей, політичних програм та точок зору реалізується управління суспільною думкою. Вільна, незалежна преса в цьому сенсі вважається необхідною для реалізації демократичних прав та свобод. Але, навіть, за демократичних умов розвитку ЗМІ в їх інформаційному просторі розгортаються війни за владу: від просто самореклами певних партій, груп до боротьби з опонентами засобами компроматів та негативного піару.

Структура впливу на суспільство складається з впливу джерела інформації, дії змісту повідомлення, впливу ситуації, в якій здійснюється спроба переконати. Чим вища довіра до джерела інформації та чим вищий його авторитет у суспільстві, тим вищі його можливості впливу. Щодо змісту повідомлення, то переконливість залежить від якості доказів, логічності, несуперечливості, конкретності викладеного матеріалу. Ефективний вплив на людей чинить інформація, що має для них суб’єктивну значимість, враховує культурні традиції, ґрунтується на істинних фактах.

3 У демократичному суспільстві засоби масової інформації є компонентами політичної системи поряд із парламентом, виконавчою владою, незалежним судом.

ЗМІ здійснюють свою політичну управлінську роль у політичній системі шляхом обговорення, підтримки, критики різних політичних програм, платформ, ідей, пропозицій окремих осіб, громадських формувань, політичних партій, фракцій. ЗМІ виконують роль своєрідного громадського контролю й оприлюднення його результатів.

Усі політичні процеси, і в першу чергу демократичні, можна розглядати як двосторонні процеси обміну інформацією: виборці передають своїм обранцям свої побажання, вимоги, думки й висловлюють підтримку, а обрані ними представники приймають це, засвоюють, переробляють і створюють уже власні у формі політичних рішень.

Більш поширеним і значущим є опосередкований вплив ЗМІ на погляди, настрої, переконання широкого загалу громадян, на формування громадської думки.

Ключові функції громадської думки:

- інформаційна: громадська думка є джерелом інформації;

- регулятивна: полягає у ствердженні в суспільстві певних норм суспільних відносин, певних зразків поведінки та цінностей;

- управлінська: громадська думка надає інформацію та інтереси, потреби громадян для прийняття рішень у демократичному суспільстві.

4 У радянські часі ЗМІ були чітко підпорядковані контролю цензури. Над усім, що публікували ЗМІ колишнього СРСР, було встановлено жорсткий цензурний контроль. А над ним – контроль партійних органів. Головною місією ЗМІ було зміцнення, всебічна підтримка існуючого режиму. Водночас преса, радіо, телебачення були насичені критичними публікаціями, але критика була суворо «дозована».

Перебудова, на хвилях якої була започаткована у 80-ті роки ХХ ст. гласність, істотно змінила становище та функції ЗМІ. Але гласність не тотожна свободі слова. Значне розширення тематичного спектра виступів засобів масової інформації не означало повної свободи висловлювання думки. Саме тому одним із найважливіших завдань української держави після оголошення її незалежності стало формування і забезпечення демократичних засад діяльності ЗМІ.

Ст. 34 Конституції України проголошує: «Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.»

Однак реальна практика перших десятиліть свідчить, що конституційні, законодавчі засади свободи слова реалізуються із значними труднощами, що ускладнює виконання ЗМІ суспільних функцій.

Цензура – це регулювання діяльності ЗМІ за допомогою законів та ретельних перевірок, чи задовольняє законодавству і волі владної еліти та інформація, що надходить до народних мас.

Особлива відповідальність у сучасному демократичному світі покладається на самостійний та відповідальний вибір журналіста – яка інформація є корисною для суспільства, а яка може викликати негативні наслідки.

Основними ефектами впливу преси є:

- гуманітарний – результат впливу журналістських творів на моральні настанови особистості, на її культуру і соціалізацію, на орієнтири її соціальної поведінки;

- соціальний – результат впливу журналістських творів через посередництво цільової аудиторії на громадську думку і суспільну свідомість, на політику держави, на економічний, соціальний, культурний розвиток націй, на діяльність всіх структур соціуму.

Три основні вектори відповідальності преси та журналіста:

- інформаційне забезпечення плюралізму соціальної думки;

- захист прав і свобод особистості в її протистоянні з бюрократією;

- підвищення ефективності державної влади на основі консолідації суспільства.

5 В Україні зареєстровано більше 30 тис. періодичних видань.

Залежність ЗМІ від політичних інтересів власників або осіб, що офіційно чи неофіційно контролюють видання цілком очевидна. Головне призначення ЗМІ – продукування і трансляція інформації, що забезпечує реалізацію їхніх функцій. Але практика свідчіть, що ЗМІ широко використовують як для збагачення їх власників, так і для того, щоб «робити владу».

Саме власникам ЗМІ часто належить вирішальне слово у визначенні пріоритетів: інформація – гроші – влада. У багатьох ЗМІ набув поширення напрям, що дістав назву «жовта преса». Цьому напряму властиві концентрація уваги на плітках, інтимних стосунках, скандалах з життя передусім широко відомих людей. Прихильники такої практики, переслідуючи комерційні інтереси, посилаються на ст. 34 Конституції про права кожного на свободу слова і думки, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Але таке тлумачення цієї статті ігнорує іншу статтю – ст. 23 Конституції про обов’язки кожної людини перед суспільством і неприпустимість порушення прав і свобод інших людей.

Подальший розвиток українського суспільства української державності залежатиме від вдосконалення діяльності ЗМІ.

Тестові завдання

1. До видів ЗМІ належать:

2. До функцій ЗМІ входять:

А. дезінформаційна

Б. інформаційна

В. рекреаційна

Г. нормативно-регулятивна

Д. функція політизації населення

3. Інформаційний простір України є…

А. закритим

Б. відкритим

В. таким, що підлягає цензурі

Г. вільним щодо висловлювання

Д. політизованим

Е. насиченим рекламою

4. Ефективність діяльності ЗМІ, при якому людина, яка вважає, що висловлює думку меншості, боїться суспільної ізоляції й волітиме скоріш промовчати, аніж висловлювати свою думку вголос, має назву:

Додаткова література

1. Соколов А. В. Общая теория социальной коммуникации: Учеб. пособие. – СПб: Михайлов, 2002. – 460 с.

3. Кашкин В. Б. Введение в теорию коммуникации: Учеб. пособие. – Воронеж: Изд-ва ВГТУ, 2000. – 175 с.