Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Література. Васильчук Ю. Постиидустриальная зкономика и развитие человека // Мировая економика и междунар






Основна:

Васильчук Ю. Постиидустриальная зкономика и развитие человека // Мировая економика и междунар. отношения. — 1997.— №9, 10.

Иноземцев В.Л. Социально-экономические проблемы XXI века: попытка нетрадиционной оценки. М., 1999.

Иноземцев В.Л. «Класс интеллектуалов» в постиндустриальном обществе // Социологические исследования. — 2000. — №6.

Иноземцев В.Л. Классовый аспект бедности в постиндустриальних обществах // Социологические исследования. — 2000. — № 8.

Кастельс М. Информационная зпоха: зкономика, общество и культура: Пер. с англ. - М., 2000.

Додаткова:

Белл Д. Грядущеє постиндустриальпоо общоство, Опыт социального прогнозирования: Пор. с англ. — М. 1999.

Васильчук Ю. Постиидустриальная зкономика и развитие человека // Мировая економика и междунар. отношения. — 1997.— №9, 10.

Колодюк А. Проблематика переходу до інформаційного су­спільства // Політичний менеджмент — 2004. — № 6.

 

Тема: Релігія та її вплив на людське існування в умовах постіндустріального суспільства.

План:

1. Роль релігії у сучасному світі. Типологія релігій.

2. Основні тенденції у релігійному житті на сучасному єтап.

3. Вплив релігії світу на складання і функціонування структур сучасності.

1. Серед фак­торів, що визначають світогляд нації та її діяльність, провідну роль грає релігія. Релігія — це сфера духовного життя індивіда і суспільства, в основі якої лежить відображення дійсності, що ґрунтується на вірі в існування Бога (богів), надприродного. Типологія релігії:

- політеїстичні та монотеїстичні;

- релігії національні та світові;

- релігії з Богом (християнство) і без Бога (конфуціанство, даосизм);

- традиційні (християнство, іслам, буддизм, іудаїзм, конфуціанство)

- нетрадиційні «нові» релігії («Рух Муна», «Сайєнтологія»).

 

2. На нинішньому етапі можна виділити кілька основних тенденцій:

- зміцнення позицій у тих чи інших регіонах традиційних для них релігій;

- атеїзм;

- зростання уваги до релігій, за­хоплення людей Заходу віруваннями Сходу, екзотичними культами, а також найдавнішими язичницькими ритуалами, магією;

- поява «нових релігій» (Серед «нових релігій» чимало таких, котрі змішують різноманітні еле­менти, намагаючись стати ближче до «споживача», обіцяючи досягнення щастя і звільнення від страждань не після смерті, а у земному житті. На чолі стають люди, що претендують на «знання істини» як «богообрані».);

- поява і поширення так званої «бідної релі­гії»(її прихильники не називають себе християнами або мусульманами, по носять на­тільного хреста, не ходять до храмів і не відзначають релігій­них свят, часто навіть не знають змісту священних книг. Вони визнають існування Бога, вірять у життя після смер­ті, у кару за гріхи, у торжество справедливості.).

 

3.Християнство ( 1 ст, н.є. - 33, 9 % (2 млрд.). Католицизм, відокремившись у1054 р. Відрізнявся суворою ортодоксальністю, догматизмом і консервативністю. До середини XIX ст. від­мовився від опозиційного ставлення до буржуазного ладу, його соціальні позиції зближаються з протестантизмом. II Ватиканський Собор(1962—1965 рр.), на якому виробили соціальну концепцію: засуджувався нерівний розподіл багатств та існування убогості, визнано значення активної соціальної пози­ції, праця з категорії покарання людини перетворювалася на джерело їй чеснот. Католицька церква не за­лишає поза своєю увагою жодної про­блеми сучасності: права людини, станови­ще жінки, демографія, регіональні війни, посткомунізм, клонування, контрацептиви. Змінюється ставлення до інших християн та прихильників інших релігій. Зміна переліку «семи смертних гріхів»: шахрайство в бізнесі, візит до екстрасенса, читання гороскопів, пияцтво, азартні ігри, аборт, використання контрацептивних засобів, жаданий погляд на законну дружину або чоловіка. Католицька церква визнала свої помилки: інквізицію, Варфоломіївську ніч, хрестові походи.

Протестантизм відіграв вирі­шальну роль в утвердженні капіталістичного ла­ду. Ним висувалися етичні норми господарської і побуто­вої поведінки, запропоновані мотивації підпри­ємництва. Головна ідея - людина може спілкуватися з Богом один на один за до­помогою Біблії, без посередництва церк­ви. Відстоювання статусу індивіда як прямого і безпосередньо­го слуги Господа, відповідального перед ним (індивідуальна свобода). Протестантизм бачив у праці найважливішу цінність, священний обов'язок перед Богом. Перетворення ділового успіху в показник обраності. Цінності етики: чесність у стосунках, недоторканність власності, ініціатива і відповідальність, праг­нення до постійного професійного вдосконалювання, ощадли­вість і дбайливість. Розкоші, бездіяльність, потурання слабостям засуджувалися.

Православ'я є надзвичайно консерватив­ним - свідомість орієнтована на аграрно-патріархальне суспільство - антибуржуазність. Більше тяжіння до внутрішнього споглядального життя, ніж до зовнішнього практичного. Тому найвищою є праця молитовна і споглядальна. У православ'ї ін­терес до практичного, господарського життя витіснився орієн­тацією на вічне і позачасове, пошуками абсолютного добра і правди.

Іслам - 20 %, більше 1 млрд. 300 млн. осіб. Будь-які соціальні форми і будь-які зміни повинні оцінюватися, виходячи із на­станов шаріату, традиціоналізм. Тут немає «світської» сфери життя, байдужої з погляду релігії, і тому — здатної до еволюції.

Буддизм (5%) виник у VI - V ст. до н. е. в Індії, його центральним принципом є релігій­на ідея про необхідність звільнення від пут земного існуван­ня. Прихильники буддизму стверджують, що їхня віра проголошує мир і самопожертву і не схильна набува­ти войовничого характеру. Буддизм меншого мірою виявив себе бойовою політич­ною силою.

І ндуїзм. (14, 7 %) освячує кастову систему. Останнім часом просувають ідею «індуїстської глобалізації»: індуїзм - єдина віра, здатна подолати негативи сучасної цивілізаційної кризи.

Конфуціанство орієнтує людину на «пристосування до світу»: світ змінюється, треба змінюва­тися самим, але не зраджувати свої цивілізаційні засади. Конфуціанські принципи: суспільство і держава є суворо ієрархізованою пірамідою, держава є силою, яка здатна захистити свого громадянина, повага громадян до влади. Це сприяло китайському економічному зростанню. Дисциплінованість, готовність громадян стійко зносити труднощі і без суперечок виконувати накази, додержуватися визначених настанов ста­ли факторами, що забезпечили стабільність. Також вони сприяли високій виробничій організованості. Конфуцій вимагав від правителів проводити щодо народу великодушну політику, надавати людям певні матеріальні блага, тоді народ довірятиме правителю. Вимога «цінувати народ» втілилася в сучасний курс КНР на досягнення — суспільства се­редньої заможності.

Після катастрофи тоталітарних систем - релігія переживає відродження там, де раніше не сприймалася. У сучас­ному плюралістичному світі співіснуватимуть різні конфесії і слобода дотримуватися атеїстичного світогляду.

Закріплення вивченого матеріалу:

1. Вміти давати відповіді на питання:

Роль та значення релігії.

Типологія релігії.

Зміна релігією місця в людському житті.

Основні тенденції розвитку релігій в сучасному світі.

Вплив різних релігій на особливості розвитку країн.

Причини зростання релігійної свідомості в наш час.

 

2. Вміти аналізувати:

Соціальна функція релігії.

Вплив різних релігійних конфесій на спосіб життя.

 

3. Підготувати доповіді: Світові релігії: буддизм, іслам, християнство.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.