Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
І. Екзогенні фактори
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Національний медичний університет імені О.О.Богомольця
“Затверджено”
на методичній нараді кафедри
пропедевтики внутрішньої медицини № 1
Завідувач кафедри,
професор В.З.Нетяженко
________________________
Протокол № ________
“______” _____________ 2009 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
| Навчальна дисципліна | Пропедевтика внутрішньої медицини |
| Модуль № 2 | Симптоми та синдроми при захворюваннях внутрішніх органів |
| Змістовний модуль № 8 | Основні симптоми та синдроми при захворюваннях шлунково–кишкового тракту і системи виділення |
| Тема заняття | Клініко-інструментальне та лабораторне дослідження хворих на хронічний гастрит, виразкову хворобу шлунка та 12-палої кишки. Основні симптоми та синдроми. Аналіз результатів дослідження шлункового вмісту. |
| Курс | ІІІ |
| Факультети | ІІ, ІІІ медичні, факультет підготовки лікарів для ЗСУ |
Київ – 2009
1. Актуальність теми:
Захворювання шлунка та 12–палої кишки надзвичайно розповсюджені у світі. Найчастіше з них зустрічаються хронічні гастрити, гастродуоденіти, шлункові та дуоденальні виразки. Так, у різних країнах на хронічний гастрит страждає близько 20–30% усього дорослого населення. З-поміж усіх захворювань шлунка на хронічний гастрит припадає 80–85%. Щодо виразкової хвороби (або пептичної виразки), то за даними окремих досліджень нею протягом життя страждає 10–20% всіх мешканців планети. В Україні на сьогоднішній день число тільки зареєстрованих хворих перевищує 5 мільйонів. Слід зважати на те, що виразкова хвороба уражає в основному людей молодого та середнього віку, що завдає величезних економічних втрат суспільству. Своєчасно не виявлене або неадекватно ліковане захворювання шлунка та 12–палої кишки призводить до розвитку серйозних ускладнень, коригувати які у подальшому дуже важко.
Таким чином, вкрай важливо засвоєння основних клінічних проявів гастриту та виразок шлунка і 12–палої кишки, вміння методично вірно обстежувати таких хворих та трактувати результати додаткових методів (лабораторних, інструментальних).
2. Конкретні цілі:
– Пояснювати будову шлунка, 12-палої кишки та процеси перетравлювання їжі, які відбуваються в цих відділах ШКТ
– Демонструвати основні принципи фізикального обстеження хворого із патологією шлунка та 12-палої кишки
– Пояснювати походження патологічних симптомів при гастритах та пептичних виразках шлунка та 12-палої кишки.
– Трактувати основні симптоми та синдромі при захворюваннях шлунка та 12-палої кишки, диференціювати симптоми по їх значимості, важкості, виділяти головні та доповнюючі
– Класифікувати гастрити в залежності від етіології, патогенезу, морфології та активності процесу
– Диференціювати симптоми гастритів в залежності від характеру шлункової секреції
– Пояснювати методику проведення дослідження шлункового вмісту
– Аналізувати результати дослідження шлункового вмісту
– Визначати локалізацію пептичних виразок на підставі скарг хворого та результатів фізикального дослідження
– Робити попередній висновок щодо характеру ураження шлунка та 12-п. кишки на підставі розпиту, фізикального обстеження хворого та результатів дослідження шлункового вмісту
– Визначати симптоми основних ускладнень виразкової хвороби
– Вирізняти симптоми розвитку раку шлунка з-поміж інших симптомів захворювань шлунка
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
| Назви попередніх дисциплін | Отримані знання |
| 1. Анатомія людини | – Демонструвати знання анатомічних відділів шлунка, його кровопостачання та іннервації; – Пояснювати будови12–палої кишки – Трактувати топографічні взаємовідношення та проекції різних відділів шлунка та 12-палої кишки на передню черевну стінку – Вільно використовувати латинські назви основних відділів шлунка та 12-палої кишки, судин та нервів, що беруть участь у трофіці цих відділів ШКТ |
| 2. Гістологія та ембріологія | Пояснювати будову стінки шлунка та 12-п. кишки, розподіл та функції залоз шлункового та кишкового |
| 3. Фізіологія | – Пояснювати механізм перетравлювання їжі в шлунку та 12-п. кишці, забезпечення травлення харчовим соком та ферментами – Пояснювати механізми змін властивостей стінки шлунка та кишківника при дії різних внутрішніх та зовнішніх чинників – Оцінювати функцію всмоктування в шлунку та 12-п. кишці – Аналізувати нервову та гуморальну регуляцію процесів травлення у шлунку та 12-п. кишці |
| 4. Біохімія | – Аналізувати біохімічний склад шлункового вмісту – Визначати секреторну та кислотопродукуючу функцію шлунка – Трактувати зміни складу шлункового та дуоденального соку при різних патологічних станах |
| 5. Деонтологія в медицині | Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та вміння застосовувати їх при спілкуванні із хворим |
| 6.Латинська мова та медична термінологія | Застосовувати латинську медичну термінологію при позначенні основних скарг хворого, симптомів та синдромів при захворюваннях шлунка та 12-палої кишки |
Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
1. Засвоїти основні патологічні симптоми при захворюваннях шлунка та 12-палої кишки, аналізувати їх взаємозв'язок, на цій основі формувати висновок про характер захворювання.
2. Ознайомитись з основними методами досліджень шлунка та 12-палої кишки.
3. Навчитися трактувати результати лабораторного дослідження шлункового вмісту та на їх основі робити висновок простан секреторної та кислотоутворюючої функції шлунка.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
| Термін | Визначення |
| 1. Хронічний гастрит | – хронічне запалення слизової оболонки, яке характеризується її клітинною інфільтрацією, порушенням фізіологічної регенерації і внаслідок цього атрофією залозистого епітелію (при прогресуючому перебігу), кишковою метаплазією, порушенням секреторної, моторної і інкреторної функцій шлунка. |
| 2. Виразкова хвороба | – хронічне рецидивуюче захворювання, схильне до прогресування з поліциклічним перебігом, характерними рисами якого є сезонні загострення, що супроводжуються виникненням виразкового дефекту в слизовій оболонці шлунка або дванадцятипалої кишки. |
| 3. H.pylory-асоційований гастрит | – запалення слизової оболонки шлунка, провідну етіологічну роль в якому відіграє інфікованість Helicobacter pylory |
| 4. Соляральгія | – біль в ділянці пупка з іррадіацією в спину, іноді пекучого характеру |
| 5. Сиалорея | – гіперсаливація, надмірне виділення слини |
| 6. Мелена | – «чорний стул», дьогтьоподібні чорні випоровнення при шлунковій кровотечі або кровотечі з верхніх відділів кишківника |
| 7. Аерофагія | – заковтування повітря |
| 8. Цибофобія | – страх перед вживанням їжі через можливе пов’язане з нею виникнення болю або навмисне утримання від вживання їжі |
| 9. Кахексія | – різке зменшення загальної вгодованості, крайній ступінь виснаження |
| 10. Симптом Менделя | – біль при постукування кінчиками пальців по епігастральній ділянці хворого, яка виникає внаслідок перивісцериту при запаленні шлунка |
| 11. Ранні болі | – болі в епігастральній ділянці, які виникають через 30–50 хвилин після вживання їжі, спостерігаються при виразковій хворобі шлунка |
| 12. Пізні болі | – болі в епігастральній ділянці, які виникають через 1, 5–3 години після вживання їжі, спостерігаються при виразковій хворобі 12-палої кишки |
| 13. Голодні болі | – болі в епігастральній ділянці, які виникають через 6–7 годин після вживання їжі, спостерігаються при шлунковій гіперсекреції внаслідок подразненні слизової шлунка соляною кислотою |
| 14. Кишкова метаплазія | – стійке трансформування епітелію цибулини 12–палої кишки у шлунковий епітелій із зміною його функціонального та морфологічного диференціювання |
4.2. Теоретичні питання до заняття:
Перед початком вивчення теми заняття студенту слід повторити відповідні дані з анатомії, фізіології, гістології, біохімії (див. п.3) та занотувати наступні питання та схеми до конспекту:
1. Назвати основні анатомічні відділи шлунка та 12-палої кишки (занотувати українською мовою та латиною).
2. Які артеріальні судини кровопостачають шлунок та 12-п. кишку?
3. Які складові шлункового соку?
4. Яка нормальна кислотність шлункового соку в різних відділах шлунка?
5. Який рН дуоденального вмісту в нормі?
6. Які біохімічні складові вмісту 12-п. кишки, де і як вони утворюються?
7. Яка будова епітелію шлунка та 12-п. кишки, які клітини входять до складу епітелію різних відділів та їх фізіологічна роль?
Питання, які слід засвоїти при підготовці до теми заняття:
1. Що таке гострий гастрит? Яка етіологія і патогенез гострих гастритів?
2. Основні симптоми хворих на гострий гастрит.
3. Що таке хронічний гастрит?
4. Які сучасні погляди на етіологію та патогенез хронічного гастриту?
5. Яка класифікація хронічного гастриту використовується на сучасному етапі?
6. Охарактеризуйте клінічну картину при хронічному гастриті.
7. Чим проявляється больовий синдром при гастритах?
8. Основні ознаки диспепсичного синдрому при гастритах.
9. Чим відрізняються прояви больового та диспепсичного синдромів при аутоімунному та хелікобактерному гастритах?
10. Які методи обстеження використовуються для діагностики гастритів?
11. Як проводиться фракційне дослідження шлункового соку? Які нормативні показники шлункової секреції, визначені за допомогою цього методу?
12. Як змінюється шлункова секреція при різних видах гастриту?
13. Що таке виразкова хвороба (пептична виразка)?
14. Яка етіологія та патогенез виразкової хвороби? Що таке генетичні маркери виразкової хвороби?
15. Які особливості клініки виразкової хвороби залежно від місця розташування виразки?
16. Яка класифікація виразкової хвороби використовується на сучасному етапі?
17. Лабораторна та інструментальна діагностика виразкової хвороби.
18. Які ускладнення виразкової хвороби Вам відомі? Основні їх клінічні риси.
19. Які симптоми дозволять Вам підозрювати малігнізацію?
20. Як клінічно проявляється рак шлунка на різних етапах свого розвитку?.
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
1. Провести розпитування хворого на хронічний гастрит (виразкову хворобу шлунка або 12-п. кишки), узагальнити скарги.
2. Провести фізикальне дослідження органів ШКТ у хворого хронічний гастрит (виразкову хворобу шлунка або 12-п. кишки), зробити висновок щодо виявлених змін.
3. Проаналізувати дані фракційного дослідження шлункового вмісту хворих з різними змінами шлункової секреції, зробити висновок щодо характеру змін.
4. Проаналізувати дані додаткових методів дослідження (фіброгастродуоденоскопії, контрастної рентгенографії, рН-метрії) хворих із патологією шлунка та/або 12-п. кишки, зробити висновок.
5. Зміст теми:
Гострий гастрит - поліетіологічне захворювання, обумовлене механічними, хімічними, термічними та бактеріальними причинами. У зв'язку з цим розрізняють три види гострого гастриту:
1. Іритативний (подразнений) гастрит.
2. Токсико-інфекційний гастрит.
3. Корозивний гастрит.
Іритативний гастрит зустрічається найбільш часто у практиці лікаря. Причиною його розвитку можуть бути як екзогенні, так і ендогенні фактори.
Екзогенний гострий гастрит може бути викликаний переїданням, вживанням гарячої, важко перетравлюваної, недоброякісної їжі.
Відома подразнююча дія на слизову оболонку шлунку алкоголю, лікарських препаратів. Можливий розвиток його і в результаті алергічної реакції на вживання тих чи інших видів їжі - деяких видів риби, раків, грибів, яєць, полуниці, суниці та ін.
Нарешті однією з найважливіших екзогенних причин гострого гастриту є вживання інфікованих сальмонелами, стафілококами та іншими мікробами харчових продуктів. Запальний процес, що виникає при цьому, не обмежується шлунком, а також вражає кишківник.
Ендогений гастрит виникає при опіках, переливанні крові іншої групи, при тяжких радіаційних ураженнях, азотемії і т.д.
Симптоми гострого гастриту з'являються звичайно через 4-8 годин після впливу етіологічного фактору.
Хвилюють відчуття тяжкості та заповнення епігастральної ділянки, нудота, блювота, іноді головний біль, запаморочення.
Блювотні маси спочатку складаються із залишків їжі, потім із рідини з домішками слизу та жовчі.
При огляді шкіряні покриви та видимі оболонки бліді, язик обкладений сірувато-білим нальотом.
Пульс звичайно частий, артеріальний тиск дешо знижений, у важких випадках може розвиватися колапс.
Живіт втягнутий, при пальпації відмічається болючість в епігастральній ділянці.
Можливе підвищення температури тіла, іноді спостерігається нейтрофільний лейкоцитоз. В шлунковому вмісті багато слизу; секреторна та кислотоутворююча функції можуть бути як пригнічені, так і посилені. Моторні розлади проявляються пілороспазмом, гіпотонією шлунку.
Гострий період захворювання при вчасно початому лікуванні продовжується 2-3 дні.
Гострий токсико-інфекційний гастрит розвивається при ряді гострих інфекційних захворювань (грип, кір, висипний тиф, дифтерія, скарлатина, пневмонія). При цьому слизова шлунку пошкоджується гематогенним шляхом.
Для клінічноі картини гострого гастриту при інфекційних захворюваннях та інших ендогенних інтоксикаціях характерні диспептичні явища (втрата апетиту, нудота, зрідка блювота), зниження секреторної функції шлунку. Симптоми захворювання виражені виражені звичайно менш чітко, ніж при іритативному гастриті.
Гострий корозивний гастрит розвивається в результаті потрапляння в шлунок речовин, які здатні глибоко пошкоджувати його тканини. Серед них частіше зустрічаються міцні кислоти (азотна, сірчана, соляна і особливо оцтова), потім сулема і набагато рідше їдкі луги (каустична сода, нашатирний спирт, їдкий натр).
Після прийому речовини з'являється біль в роті, вздовж стравоходу, в епігастральній ділянці. Майже одночасно виникає значна салівація, блювота буруватою рідиною, іноді з домішками яскраво червоної крові. За запахом блювотних мас можна в частині випадків визначити, чим саме викликане отруєння.
При огляді хворого звертають увагу на характер опіків слизової оболонки губ, кутів рота, м'якого піднебіння, що сприяє визначенню виду отрути. Так від сірчаної та соляної кислот на слизовій оболонці з'являються сірувато-білі плями; від азотної - зеленувато-жовті; від карболової - яскраво-білі, що нагадують вапняний наліт; від оцтової - поверхневі білувато-сірі опіки.
Пульс звичайно частий, артеріальний тиск знижений; у важких випадках може розвинутись шок, який часто є передвісником швидкої смерті.
Пальпація живота виявляє виражену болючість в епігастральній ділянці, а нерідко - симптоми подразнення очеревини. Останні можуть бути передвісником перфорації і розвитку дифузного перитоніту.
В багатьох випадках присутні явища токсичного ураження нирок, що проявляється оліго- і анурією, наявністю в сечі білку, циліндрів. Нерідко з'являється жовтяниця, пов'язана з гемолізом і токсичним гепатитом.
Наслідками корозивного гастриту можуть бути рубцеві зміни, особливо в пілоричному і кардіальному відділах шлунку.
Основними принципами лікування гострого гастриту є промивання шлунку, голод 1-2 доби, корекція водно-електролітичних порушень, боротьба з гострою серцево-судинною недостатністю.
Хронічний гастрит – хронічне запалення слизової оболонки, яке характеризується її клітинною інфільтрацією, порушенням фізіологічної регенерації і внаслідок цього атрофією залозового епітелію (при прогресуючому перебігу), кишковою метаплазією, порушенням секреторної, моторної і інкреторної функцій шлунка.
Етіологія хронічного гастриту
І. Екзогенні фактори
1. Хелікобактерна інфекція.
2. Аліментарний фактор.
• порушення ритму харчування;
• вживання недоброякісної їжі;
• зловживання дуже гострою їжею;
• зловживання дуже гарячою або дуже холодною їжею;
• харчова алергія.
3. Порушення жувального апарата.
4. Лікування гастротропними медикаментами (НПЗП, саліцилати, калію хлорид, резерпін, протитуберкульозні)
5. Зловживання алкоголем
6. Паління
7. Професійні шкідливі фактори (вугільний, металічний пил, пари кислот, лугів)
|
|