Поняття векселів та характеристика їхніх основних видів. Операції банків з векселями

Операції банків з векселями

Вексель є одним з найдавніших розрахункових засобів, поява якого була зумовлена необхідністю переказу грошей в інші міста, країни та оформленням відстрочення платежу при здійсненні торговельних операцій.

Вексель – це складений за встановленою законодавством формою документ, що є цінним папером і розрахунковим засобом, який засвідчує безумовне зобов’язання однієї особи сплатити іншій певну суму грошей у визначеному місці після настання встановленого строку.

Вексельний обіг розвивався протягом багатьох століть і відрізнявся великими розбіжностями, часом навіть у країнах, пов’язаних між собою багатовіковими економічними та культурними традиціями. З метою уніфікації вексельного законодавства й усунення колізій вексельних законів було проведено декілька міжнародних конференцій, остання з яких відбулася в 1930 р. у Женеві.

Важливість векселя та його місце в економіці визначаються його функціями, головними серед яких є:

• функція оформлення короткострокового кредиту. Ця функція діє тоді, коли постачальник продукції зацікавлений у її реалізації покупцю, який на час укладання угоди не має належної суми грошей. Тоді постачальник у рахунок майбутнього платежу за свою продукцію отримує від покупця вексель, тобто боргове зобов’язання, сума якого з урахуванням строку платежу та відсотків за кредит, як правило, перевищує величину суми товарної угоди;

• функція платежу. Вексель дає змогу отримати гроші, не чекаючи строку платежу. Його можна продати або ж залишити під заставу в комерційному банку;

• функція прискорення розрахунків і грошового обігу. Вексель на основі кредитних операцій дає змогу спростити і прискорити укладення угод між суб’єктами ринку в разі відсутності у них грошових коштів.

Першою ознакою класифікації векселів є їхня економічна природа, тобто ким і з якою метою виписується вексель. За цією ознакою розрізняють такі види векселів.

Комерційні або торгові (товарні) векселі – це векселі, видані на підставі товарного боргу, наданих послуг, виконаних робіт та ін.

Фінансові векселі – це векселі, джерелом яких є фінансові операції та в основі видачі яких лежить одержання грошової позики проти видачі боргового зобов’язання.

Казначейські векселі випускаються державними органами управління для покриття дефіциту державного бюджету.

В основі видачі і комерційних, і фінансових векселів завжди є фактична угода про одержання товарного (комерційного) чи грошового (банківського) кредиту.

Серед фінансових векселів виділяються векселі, підставою для видачі яких є не будь-яка реальна кредитна угода, а лише мета одержання товарного або переважно грошового кредиту, який не вдалося б одержати іншим способом. До подібних векселів належать дружні та бронзові векселі.

Дружні векселі – це векселі, які не мають своєю підставою оформлення розрахунків з товарних та грошових угод і які видаються переважно з метою одержання грошей від обліку векселів у банку. До таких векселів зараховують видані родичами, близькими, членами і пайовиками одного товариства та інші безгрошові векселі.

До бронзових векселів належать безгрошові векселі, видані з метою поповнення коштів шляхом їхнього обліку в банках або штучного збільшення боргів шляхом видачі векселів на користь фальшивих кредиторів.

Фіктивні векселі характеризуються тим, що особи, причетні до їхнього виникнення, не беруть на себе відповідальність за векселем, оскільки вексель створюється лише з метою введення в оману кредиторів і отримання у них коштів шахрайським шляхом.

За кількістю учасників угоди векселі поділяються на прості та переказні.

Простий вексель — це борговий цінний папір, який містить просту, нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити векселедержателю певну суму грошей при настанні певного строку. Прості векселі бувають іменними та на пред’явника. У простому іменному векселі вказано, кому саме векселедавець зобов’язується виплатити гроші. У простому векселі на пред’явника ім’я векселедержателя не вказується.

Переказний вексель – це борговий цінний папір, який містить нічим не обумовлене письмове розпорядження кредитора, адресоване боржнику, про те, щоб останній виплатив за пред’явленням або в день, вказаний у векселі, певну суму грошей певній особі, або за наказом останнього, або пред’явнику векселя.

Як простий, так і переказний векселі становлять собою безумовні боргові зобов’язання. Правовий статус цього цінного папера визначається в законі та підзаконних нормативних актах.

Переказний вексель виписується кредитором і передається особі, яка буде виступати пред’явником. Ця особа є першим векселедержателем або її ще називають ремітентом. Сам переказний вексель називають траттою.

Шляхом передавального напису (індосаменту) ремітент може передати тратту іншій особі, яка буде вважатися наступним векселедержателем, а той – третій за індосаментом, і т. д. Звідси й назва переказного векселя – тратта («бігунець»). Боржник повинен сплачувати суму грошей, вказану в переказному векселі, останньому векселедержателю.

Вексельне право приділяє значну увагу формальній стороні заповнення векселя. Для визнання документа векселем він має містити ряд елементів, які називають обов’язковими реквізитами векселя. Згідно з Уніфікованим законом про переказний і простий вексель переказний вексель має містити вісім, а простий вексель – сім обов’язкових реквізитів. Обов’язкові реквізити векселя:

1. Вексельна мітка, тобто найменування «вексель», включене у текст документа мовою, якою складено вексель.

2. Простий і нічим не зумовлений наказ (для переказного векселя) або зобов’язання (для простого векселя) сплатити певну суму. У векселі має бути зазначена конкретна точна сума.

3. Найменування платника (тільки для переказного векселя).

4. Зазначення строку платежу.

5. Зазначення місця платежу.

6. Найменування того, кому або за наказом кого має бути здійсненийплатіж.

7. Дата і місце складання векселя.

8. Підпис того, хто видає документ.